Міністерство Аграрної Політики України
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"Херсонський державний аграрний університет"
БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра технології виробництва
продукції тваринництва
Методичні рекомендації
для виконання лабораторно-практичних занять з дисципліни “Технологія виробництва молока”
студентами біолого-технологічного факультету денної та заочної
форм навчання
Спеціальність
6.130200- Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва
Модуль І
Походження і еволюція.
Біологія великої рогатої худоби.
Облік у скотарстві.
Екстер'єр і конституція
Херсон – 2007
УДК 636.2:637.1(075)
Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету, протокол № 1 від „ 20 „ вересня 2007 року
ПІДГОТУВАЛИ: Грінкевич Л.З., к.с.-г.н., доцент
Миронов В.Г., к.с.-г.н., доцент
Ведмеденко О.В., к.с.-г.н.
РЕЦЕНЗЕНТ: Коваленко В.Г., к.с.-г.н., доцент кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва
Грінкевич Л.З., Миронов В.Г., Ведмеденко О.В. Методичні рекомендації для виконання лабораторно-практичних занять з дисципліни „Технологія виробництва молока”. – Модуль І. – Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ, 2007. – 32 с.
УДК 636.2:637.1(075)
Грінкевич Л.З., 2007
Миронов В.Г., 2007
Ведмеденко О.В., 2007
Зміст
Вступ............................................................................................................. |
4 |
Питання для проведення підсумкового контролю знань………………… |
5 |
Тема 1. Виробничий і племінний облік у скотарстві |
6 |
Заняття 1. Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби……………………………………………………….. |
6 |
Заняття 2. Визначення віку великої рогатої худоби………………….. |
10 |
Тема 2. Екстер’єр і конституція великої рогатої худоби………………………………………………………… |
14 |
Заняття 1. Оцінка екстер’єру і конституції великої рогатої худоби…. |
14 |
Заняття 2. Оцінка вимені, властивостей молоковіддачі і придатності корів до машинного доїння молочних та молочно-м’ясних порід……………………………………………….. |
19 |
Самостійна робота……………………………………………... |
28 |
Критерії оцінки модуля 1…………………………………………………. |
31 |
Список рекомендованої літератури........................................................... |
32 |
Вступ
Скотарство - це галузь сільськогосподарського виробництва, яка забезпечує населення в багатьох країнах світу цінними дієтичними продуктами харчування і тому навчальна дисципліна "Технологія виробництва молока" є складовою частиною спеціальної зоотехнії.
Для виробництва продукції скотарства в умовах інтенсивного ведення галузі необхідно знати особливості різних технологій, організаційних форм ведення галузі з урахуванням різних форм власності (державної, колективної, приватної), а також завдань різних господарств. Освоєння цих питань пов'язано з вивченням біологічних, конституційних і продуктивних властивостей великої рогатої худоби та народно господарського значення галузі, процесу породоутворення порід великої рогатої худоби, поліпшення існуючих і створення нових порід, типів, прискорення селекційного процесу з використанням АІС, вимог до якості продукції, використання племінних ресурсів і енергозберігаючих технологій, які передбачають конкретну організаційну форму виробництва молока у кожному господарстві.
Метою курсу "Технологія виробництва молока" є підготовка кваліфікованих спеціалістів, які зможуть вміло використовувати теоретичні знання у практичній роботі.
Задача дисципліни полягає у поглибленому освоєнні всебічних знань з біології худоби, породного складу, особливостей інтенсивних технологій виробництва молока. Надані методичні вказівки допоможуть студентам уяснити структуру курсу, обсяг і зміст розділів узагальнених по модулям, краще освоїти теоретичні питання і успішно виконати курсовий проект.
Питання для проведення підсумкового
контролю знань
(Модуль І)
Теоретична частина
1. Вказати біологічні особливості великої рогатої худоби.
2. Назвати господарські ознаки великої рогатої худоби.
