
- •Іі практична частина
- •Ііі частина
- •Тема 1. Виробничий і племінний облік у скотарстві Заняття 1. Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби
- •Мічення татуюванням
- •Мічення вищипами на вухах
- •1. Умовний ключ для мічення худоби вищипами
- •Випалювання номерів на рогах
- •Мічення холодом
- •Контрольні питання:
- •Заняття 2. Визначення віку великої рогатої худоби
- •Визначення віку за зміною рогових відростків
- •Визначення віку худоби за зміною зубів Зубна формула худоби
- •2. Вікові зміни різців у худоби до 5 років
- •3. Вікові зміни різців у худоби старше 5 років
- •Контрольні питання:
- •Тема 2. Екстер'єр і конституція великої рогатої худоби
- •Заняття 1. Оцінка екстер'єру і конституції великої рогатої худоби
- •Шкала оцінки типу будови тіла бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід
- •Шкала оцінки типу будови тіла корів
- •Вади і дефекти екстер’єру худоби молочних і молочно – м’ясних порід
- •Контрольні питання:
- •Заняття 2. Оцінка вимені, властивостей молоковіддачі і придатності корів до машинного доїння молочних та молочно - м'ясних порід
- •Картка оцінки корів на придатність до машинного доїння Кличка і інвентарний номер корови Рік народження
- •І. Морфологічні ознаки вимені
- •Іі. Функціональні властивості вимені
- •Мінімальні вимоги до промірів під час оцінки вимені і дійок корів
- •Мінімальні вимоги до екстер’єрних ознак під час оцінки вимені і дійок
- •Контрольні питання:
- •Тема 1. Походження і центри одомашнення худоби
- •Тема 2. Інтер’єр
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23
Контрольні питання:
До якого віку оцінюють за екстер’єром бугаїв-плідників молочних і молочно-м’ясних порід?
Коли проводять оцінку за екстер’єром молочних і молочно-м’ясних порід?
За якою шкалою оцінюють корів, бугаїв-плідників та молодняк молочних і молочно-м’ясних порід?
Хто проводить оцінку за екстер’єром і конституцією у племгоспах?
Заняття 2. Оцінка вимені, властивостей молоковіддачі і придатності корів до машинного доїння молочних та молочно - м'ясних порід
Мета заняття. Оволодіти методикою і набути практичних навиків у оцінці розвитку вимені і властивостей молоковіддачі у корів. Використовуючи існуючі показники, навчитися відбирати корів найбільш придатних для машинного доїння і використання у сучасних умовах виробництва молока.
Наочні приладдя і обладнання. Мірний циркуль, мірна стрічка, штангенциркуль, спеціальний апарат (ДАЧ – 1 М) для видоювання окремо кожної частки вимені, секундомір, інструкція для оцінки корів на придатність до машинного доїння, індивідуальні картки для оцінки вимені корів.
Методика і хід виконання завдання. Морфологічні і фізіологічні показники розвитку вимені оцінюють після І і ІІІ отелень – на 90-100 день після отелення (можлива оцінка на 20-60 день після отелення за умов нормального стану вимені). Морфологічні ознаки вимені оцінюють за 1,0-1,5 годин до доїння, спочатку проводять огляд, промацують і вимірюють. Функціональні ознаки вимені оцінюють шляхом проведення спеціального контрольного доїння. Усі отриманні матеріали записують у "Картку племінної корів, телиці"(форма 2 – мол.) і у спеціальну "Картку оцінки корів на придатність до машинного доїння
За кожну ознаку ставиться бал (максимум 5), що помножується на коефіцієнт і виводиться загальний бал. Максимальна сума балів "за всіма ознаками - 40. Критерій оцінки морфологічних ознак вимені: 40 балів — відмінно, 30 - добре, 20 - задовільно, 10 - незадовільно. Разом із окомірною оцінкою одночасно беруться виміри вимені довжина, ширина, обхват, глибина передньої і задньої частки, висота вимені над землею, довжина передньої і задньої дійки, відстань між дійками (передніми, задніми, передніми і задніми), діаметр дійок (рис. 1).
Перші два виміри вимені беруться циркулем Вількенса , останні - мірною стрічкою і штангенциркулем.
Проміри вказують у сантиметрах, а діаметр дійок - із точністю до десятих часток сантиметра. Проміри вимені беруться з правого боку у місцях, відмічених на рис. 1:
Рис. 1 Виміри вимені
довжина - АБ (від задньої випуклості вимені до його переднього краю біля основи);
ширина - Г (над дійками передніх часток);
обхват - АВ (по горизонтальній лінії на рівні основи переднього краю);
глибина передньої і глибина задньої часток – ЗЖ ІДЕ (вертикально від черевної стінки до основи дійки);
висота вимені над землею – від середини нижньої частини (дна вимені ЕЖ) до землі;
довжина передньої і задньої дійки – ЕІ, ЖК (від її основи до вершини);
діаметр дійок – Л1, Л2 ( у верхній третині дійок);
відстань між дійками: передніми – у точках Е права і Е ліва;
задніми – у точках Ж права і Ж ліва;
передніми і задніми ЕЖ (між основами дійок).
Оцінку вимені за промірами установлюють відповідно мінімальним вимогам. Окомірна (суб'єктивна) оцінка вим'я доповнюється об'єктивними показниками вимірів.
Такі фізіологічні властивості вимені, як швидкість молоковіддачі (кількість кг молока за хвилину), одночасність видоювання часток (різниця в часі видоювання молока з першої і останньої частки вимені) визначається секундоміром; рівномірність розвитку часток вимені визначається за допомогою апарата роздільного видоювання часток.
При цьому критерієм оцінки рівномірності розвитку часток є індекс вимені. Індекс вимені - це відсоткове відношення кількості молока, одержаного з передніх часток вимені до загального разового надою.