Практичне заняття № 15 Шкідники ягідних культур та виноградної лози

План заняття:

1. Шкідники суниць і малини.

2. Шкідники смородини і аґрусу.

3. Шкідники виноградної лози.

Устаткування і матеріали. Мікроскопи МБР-1 і МБС-1, лупи з 7 – 10-кратним збільшенням, препарувальні ванночки, чашки Петрі, крапельниці з водою, пінцети, препарувальні голки, ентомологічні шпильки.

Об'єкти вивчення: імаго малинного жука, суничного листоїда, малинного довгоносика, сірого кореневого довгоносика, аґрусової попелиці, смородинної вузькотілої златки, аґрусового п'ядуна, аґрусової вогнівки, смородинної склівки, чорносмородинного жовтого пильщика, червоносмородинного жовтого пильщика, аґрусового блідоногого пильщика, виноградної філоксери, виноградного борошнистого червеця, скосаря кримського, гронової листовійки; личинки малинного жука, суничного листоїда, малинного довгоносика; гусениці аґрусового п’ядуна, аґрусової вогнівки, смородинової склівки; несправжні гусениці червоносмородинового жовтого пильщика, аґрусового блідоногого пильщика; лялечки суничного листоїда, смородинної вузькотілої златки, аґрусового п’ядуна, скосаря кримського, гронової листовійки; кокон аґрусового блідного пильщика; пошкодження малинного жука, суничного листоїда, малинного довгоносика, сірого кореневого довгоносика, аґрусової попелиці, смородинної вузькотілої златки, аґрусового п’ядуна, аґрусової вогнівки, смородинової склівки, аґрусового блідоногого пильщика, виноградної філоксери, виноградного борошнистого червиця, гронової листовійки.

Завдання 1. Шкідники суниць і малини та захисні заходи

Малинний жук – Byturus tomentosus F. (рис. 39).

1

2

3

4

5

Рис. 39. Малинний жук: 1 – жук; 2 – личинка; 3 – обгризання жуками бутонів; 4, 5 – пошкоджені личинками ягоди.

Жук завдовжки 3,5 - 4 мм, видовжено-овальний, сірувато-чорний, вкритий іржаво-жовтими або сірими волосками, голова маленька, вусики 11-членикові з тричлениковою булавою; ноги жовті. Яйце розміром до 1 мм, біле або жовтувате. Личинка завдовжки 6,3 - 6,8 мм, червоподібна, з трьома парами грудних ніг; світло-коричнева з жовтизною; на спині кожного сегмента розміщені хітинізовані коричневі пластинки; на останньому дев'ятому сегменті два гачкоподібно зігнутих догори шипики; голова темна. Лялечка завдовжки 3,5 - 4 мм, біла.

Жуки на листках малини вигризають вузькі довгасті отвори між жилками. З появою бутонів і квіток живляться ними, вигризаючи нектарники та інші частини квітки. Сильно пошкоджені бутони обпадають, частково пошкоджені дають виродливі ягоди. Личинки вгризаються в ягоди, проробляючи хвилясті ходи в плодоложе й пошкоджують кісточку.

Суничний листоїд – Pyrrhalta tenella L. (рис. 40).

Жук завдовжки 3,5 - 4,2 мм, бурувато-жовтий, середньогруди, задньогруди й черевце чорні; надкрила рівномірно опуклі. Яйце розміром 0,5 - 0,6 мм, кулясте, спочатку яскраво-жовте, потім жовто-рожеве з паличкоподібним чорним придатком на верхівці. Личинка завдовжки 5 - 6 мм, жовто-бура з рядами темних поперечних смуг і бородавок, які мають щетинки; ноги й голова чорні. Лялечка – 3,5 - 4 мм, блідо-жовта.

Пошкоджує культурну, дикорослу суницю та інші трав'янисті й чагарникові рослини з родини розанних (лабазник в'язолистий, гравілат, таволга та ін.). Жуки скелетують листя й прогризають у них звивисті отвори. Рідше пошкоджують черешки листків, суцвіття та квітки. Личинки скелетують листя, переважно з нижнього боку.

1

2

3

4

Рис. 40. Суничний листоїд: 1 – жук; 2 – личинка; 3 – лялечка; 4 – пошкодження.

Малинний довгоносик – Anthonomus rubi Hrbst. (рис. 41).

