Лекція 5.

Тема 8. Аналітична індивідуальна психокорекція Адлера.

Основні поняття: Загальна характеристика концепції Адлера. Мета психокорекції у адлеріанському психоаналізі та методи її досягнення. Поняття базисного почуття неповноцінності, поняття індивідуальності. Позиція психолога під час психокорекційного процесу, вимоги до клієнта та очікування від нього. Основні стадії корекції за Адлером, основні процедури та техніки (установлення правильних відносин, аналіз особистісної динаміки, підведення підсумків).

А. Адлер у багатьох випадках займав позиції, що не збігаються з поглядами З.Фрейда, а іноді навіть протилежні їм. Людина, на думку Адлера, насамперед свідома істота, що сама себе визначає до життя за допомогою волі вибору, сенсу життя й прагнення до самореалізації. Головна перешкода на шляху самореалізації людини – базисне почуття неповноцінності, у подоланні якого складається особистісний розвиток. Концепція Адлера побудована на принципах цілісності, соціальності, цільовій орієнтованості й гуманізму й багато в чому стала предтечею гуманістичного напрямку в корекційній роботі.

Суб'єктивне сприйняття дійсності. Відповідно до концепції Адлера, світ сприймається з позицій «системи відліку», тобто в сутності проявляється феноменологічна орієнтація. А. Адлер не заперечував зовнішньообєктивної обумовленості поведінки людини, але вважав її менш значимою, ніж вплив на свідомість і підсвідомість цінностей, цілей, уявлень, системи самооцінок і висновків, якими керується людина у своїй реальній поведінці. А звідси центральне для психокорекції Адлера поняття приватна логіка, тобто система уявлень і способів міркувань, властивих даному клієнтові. Улюблений афоризм Адлера: «Треба дивитися не в рот людині, а на її кулаки».

Цілісність і доцільність. Основною передумовою концепції Адлера виступає розгляд особистості як неподільної цілісності, що є інтегральною частиною соціуму. Тому основний упор у корекційній роботі робиться на внутрішні проблеми клієнта, а не на міжособистісні. Звідси йде положення про те, що вся людська поведінка носить цілеспрямований характер. У корекційній роботі важливе врахування відразу трьох моментів:

1. минулого досвіду клієнта;

2. теперішньої ситуації;

3. напрямку руху.

Комплекс неповноцінності й компенсація. Ідея, що з'явилася в 1907 році, про неповноцінність того або іншого органа людини як істотної обставини, що впливає на поведінку, у сукупності з поняттям компенсації стали фундаментальними положеннями в концепції Адлера. Неповноцінність, її компенсація й соціальне середовище - це три змінні, сумарна сила впливу яких призводить до формування прагнення до значимості й переваги.

По Адлеру, індивідуальність – це неповторний шлях вироблення способу самоствердження, стилю життя. Стверджуючи, що поведінка особистості цілеспрямована, А. Адлер у своїх ранніх роботах говорив про прототип як про первинну форму адаптації індивіда до життя. Цей прототип формується від 3 до 5 років життя. А. Адлер вважав, що цілі поведінки людини не міняються протягом життя, змінюється тільки система відносин, а звідси одне з основних завдань - корекція цих відносин. Ідея Адлера лежить в основі наступної теорії когнітивного дисонансу Фестингера.

Телеологія вимислу – ще один базисний термін. Адлер припускав, що люди живуть вимислом і уявленнями про те, що має бути, і на поведінку людини набагато більше впливають очікування, пов'язані з майбутнім, ніж події минулого. Задоволеність життям виходить від соціального інтересу як основи людського існування. За Адлером, здорова особистість - це особистість, здатна до продуктивної соціальної активності, що у свою чергу припускає соціальне особистісне почуття, поведінку й когнітивне допущення.

Ідея соціального інтересу Адлера заснована на припущенні, що людина не самодостатня істота й тому вона повинна вчитися взаємозалежності.

Цілі корекції випливають із основних положень концепції. Їх можна представити в такий спосіб:

• зниження почуття неповноцінності;

• розвиток соціального інтересу (про соціальної спрямованості);

• корекція цілей і мотивів з перспективою зміни стилю життя.

Позиція психолога. Психологи, що працюють в адлеріанському руслі, у центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, основна передумова їхньої роботи - знайти помилку в «картині світу» клієнта, через яку виникають психологічні проблеми.

Можливі чотири типи помилок:

1) недовіра;

2) себелюбність;

3) нереалістичні амбіції;

4) нестача впевненості.

Вимоги до клієнта й очікування від нього. Основне для клієнта – зайняти партнерську позицію, тобто позицію «на рівних» стосовно психолога. Від клієнта очікуються активність, відповідальність, прагнення до співробітництва й взаємна довіра. Головний напрямок спільного пошуку – базисні помилки в мисленні про світ, пошук можливостей їхньої корекції. Клієнт трактується як «розгублений», «збентежений», тому підбадьорення, звертання до його особистісних ресурсів - важлива умова спільної роботи. На початку психокорекційних впливів саме клієнт формулює умову контракту: цілі, план здійснення, можливі перешкоди, шляхи ефективного подолання й т.д.

Техніка психокорекційної роботи даного напрямку містить у собі наступні процедури: установлення правильних відносин, аналіз і пророблення особистісної позиції клієнта, підбадьорення, заохочення розвитку саморозуміння (інсайту) і допомога в переорієнтації. Ці процедури відповідають наступним етапам психокорекції.

1. Установлення правильних відносин. Основа цього етапу - формування відповідних установок відносно клієнта: повага, віра в можливості й здатності людини, активне слухання, прояв щирого інтересу, підтримка й підбадьорення. Для цього використовуються комунікативні навички й уміння.

2. Аналіз особистісної динаміки. Головне на цьому етапі - розуміння, усвідомлення специфіки життя клієнта, важливе місце приділяється опитуванню про цілі життя: «У чому ви бачите своє призначення?»; «Вам подобається те, на що ви витрачаєте своє життя?» і т.д. Для цього існують спеціальні техніки.

3. Підведення підсумків. По кожній техніці готується резюме. Резюме обговорюється із клієнтом. Зміст процедури - знаходження головних помилок у судженні про світ.