Практичне заняття № 14 Шкідники плодових культур

План заняття:

1. Листогризучі шкідники плодових культур.

2. Шкідники генеративних органів.

Устаткування і матеріали. Мікроскопи МБР-1 і МБС-1, лупи з 7 – 10-кратним збільшенням, препарувальні ванночки, чашки Петрі, крапельниці з водою, пінцети, препарувальні голки, ентомологічні шпильки.

Об'єкти вивчення: Імаго яблуневої молі, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого, непарного шовкопряда, золотогуза, яблуневої плодожерки, яблуневого плодового пильщика; яйця яблуневої молі, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого, непарного шовкопряда, золотогуза, яблуневої плодожерки; гусениці яблуневої молі, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого, непарного шовкопряда, золотогуза, яблуневої плодожерки; несправжні гусениці яблуневого плодового пильщика; лялечки яблуневої молі; пошкодження яблуневої молі, кільчастого шовкопряда, білана жилкуватого, непарного шовкопряда, золотогуза, яблуневої плодожерки, яблуневого плодового пильщика.

Завдання 1. Листогризучі шкідники плодових культур

Яблунева міль – Yponomeuta malinellus Zell. (рис. 32).

Метелик з розмахом крил 17 - 22 мм; передні крила білі з 12 - 16 чорними крапками, розміщеними трьома рядками; задні крила попелясто-сірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, сплющене, округле, спочатку жовте, згодом бурувато-вишневе. Гусениці завдовжки 15 - 18 мм, сірі, на спині два поздовжніх ряди чорних бородавок, які мають волосинки; грудний і анальний щитки та ноги чорні. Лялечка завдовжки 12 - 14 мм, спочатку оранжево-жовта, пізніше – зеленувато-жовта, крилові значки світло-бурі, кремастер темно-бурий з шістьма щетинками. Кокони білі, з'єднані кількома десятками або сотнями в компактні пачки.

Гусениці проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого листя. Впродовж 9-12 діб гусениці живляться в мінах епідермісом. Після першого линяння, що збігається в часі з цвітінням яблуні, гусениці залишають міни, переходячи на поверхню листя, де плетуть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць, обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, обплітаючи їх густою павутиною. Здалека дерева, пошкоджені яблуневою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок.

1	2	3	4	5

Рис. 32. Яблунева міль: 1 – метелик; 2 – яйцекладка; 3 – гусениця; 4 – лялечка; 5 – пошкодження

Кільчастий шовкопряд – Malacosoma neustria L. (рис. 33).

Передні крила метелика вохряно-жовті або цегляно-бурі, з двома поперечними стрічками; задні крила світліші; в розмаху крил самка досягає 40 мм, самець – 32 мм; тіло вкрите жовтими волосинками; у самців на кінці черевця китичка волосків; вусики гребінчасті; ротовий апарат недорозвинений. Яйце розміром 3 мм, циліндричне, свинцево-сіре, з твердою оболонкою. Гусениця до 55 мм завдовжки, блакитно-сіра, в м'яких волосинках, на спинному боці біла смуга, облямована оранжево-бурими смужками, по боках блакитні переривчасті смуги; голова блакитна з чорними плямами. Лялечка завдовжки 40 мм, бурувато-чорна, з рідкими рудуватими волосинками, в подвійному щільному павутинному коконі білувато-жовтого кольору.

Пошкоджує плодові, а також дуб, тополю, ільмові, липу, багато кущів. Віддає перевагу яблуні й дубу. Гусениці молодших віків скелетують листя, дорослі грубо об'їдають їх, залишаючи тільки центральну жилку. При 4 - 5 яйцекладках на одне дерево створюється реальна загроза для листкового апарату плодового дерева.

1	2	3	4

Рис. 33. Кільчастий шовкопряд: 1 – самка; 2 – самець; 3 – яйцекладка; 4 – гусениця.

Білан жилкуватий – Aporia crataegi L. (рис. 34).

Метелик з розмахом крил 60 - 65 мм; крила білі, лускатий покрив слабкий, у результаті чого крила самок напівпрозорі, у самців лусочки відсутні тільки по периферії крила; у самок жилки крила коричневі, у самців чорні; вусики булавоподібні; груди й черевце темні, вкриті світлими волосками. Яйце довгасте, з 12 - 14 поздовжніми реберцями, стояче, заввишки 1,5 - 1,7 мм, жовтого або оранжевого кольору. Гусениця завдовжки 45 - 50 мм, слабко вкрита волосками, боки і низ тіла сірі, голова коричнева, грудний і анальний сегменти чорні; на спинному боці дві оранжево-коричневі й три чорні смуги. Лялечка – до 2 см, жовтувато- або сірувато-біла, вкрита чорними крапками і плямами, кутаста; розмішується на деревах відкрито, головним кінцем догори, прикріплена до субстрату за допомогою павутинного пояска.

Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, глід, терен, горобину, черемху, меншою мірою вишню і черешню. Гусениці вигризають бруньки, які набрякають і розпускаються, скелетують листя а пізніше об'їдають цілком, залишаючи тільки грубі жилки.

1	2	3	4

Рис. 34. Білан жилкуватий: 1 – метелик; 2 – яйце; 3 – гусениця на пошкоджених листках; 4 – лялечка.

Непарний шовкопряд – Ocneria dispar L. (рис. 35).