Жук завдовжки 2-3 мм, овальний, чорний з коричневим відтінком, вкритий тонкими світло-сірими волосками; щиток білий; головотрубка довга, тонка, дещо зігнута; вусики колінчасто-булавоподібні; ноги тонкі, довгі. Яйце розміром 0,35-0,5 мм, біле. Личинка – 3,5 мм, біла, серпоподібно зігнута, з жовто-коричневою головою. Лялечка – 2,5-3 мм, спочатку біла, потім жовтувато-коричнева.

Пошкоджує малину, ожину, суницю, троянду, шипшину. Спочатку жуки живляться листками, вигризаючи в них отвори, потім переходять на бутони й виїдають їх вміст. Личинки живляться вмістом бутона.

1	2	3	4

Рис. 41. Малинний довгоносик: 1 – жук; 2 – пошкоджені бутони; 3 – личинка у пошкодженому бутоні; 4 – жук на листку.

Сірий, або землистий, кореневий довгоносик – Sciaphilus asperatus Bonsd. (рис. 42).

Жук завдовжки 5 - 6 мм, чорного кольору, вкритий золотисто-сірими лусочками, які маскують основний колір; надкрила опуклі, зрослися, з рядами поздовжніх крапчастих борозенок, перетинчасті крила не розвинені й жуки не літають; ноги й вусики світліші. Яйце pозміром 0,65 мм, жовтувато-біле, блискуче. Личинка – 6 - 7 мм, жовтувато-біла, зі зморшкуватим тілом і жовтою головою, безнога. Лялечка завдовжки 5,5 - 6 мм, біла, вкрита рідкими шипиками.

2 1

Рис. 42. Сірий, або землистий, кореневий довгоносик: 1 – жук; 2 – листок суниці, пошкоджений жуками.

Жуки пошкоджують листки суниці, малини та інших культур, а личинки живляться спочатку молодими корінцями, а потім пошкоджують більші корені, кореневу шийку.

Завдання 2. Шкідники смородини і аґрусу.

Аґрусова попелиця – Aphis grossulariae Kalt. (рис. 43).

1

2

3

Рис. 43. Аґрусова попелиця: 1 – колонія попелиць на листку; 2 – безкрила партеногенетична самка; 3 – пошкодженні листки та пагін.

Безкрила партеногенетична самка завдовжки 1,2 - 1,9 мм, яйцеподібно-куляста, світло-зелена, очі чорні; вусики, ноги, трубочки і хвостик білуваті; лоб опуклий, вусики досягають половини довжини тіла. Крилата партеногенетична самка-розселювачка завдовжки 1,2 - 1,4 мм, з чорною головою та грудьми; черевце зелене, трубочки й вусики чорні, хвостик брудно-жовтий.

Пошкоджує аґрус, червону, золотисту, чорну та інші види смородини. Пошкоджене самками й личинками листя скручується, утворює щільні грудки, всередині яких знаходяться колонії попелиць. Пошкоджені пагони викривлюються, їх ріст уповільнюється або призупиняється.

Смородинна вузькотіла златка – Agrilus ribesii Schaef. (рис. 44).

1

2

3

4

Рис. 44. Смородинна вузькотіла златка: 1, 2 – жук; 3 – лялечка; 4 – пошкоджений листок.

Жук завдовжки 6 - 9 мм, золотисто-мідного кольору із зеленим полиском і металічним блиском; тіло вузьке, довгасте; надкрила у верхній третині дугоподібно звужені й на кінцях заокруглені. Яйця округлі, до 1 мм у діаметрі, вкриті твердим щитком, спочатку жовто-оранжевого, згодом бурувато-сірого кольору. Личинка завдовжки 18 - 20 мм, без ніг, жовтувато-біла, з чітко виділеними сегментами тіла, дещо сплюснута; на кінці тіла два коротких хітинових гачкоподібних відростки. Лялечка – до 8 мм, біла з легким жовтуватим відтінком.

Пошкоджує аґрус, чорну і червону смородину. Личинка крізь нижню оболонку яйця вгризається в пагін і проточує хід у його середині. Ходи щільно забиті дрібним буровим борошном. Пошкоджені пагони відстають у рості, навесні листя на них розпускається повільно або зовсім не розпускається, спочатку відмирає верхівка, а потім усихає весь пагін.

Аґрусовий п'ядун – Abraxas grossulariata L. (рис. 45).

Метелик з розмахом крил 40 - 45 мм; передні крила білуваті з двома яскраво-жовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 - 0,8 мм, яскраво-жовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 - 40 мм, десятинога, зверху сірувато-біла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка – 30 - 35 мм, буро-коричнева з жовтими кільцями на черевці.

