5.5 Зелена гірка
Район розташований на південно - західній околиці м. Одеси, між балками Ковалевського та Чорноморської. У межах 3 черги берегозахисні споруди, які в даний момент не добудовано. Дана ділянка найбільш піднята високо над рівнем моря.
В геоморфологічному відношенні опорний розріз поверхневе плато (45 м) з масивним зсувним схилом (160 м), крутизною 14˚. Опорний розріз зверху вниз представлений: 1) грунтово - рослинний шар, 2) лесовидні суглинки (Q 1-3) потужністю 20 - 25 м, підстилають червоно - бурими глинами (N23) потужністю 5 м, служать вододілом четвертинного і понтичного водоносного горизонту, 3 ) понтичними вапняками (N2р) потужністю 12 м, 4) меотичні глини, прихованою потужністю 5.
Перший водоносний горизонт знаходиться в товщі лесовидних суглинок, на глибині 10 м, потужністю 12 м.
1Другий водоносний горизонт знаходиться в шарах понтичних вапняків, заповнюючи їх на 75%.
Також в лінзах піску і супісків розташованих в меотичних відкладеннях є підземні води. В даний час схил насичений водою, забудований, піддається абразії - в результаті він не стійкий.
5.7 Чорноморська балка
Район розташований в південно - західній частині міста Одеси.
У геоструктурному ставленні підрайон розташований в межах південного крила Причорноморської западини фанерозойської Дністровсько - Тилігульської акумулятивної лесовидної рівнини на понтичній основі . Висота берегового обриву до 30 м і в гирлі Чорноморської балки до 5 м знижується. Тут на великій ділянці розвиваються зсуви і абразії.
Опорний розріз представлений зверху вниз: 1) грунтово - рослинний шар, 2) червоно - бурі глини (N23) потужністю 1,5 м, 3) лесовидні суглинки перекристалізовані і змішані з красно - бурою глиною, 4) понтичні глини N2р, потужністю зсувних накопичень 20 м.
Поверхня плато має три зсувних уступи.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:
1. И.П Зелинский, Б.А. Корженевський, Е.А. Черкез, Л.Н. Шатохина, Д.Д. Ибрагимзаде, Н.С. Цокало. Оползни северо- заводного побережжя Черного моря. Их изучение и прогноз, Киев, Редакция литературы о Земле, 1993.
2.Ж.С. Камзист, И.В. Коротких, А.Ф. Фролов, основы гидрогеологии и инженерной геологии. М., Недра, 1988.
3. В.Д. Ломтадзе. Методы лабораторных исследований физико - механических свойств песчаных и глинистых грунтов, М., Недра, 1960.
4.В. Тихонов. Практикум по инженерной гидрогеологии. Л., Гидрометеоиздат, 1990.
Висновки
На даній практиці ми закріпили теоретичний матеріал з дисципліни геологія з основами геоморфології. Ознайомилися з простішими методами геологічних і геоморфологічних спостережень, набули навичок організації і проведення підготовчих, польових, камеральних робіт.
Провели первиний візуальний аналіз основних форм рельєфу і стану довкілля при складанні геолого-геоморфологічного профілю і описі досліджуваного району.
Вступ
Загальний порядок проведення практики:
Підготовчий період – проведення організаційних зборів, формування плану роботи, комплектація бригад, забезпечення приладами і обладнанями, вивчення літературних джерел і картографічного матеріалу.
Польовий період – екскурсія в палеонтологічний та мінералогічний музей ОНУ ім.. Мечникова.експедиційні геологічні роботи по маршруту м.Ланжерон – Сухий лиман.Під час якх виконуються опис зсувних оголень гірських порід.літологічне вивчення осадових гірських порід, геоморфологічні спостереження, стан комплексу берегозахисних споруд.
Камеральний період – обробка всіх матеріалів зібраних під час польових робіт і складання звіту.