3. Дати характеристику основним методам біотехнології, що застосовуються у скотарстві
4. Охарактеризувати екстер'єр худоби різного напрямку продуктивності.
5. Назвати типи конституції за виробничою класифікацією і дати їм характеристику.
6. Вказати зв'язок екстер'єрних показників з продуктивністю, типом конституції та здоров'ям тварин
7. Назвати методи оцінки екстер'єру
8. Дати характеристику основним кондиціям худоби
9. Назвіть морфологічні ознаки вимені корів
10. Дати фізіологічну характеристику функції молочної залози
11. Дати характеристику методам екстер'єрної оцінки вимені
12. Місце великої рогатої худоби у зоологічній систематиці
13. Еволюція жуйних
14. Предки домашньої худоби і світові центри походження
15. Основні ознаки інтер’єру: фізіологічні, біохімічні, молочна залоза, скелет, шкіра, волосяний покрив
Іі практична частина
Вміти розв'язувати задачі: визначення індексу вимені, швидкості молоковіддачі, одночасності видоювання
Ііі частина
Відповідати на тести за темою: Народногосподарське значення розведення великої рогатої худоби, типи конституції та оцінка екстер'єру
Тема 1. Виробничий і племінний облік у скотарстві Заняття 1. Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби
(2 години)
Мета заняття. Вивчити правила присвоєння кличок, порядок нумерації, способи і організацію мічення великої рогатої худоби. Набути практичних навичок мічення тварин і читання міток, нанесених різними способами.
Наочні приладдя і обладнання. Щипці для нанесення вищипів на вуха, татуювальні щипці з набором голчастих штампів; набір тавр і прилад для випалювання номерів на рогах та мічення холодом; бирки, медальйони, нашийники, смужки картону; робочі зошити.
Методика і хід виконання завдань. Одним із елементів зоотехнічно - виробничого обліку є своєчасне і правильне присвоєння кличок, нумерація та мічення худоби. Кличка, що присвоюється тварині повинна бути: короткою і чіткою; милозвучною;пов'язана з яким - не будь поняттям або образом; культурною, щоб не ганьбила тварину і спеціаліста, який її присвоїв; не можна присвоювати клички, утворені від людських імен; заборонено присвоювати клички з політичним відтінком або пов'язувати їх х назвами націй, народностей; не слід давати клички на місцевому діалекті. У племінних господарствах кличка телички повинна мати початкову літеру матері. Наприклад всі телята, що народилися від корови "Ясна" не залежно від статі, будуть мати кличку, що розпочинається на "Я" - "Ялинка", "Ясень", "Ярка", і т.д. Інвентарний номер присвоюють телятам у день їх народження. У практиці запроваджена така система, при якій теличкам присвоюють парні, а бугайцям - непарні. Індивідуальний номер повинен бути нанесений на тіло теляти запровадженим у господарстві способом не пізніше ніж через 2-3 дні після народження. З метою запобігання повторювання номерів, доцільно провести розподіл номерів. Дуже добре тут може допомогти картотека індивідуальних номерів, в якій враховують присвоєні тваринам номери і оперативно відзначають усі зміни у складі поголів'я (приплід, вибуття тощо).
У практиці скотарства використовують цілий ряд способів мічення.
Способи мічення з тривалим збереженням міток.
Мічення на порівняно короткий проміжок часу - перегрупування худоби, виділення тварин різного фізіологічного стану, рівня продуктивності, під час формування гуртів для відгодівлі й нагулу.
Усі способи мічення повинні відповідати таким вимогам:
мітки повинні зберігатися на тварині аж до її вибуття;
мічення й наступне читання міток не повинно потребувати значної кількості часу, праці і складного обладнання;
мітки мають бути чіткими, щоб їх було легко читати і бажано без фіксації тварин;
спосіб мічення і мітки повинні бути безпечними для людини і тварини.
На сьогодні ні один із способів не відповідає наведеним вимогам