1. Дайте оцінку зв’язку як галузі народного господарства.

Місце зв'язку в системі народного господарства країни визначається тим, яке відношення він має до створення матеріальних благ, тобто до якої сфери діяльності — виробничої або невиробничої — він належить. У залежності від того, до якої сфери громадської діяльності належить дана галузь народного господарства, визначаються форми організації її діяльності, методи ведення господарства, темпи капіталовкладень в розвиток галузі, система оплати праці та ін.

      У результаті аналізу процесу суспільного виробництва встановлено, що зв'язок разом з транспортом складає своєрідну галузь громадської діяльності — промисловість повідомлень, яка є сферою матеріального виробництва поряд з видобувною промисловістю, хліборобством тощо.

      Галузь зв'язку можна умовно розділити на дві групи. Перша група, яка не виробляє речовинну продукцію. Корисний ефект виробничої діяльності зв'язку цієї групи полягає в переміщенні повідомлень (інформації) на відстань. Друга — виробництво засобів зв'язку.

      Як і в інших галузях матеріального виробництва, в галузі зв'язку створюється споживча вартість і вартість. Споживча вартість — це корисний ефект процесу передавання повідомлень, який використовується у виробничій і невиробничій сферах, суспільному і особистому житті людей. Вартість, яка створюється в частині обслуговування виробничої сфери, включається у валовий внутрішній продукт, а також у ту частину цього продукту, вартість якого створюється необхідною додатковою працею і утворює національний дохід.

      Економічною ознакою зв'язку як галузі матеріального виробництва є участь засобів праці, предметів праці і самої праці працівників зв'язку у створенні послуг зв'язку аналогічно промисловості та іншим галузям виробництва.

      Як і в інших галузях, у зв'язку здійснюється процес відтворення засобів праці, за допомогою яких відбувається процес передавання інформації. До них належать обладнання і апаратура, станційні і лінійні споруди, виробничі будівлі, інструменти тощо, які складають фонди підприємств зв'язку.

      Предметом праці в галузі зв'язку як інформаційній системі є повідомлення, інформація, яка в процесі її передавання підлягає просторовому переміщенню. Вплив на предмет праці за допомогою засобів праці здійснюється працівниками зв'язку, діяльність яких у кінцевому підсумку створює споживчу вартість і вартість.

      Розуміючи під інформацією сукупність даних, які розкривають (зменшують) невизначеність у пізнанні процесів і явищ, що відбуваються, можна дати і таке визначення галузі зв'язку: зв'язок — це галузь народного господарства, яка дозволяє знизити невизначеність у пізнанні виробничих, науково-технічних, економічних, соціальних, екологічних, політичних та інших процесів, що відбуваються в суспільстві, і прийняти ефективні управлінські рішення.

      Процес споживання послуг зв'язку подібний до споживання продукції (товарів) в галузях матеріального виробництва. Якщо послуга зв'язку споживається у виробничій сфері, то її вартість переноситься на вартість знов створюваного товару. Якщо ж послуга зв'язку споживається у невиробничій сфері або служить особистому споживанню, то разом зі споживанням зникає і її вартість.

      Таким чином, зв'язок шляхом надання послуг (телефон, телеграф, телекс, телебачення, пошта, Інтернет) встановлює таку форму спілкування між людьми, яка формує їх життєдіяльність, тобто всі сторони їх життя і діяльності. Крім того, неречовий характер продукту обумовлює відсутність у виробничому процесі зв'язку сировини й основних матеріалів, які є речовими носіями продукції. Це, в свою чергу, відбивається на структурі собівартості послуг зв'язку, структурі виробничих фондів тощо (в середньому частка сировини й основних матеріалів в структурі витрат складає 5 %, заробітна плата з нарахуваннями — 40 %, частка обігових коштів у складі виробничих фондів — 7 %, основних фондів — 93 %).

      Важливою особливістю галузі зв'язку, яка тісно пов'язана з попередньою, є невідокремленість у часі процесів виробництва і споживання продукції. Особливо чітко це спостерігається в підгалузі телефонного зв'язку, де сам процес передавання телефонного повідомлення (інформації) і процес виробництва відбуваються за участю споживача і без нього неможливі. Більш того, кінцевий результат виробничої діяльності підгалузі не може зберігатися про запас або на складі, виключатися зі сфери виробництва і вступати у сферу обігу для реалізації. Звідси випливають вимоги максимального наближення засобів зв'язку до споживачів, збільшення щільності мережі пунктів зв'язку (колективних — відділень зв'язку, переговорних пунктів та індивідуального користування — абонентських пунктів).

      Невіддільність процесів споживання і виробництва зумовлює відчутний вплив нерівномірності в часі навантаження (за годинами доби, днями тижня, місяцями року). Це визначає специфічні умови при організації виробничих процесів. Тобто для забезпечення існуючої якості послуг необхідно створювати значні резерви виробничих потужностей і робочої сили, що при зниженні навантаження призводить до об'єктивного зниження низки економічних показників (продуктивності праці і фондовіддачі, зростання собівартості тощо).

      Наступною особливістю в галузі зв'язку є те, що на відміну від промисловості, де предмет праці підлягає речовій зміні (фізичній, хімічній та ін.), у виробничому процесі зв'язку інформація як предмет праці повинна підлягати тільки просторовому переміщенню. Будь-яка інша зміна інформації, крім просторового переміщення, означає її спотворення, втрату споживчої вартості і завдає шкоди споживачам.

      Одна з особливостей зв'язку полягає в тому, що процес передавання інформації завжди є двобічним, тобто відбувається між відправником і отримувачем інформації. Оскільки необхідність в передаванні інформації може виникнути між абонентами, які знаходяться в будь-яких пунктах, це потребує створення надійної, стійкої, розвиненої мережі зв'язку, що поєднує всі населенні пункти між собою.

      Мережа зв'язку складається з різних лінійних і станційних споруд, поєднаних між собою лініями і каналами, які, взаємодіючи, забезпечують двобічний процес передавання інформації. У цих умовах кожне підприємство (підрозділ) зв'язку, беручи участь у процесі передавання інформації, не завжди є єдиним виробником послуг.

      Участь у виробничому процесі зв'язку різних підприємств (підрозділів) ставить єдині вимоги до організації і правил технічної експлуатації засобів зв'язку на території країни, а також призводить до необхідності введення системи взаєморозрахунків між підприємствами зв'язку за взаємно надані послуги з метою забезпечення їх госпрозрахункових інтересів в умовах ринкової економіки.

      Особливу роль відіграє галузь зв'язку в забезпеченні управління народним господарством України з боку держави і здійсненні міждержавного управління. Повинна бути створена така інформаційна система, яка дозволить забезпечити функціональне, організаційне, економічне і соціальне узгодження та досягнення цілей управління. Це ще одна особливість галузі зв'язку, яка потребує інтеграційного підходу до формування мережі зв'язку.