Самка з розмахом крил до 75 мм; черевце товсте, масивне, вкрите густими бурими волосками; крила бруднувато-білі з чорними зигзагоподібними лініями; вусики чорні, слабкогребінчасті. Самець з розмахом крил до 45 мм, черевце тонке, вусики бурі, перисті; крила бурувато-сірі з поперечними смугами, задні крила бурі зі світлішою бахромою. Яйце розміром 0,8-1,3 мм, жовтувате, сплощене. Гусениця завдовжки 50 - 75 мм, сірувато-бура, волосиста, на тергітах перших п'яти сегментів по дві сині, а на останніх – по дві червоні бородавки, по боках дрібні червонуваті бородавки; голова жовта; у першому і другому віках вкриті довгими волосками з пухирцеподібними здуттями посередині (аерофори), які сприяють перенесенню гусениць вітром часто на значні відстані. Лялечки-самки 37 мм, лялечки-самці – 18 мм завдовжки, темно-коричневі, майже чорні, матові, в іржаво-бурих волосках.

Пошкоджує понад 300 видів рослин. Однак незважаючи на багатоїдність віддає перевагу дубу, тополі та плодовим. Гусениці спочатку скелетують листки, а пізніше грубо об'їдають їх. При масовому розмноженні гусениці непарного шовкопряда повністю об'їдають листя на значних площах насаджень, що часто призводить до засихання дерев. Гусениці з 4 - 5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць у кладці) можуть майже повністю знищити листя 50 - 60-річного дерева.

1	2	3	4

Рис. 35. Непарний шовкопряд: 1 – самка, яка відкладає яйця; 2 – самець; 3 – гусениця; 4 – лялечка.

Золотогуз – Euproctis chrysorrhoea L. (рис. 36).

Метелик з розмахом крил 30 - 40 мм; крила, груди і черевце з сніжно-білого кольору; на кінці черевця пучок золотистих (у самки) або бурих (у самця) волосків; вусики гребінчасті, блідо-жовті. Яйце округле, 0,5 мм у діаметрі, світло-жовте. Гусениця завдовжки 35 - 40 мм, сірувато-чорна, з бородавками й пучками жовтувато-бурих волосків; уздовж спини проходять дві червоно-бурі смуги, по боках – білі переривчасті смуги, на 9-му і 10-му сегментах – по одній червоній бородавці, в яких відкриваються вивідні протоки залоз; на тергітах перших двох сегментів черевця розміщені отруйні волоски з порожнинами, в які відкриваються залози, що виділяють отруту; волоски, потрапляючи на шкіру людини, спричинюють сильне подразнення. Лялечка завдовжки 12 мм, у пухкому бурувато-сірому коконі, чорно-бура, з рудими волосками на тілі, кремастер з гачкоподібними щетинками.

Пошкоджує понад 50 видів листяних порід: дуб, яблуню, грушу, абрикос, терен; меншою мірою – берест, клен татарський, акацію білу та інші листяні породи. Гусениці пошкоджують бруньки, а потім об’їдають листки, вигризають бутони, квітки, зав’язі.

1	2	3	4	5

Рис. 36. Золотогуз: 1 – самець; 2 – самка; 3 – гусениця; 4 – яйцекладка; 5 – зимове гніздо гусениць.

Завдання 2. Шкідники генеративних органів

Яблунева плодожерка – Carpocapsa (Laspeyresia) pomonella L. (рис. 37).

Метелик з розмахом крил 18 - 22 мм, передні крила бурувато-сірі з фіолетовим полиском, з численними поперечними хвилястими лініями; на кінцях крил по темно-бурій овальній плямі з трьома вигнутими бронзовими скибочками; задні крила бурувато-сірі; в спокійному стані крила складаються у вигляді даху. Яйце розміром 0,9 - 1 мм, округле, плескате, молочно-біле, напівпрозоре; на зеленому фоні листка або плода здається зеленуватим. Гусениця завдовжки 17 - 20 мм, зверху тілесно-рожева, з боків і знизу світло-жовта, голова й передньогрудний щит буро-коричневі, анальний щит вохряно-жовтий; черевні ноги з одноярусним віночком із 25 - 35 кігтиків, анальні – з 15 - 25 кігтиками; по тілу розкидані сірі бляшки, які мають по одному волоску. Лялечка завдовжки 8 - 12 мм, світло-коричнева з золотистим відтінком; кінець черевця має форму заокругленого конуса з вісьмома гачкоподібними щетинками.

1	2	3	4

Рис. 37. Яблунева плодожерка: 1 – метелик; 2 – яйце; 3 – гусениця; 4 – пошкоджений плід.

Крім яблуні пошкоджує плоди груші, сливи, абрикосу, айви, персика, волоського горіха. Гусениці вгризаються в м’якуш плода, закриваючи хід недогризками, скріпленими павутиною, прокладають хід до насіннєвої камери, де виїдають 2-3 насінини, потім прогризають хід назовні і переходять в інший плід.

Яблуневий плодовий пильщик – Hoplocampa testudinea Klug. (рис. 38).

Імаго завдовжки 6 - 7 мм; зверху темно-бурий, знизу жовтий; черевце зверху чорне, знизу рудувато-жовте, ноги жовті; вусики 9-членикові, короткі; дві пари прозорих крил з темними жилками. Яйце розміром 0,7 мм, овальне, білувато-склисте. Личинка завдовжки 12 - 13 мм, жовтувато-біла, зморшкувата, блискуча, з червоно-бурою головою; черевних ніг – сім пар. Лялечка – 7 - 8 мм, біла, в щільному овальному сірому коконі.

Личинки прогризають під шкірочкою хід - міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. Через 2 - 3 доби після першого линяння личинки переходять в інший плід і роблять у ньому звивистий хід під шкірочкою. В 3 - 6 плодах личинка прогризає прямий хід до насінної камери і живиться насінням. Розвиток личинки триває 18 - 23 доби. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною.

1	2	3	4

Рис. 38. Яблуневий плодовий пильщик: 1 – імаго; 2 – личинка; 3, 4 – пошкоджений плід.