Пошкоджує аґрус, смородину, рідше – сливу, абрикос, персик, черемху. Гусениці пошкоджують бруньки, що розпускаються, а потім грубо об’їдають листки, внаслідок чого кущі можуть залишатися без листків.

1

2

3

4

Рис. 45. Аґрусовий п'ядун: 1 – метелик; 2 – гусениця; 3 – лялечка; 4 – пошкоджена гусеницями рослина.

Аґрусова вогнівка – Zophodia grossulariella Zinck. (рис. 46).

Метелик з розмахом крил 27 - 30 мм, передні крила коричнево-сірі з поперечними темно-коричневими перев'язями, чорною зубчастою лінією по зовнішньому краю і бурою округлою плямою посередині крила; задні крила світліші, ніж передні, з темним краєм. Яйце розміром 0,7 мм, біле, овальне. Гусениця завдовжки 9 - 14 мм, світло-зелена, з темними розмитими смугами; грудний та анальний щитки бурі; голова чорна. Лялечка – 7 - 9 мм, коричнева, з 8 зігнутими шипиками на кремастері.

Пошкоджує аґрус і смородину. Одна гусениця може пошкодити 6 ягід аґрусу і до 15 ягід смородини. Пошкоджені ягоди, обплутані павутиною, стають червоними і засихають.

1
	2	3

Рис. 46. Аґрусова вогнівка: 1 – метелик; 2 – гусениця; 3 – пошкоджені ягоди аґрусу та смородини.

Смородинна склівка – Aegeria tipuliformis Сl. (рис. 47).

Метелики з розмахом крил 23 - 25 мм, крила склоподібні, по зовнішньому краю передніх крил проходить облямівка оранжевого кольору; вусики зверху чорні; тіло в синювато-чорних лусочках; черевце самки з трьома, а самця – з чотирма жовтими смугами; на верхівці черевця китичка синювато-чорних волосків. Яйце овальне, блискуче, жовтувате. Гусениця завдовжки 20 - 25 мм, біла, з коричнево-бурою головою і жовтуватими грудним та анальним щитками, потиличний щиток двороздільний.

Пошкоджує всі види смородини, бересклет, малину, аґрус, рідше ліщину, граб. Гусениці проробляють ходи в пагонах. Пошкодження призводять до в'янення листків і цілковитої загибелі пагона.

	2	3	4	5
1

Рис. 47. Смородинна склівка: 1 – самка; 2 – самець; 3 – гусениця; 4 – гусениця всередині стебла; 5 – пошкоджена рослина.

Чорносмородинний жовтий пильщик – Nematus leucotrochus Hart. (рис. 48).

Імаго завдовжки 6 - 7 мм, голова, груди і 9-членикові вусики чорні; передньоспинка та крилові кришечки жовті; черевце оранжево-жовте; ноги іржаво-жовті. Яйце розміром до 1 мм, молочно-біле, блискуче. Личинка завдовжки до 5 мм, трав'янисто-зелена, голова бурувато-жовта, на черевці сім пар ніг. Кокон – 6 - 7 мм, світло-коричневий, щільний.

Пошкоджує чорну смородину. Несправжні гусениці молодших віків вигризають у листках чорної смородини отвори, старших віків об’їдають тканину до головної жилки.

1	2	3

Рис. 48. 1 – чорносмородинний жовтий пильщик; 2 – імаго червоносмородинного жовтого пильщика; 3 – несправжня гусениця червоносмородинного жовтого пильщика.

Червоносмородинний жовтий пильщик – Nematus ribesii Scop. (рис. 48).

У самки чорна голова, очі з жовтою облямівкою; груди іржаві з чорним малюнком; черевце і ноги жовті; самець чорний, лише груди і низ черевця жовті, довжина 6 - 8 мм. Яйце розміром 1 - 1,5 мм, видовжено-овальне, свіжовідкладене – молочно-біле. Личинка завдовжки 15 - 17 мм, тіло сірувато-зелене, з великими плямами, голова чорна. Кокон – 7 - 8 мм, коричнево-чорний.

Пошкоджує червону й білу смородину, аґрус.

Аґрусовий блідоногий пильщик – Pristiphora pallipes hep. (рис. 49).

Самка завдовжки 5 - 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтувато-білі, вусики 9-членикові, чорні. Яйце розміром 1 - 1,2 мм, світло-жовте. Несправжня гусениця – до 12 мм, жовтувато-зелена з бурувато-жовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин – 7 - 8 мм, зеленувато-жовтий або білуватий, зимуючих особин – темно-блідий.

Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину. Несправжні гусениці виїдають дірочки, а пізніше об’їдають листки з країв, залишаючи лише товсті жилки й черешки.

