2.61. Мексика

Мексиканська кухня відрізняється від кухонь інших країн Центральної Америки використанням великої кількості прянощів. Найпоширеніший з них — чилі — сорт дуже гострого перцю. Його висушують, розтирають у порошок і найчастіше змішують з томатом. Ним приправляють практично всі страви.

У Мексиці росте велика кількість всіляких європейських сортів фруктів і овочів. Основний харчовий продукт — кукурудза. Тут росте багато різних кактусів. З них готують деякі страви та національний напій — текілу.

Мексиканцям відомі два види супів — рідкий та густий. Густий суп варять так довго, поки не википить майже вся рідина.

З м'ясних продуктів мексиканці віддають перевагу яловичині, телятині, свинині та баранині. З птиці більше споживають індиче м'ясо, без нього не обходиться ні одне свято. У прибережних районах їдять качку. Майже всі страви мексиканці готують на смальці, вершкове масло їдять тільки з бутербродами. Останнім часом стали використовувати оливкову олію. У мекси­канській кухні багато страв із картоплі, але ні однієї зі смаженої. Сири виготовля­ють, в основному, з козячого молока, вони мають гарний апетитний колір і спе­цифічний смак.

Із солодких страв найчастіше готують желе. Іноді використовують фрукти з кісточ­ками. Тут росте багато винограду, який є на столі цілий рік.

Сніданок мексиканця складається з куска папаї (солодкої дині), кави з моло­ком і булочки з маслом. Каву часом замінюють свіжим молоком.

У Мексиці п'ють пиво і п'юльк — алкогольний напій молочного кольору, який отримують з кактуса мангей.

З безалкогольних напоїв розповсюджені заварка листового чаю, чай з листя апельсина, кориці та вертена.

Мексика — батьківщина шоколаду, його тут готують трьома способами — по-французьки (з молоком), по-іспанськи (дуже густим) і по-мексиканськи (не дуже густим).

Мексиканське гуляння супроводжується|супроводитися| улюбленим|любий| пивом «Корона» або текілою|.

Мексика — край кактусової горілки і червоного перцю. Алкогольна тріада Мексики включає такі|слідуючий| алкогольні напої: кульці, мескаль| і текілу|. Кульці - це слабоалкогольний пінистий напій, що нагадує брагу, ясно-бурого кольору|цвіт| і кислуватий на смак. Як говорять самі мексиканці, справжній|теперішній,даний| мачо зобов'язаний щодня випивати до трьох літрів кульці (вміст алкоголю в напої до 3%).

Мескаль - проміжний напій між кульці і текілою|. За смаком чимось нагадує міцний солодкий лікер. Виготовляється методом перегонки соку магея|. Мексиканці п'ють мескаль| тільки|лише| в чистому вигляді|вид|. Проте|тим не менше| необережних дегустаторів він збиває з ніг. Іноді,|інколи| для надання пікантного смаку, мексиканці кладуть|доповідати| у мескаль| декілька гусениць чиникуль|, які живуть на листях рослини магея|. Цей мескаль| називається Кон|кін| Госано|.

У Мексиці з|із| алкогольних напоїв п'ють в основному текілу|. Це продукт перегонки соку блакитної|голубий| агави (текельяна| вебер|). Перевага віддається блакитній|голубий| агаві|, що виростає в мексиканських штатах Халісько і Наяріт. Назва напою пов'язана з|із| мексиканським містом Текіла| (за 33 км від Гвадалахари), заснованому в 1656 р., де ще в III столітті|вік| н.е. індійці готували із|із| соку блакитної|голубий| агави слабоалкогольний напій. Сучасні технології перегонки пов'язують з приходом|прибуток| до Мексики іспанських конкістадорів (стара марка текіли| Jose Cuervo). Ще в 1758 р. король Іспанії подарував|дарувати| дону| Хозе Антоніо де| Куерво ділянку землі|грунт| в місті Текіла| спеціально для вирощування блакитної|голубий| агави і виробництва текіли|.

Прийнято розрізняти наступні|слідуючий| види текіли|:

blanko (біла) - традиційна текіла|, яка змішується з дистильованої|із| водою. Характеризується тим, що не витримується перед розливом| в пляшки. Це основа решти всіх сортів|гатунок| напою. У ній особливо яскраво помітний “агавовий|” смак і аромат. Підрозділяється на два підтипи: прозора текіла| plata (пляшка з|із| традиційно срібною етикеткою) і текіла| gold (пляшка з|із| традиційно золотистою етикеткою), залежно від карамелевої добавки для фарбування. У текілу| plate карамель не додається|добавляється|, а в текілу| gold додається|добавляється|. Забарвлена|пофарбований| харчовими фарбниками,|барвник| текіла| також називається joven;

reposado (буквально - що відпочила), тобто текіла,| витримана в дубових бочках 2-6 місяців;

anejo („аньєхо”|””” або однорічна), тобто текіла|, витримана в дубових бочках не менше одного року. Кращою, на думку фахівців|спеціаліст|, вважається|лічиться| текіла| anejo з|із| витримкою в три –п’ять років |витяг|. Як правило, має блідо-золотистий колір|цвіт|, у ній відчуваються „дубові” тони напою.

Уміст сивушних масел|мастило,олія| у текілі| не регламентується, а легкий трав’яний відтінок приховує їх справжню кількість. Абревіатура на темно-зелених етикетках „MOM” указує|вказувати| на те, що напій вироблено|вироблений,справлений| згідно стандартам, які історично склалися. При цьому також указуються|вказується| винозаводи. Крім того, на ринок поставляється текіла,| вироблена в Мексиці, але|та| розлита в США або Канаді. Цей напій спочатку містить|утримувати| до 55% чистого алкоголю, а на місці її розбавляють дистильованою водою до звичайної|звичний| для текіли| міцності|міцність| (38%-43%).

Мексиканці визначають три стадії дії текіли на споживачів: радість, безсоромність, непритомність|знепритомнювати|. Існує безліч способів вживання|вжиток,використання| текіли|. Ряд|лава,низка| ресторанних критиків сходиться на думці, що все-таки класичним варіантом вживання|вжиток,використання| текіли| можна вважати|лічити| наступний|слідуючий| спосіб: на язик|язик| видавлюють|видушується| небагато лайму|, потім роблять ковток текіли| і відразу ж злизують |пучка| сіль з долоні.

Під час обслуговування мексиканських туристів рекомендується подавати континентальний сніданок, багатий обід і неситну вечерю.