1

2

3

4

Рис. 49. Аґрусовий блідоногий пильщик: 1 – імаго; 2 – несправжня гусениця; 3 – кокон; 4 – пошкоджене листя;

Завдання 3. Шкідники виноградної лози

Виноградна філоксера – Viteus vitifolii Fitch. (рис. 50).

1	2	3	4

Рис. 50. Виноградна філоксера: 1 – колонія на коренях; 2 – гали на листках; 3 – пошкоджений листок; 4 – пошкоджені корені.

Самка кореневої форми завдовжки 1 - 1,2 мм, видовжено-овальна, зеленувата або бурувато-жовта; вусики тричленикові; хоботок довгий, заходить за основу задніх ніг; на верхній частині тіла – 70 темних бородавок, розміщених рядами. Самка листкової, або галової, форми більш округла, жовто-зелена, з коротшим хоботком; на тілі немає темних бородавок. Проміжні форми шкідника: крилата німфа і двостатеві (амфігонні) покоління. Личинка першого віку завдовжки 0,3 - 0,4 мм, молочно-жовта.

Пошкоджує виноград. Личинки листкової форми присмоктуються на верхньому боці молодих листків і висмоктують сік. В місцях пошкодження тканина розростається і утворюються гали. Коренева форма заселяє і пошкоджує молоді корінці, що пригнічує ріст, знижує врожайність і приводить до загибелі виноградних кущів.

Виноградний борошнистий червець – Planococcus ficus Sign. (Pseudococcus citri Risso) (рис. 51).

Самка широкоовальної форми, 3,5 - 4 мм завдовжки, жовтувато-бура, рясно вкрита борошнистим нальотом, по краю тіла розміщені 18 пар тонких воскоподібних ниток, які збільшуються до заднього кінця тіла. Тіло самців без воскових ниток, до 4 мм завдовжки та до 2,8 мм завширшки. Самці крилаті.

Пошкоджує виноград, інжир, маслину, цитрусові та багато інших субтропічних культур.

1

2

3

Рис. 51. Виноградний борошнистий червець: 1 – самка; 2 – колонія на пагоні винограду; 3 – пошкоджений листок.

Скосар кримський – Otiorhynchus asphaltinus Germ. (рис. 52).

Пошкоджує виноград, рідше плодові дерева та ягідні чагарники.

Жук завдовжки 8 - 11 мм, зверху блискучо-чорний, надкрила опуклі, з дрібними поздовжніми борозенками, прогалини між борозенками в поперечних хвилястих зморшках; головотрубка коротка, товста, нижніх крил немає, тому жуки не літають. Тіло у самців вужче, задні стегна сильно розширені до верхівки. Яйце розміром 0,6 - 0,7 мм, овальне, жовтувато-коричневе. Личинка 10 - 12 мм завдовжки, світло-жовта, дугоподібно зігнута, зморщена, вкрита рідкими жорсткими волосками, голова коричнева. Лялечка – 10 - 11 мм, біла, з двома шипиками на верхівці черевця.

Пошкоджує виноград, рідше плодові дерева та ягідні чагарники. Жуки пошкоджують бруньки, а влітку листки.

Рис. 52. Скосар кримський: 1 – жук; 2 – лялечка.

Гронова листовійка – Lobesia botrana Den. et Schiff. (рис. 53).

Метелик із розмахом крил 11 - 13 мм, передні крила оливково-бурі з широкою жовтувато-білою перев'яззю з темними штрихами; біля внутрішнього кута – велика вохряна пляма; задні крила сірі, до країв темніші. Яйце розміром 0,5 - 0,6 мм, слабкоеліптичне, жовте, приплюснуте. Гусениця завдовжки 10 – 12 мм, оливково-зелена, а голова світло-коричнева, передньогрудний щиток і грудні ноги бурі. Лялечка розміром 5 - 6 мм, бурувато-жовта із зеленуватим полиском і жовтим кінчиком черевця; на останньому сегменті вісім рудих гачкоподібних щетинок.

Гусениці першого покоління живляться бутонами, маточками, тичинками квітів. Гусениці другого покоління вигризають на поверхні ягід неглибокі заглиблення, а потім порожнини в м’якуші. Гусениці третього покоління живляться стиглими ягодами.

1

2

3

4

Рис. 53. Гронова листовійка: 1 – метелик; 2 – лялечка, що зимує під корою виноградної лози; 3 – гусениця пошкоджує ягоду винограду; 4 – пошкоджена грона винограду.