
- •Історичний розвиток ресторану
- •1.2. Стародавній світ Греція і Рим
- •Середні віки
- •1.4. Вісімнадцяте століття
- •1.4.1. Новий Світ
- •1.4.2. Французька революція
- •1.5. Дев'ятнадцяте століття
- •1.6. Двадцяте століття
- •2.1. Австрія
- •2.2. Англія
- •2.3. Бельгія
- •2.5. Греція
- •2.7. Ірландія
- •2.9. Іспанія
- •2.10. Латвія
- •2.11. Литва
- •2.12. Люксембург
- •2.13. Нідерланди
- •2.14. Норвегія
- •2.15. Німеччина
- •2.16. Польща
- •2.17. Португалія
- •2.18. Румунія
- •2.19. Угорщина
- •2.20. Фінляндія
- •2.21. Франція
- •Паризькі кафе
- •2.22. Чехія та Словаччина
- •2.23. Швейцарія
- •2.24. Швеція
- •2.25. Афганістан
- •2.26. Країни Індокитаю (в'єтнам, Камбоджа, Лаос, Мьянма)
- •2.27. В'єтнам
- •2.28. Таїланд
- •2.29. Малайзія
- •2.31. Монголія
- •2.32.Непал, Бангладеш
- •2.33. Пакистан
- •2.34. Саудівська Аравія, Ємен
- •2.35. Грузія
- •2.36. Туреччина
- •2.41. Японія
- •2.43. Великий Магриб
- •2.44. Алжир
- •2.45. Єгипет
- •2.46. Марокко
- •2.47. Намібія, Ботсвана, Мозамбік
- •2.48. Мавританія, Нігерія, Судан, Малі, Чад
- •2.51. Аргентина
- •2.53. Бразилія
- •2.54. Венесуела
- •2.56. Гватемала
- •2.57. Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, Панама
- •2.58. Домініканська Республіка
- •2.59. Колумбія
- •2.60. Куба
- •2.61. Мексика
- •2.62. Парагвай
- •2.63. Перу
- •2.65. Канада
- •2.66. Сполучені Штати Америки
- •2.67. Австралія
- •2.68. Нова Зеландія
- •3.1. Характер професії
- •3.2. Системи сервісу
- •3.2.1. Система: один — або — постійний офіціант
- •3.2.2. Система: два офіціанти
- •3.2.3. Система: старший офіціант — або матеріально відповідальний кельнер
- •3.2.4. Французька система сервісу. (“Шеф-де-ранг систем”)
- •3.2.5. Американська система сервісу
- •Менеджер з питань розміщення в готелях
- •Ассистент менеджера з питань розміщення в готелях
- •3.3. Види сервісу
- •3.3.1. Сервіровка столів
- •3.3.2. Сервіс по-англійськи
- •3.3.3. Сервіс по-французьки
- •3.3.4. Система самообслуговування
- •3.4. Режим та види харчування
- •3.4.1. Сніданок
- •3.4.3. Вечеря (Diner)
- •4.1. Етикет країн Європи
- •4.1.1. Особливості англійського етикету
- •4.1.2. Особливості французького етикету
- •4.1.3. Особливості німецького етикету
- •4.1.4. Особливості італійського етикету
- •4.2. Особливості етикету деяких країн Північної та Південної Америки
- •4.2.1. Особливості американського етикету
- •4.2.2. Етикет країн Латинської Америки
- •4.3. Особливості етикету окремих країн Азії, Близького Сходу та Австралії
- •4.3.1. Японський етикет
- •4.3.2. Національні особливості китайського етикету
- •4.3.3. Особливості етикету Індії
- •4.3.4. Етикет арабських країн
- •4.3.5. Особливості етикету Австралії
- •Тайське меню.
- •Фрукти які використовують під час їжі в Таїланді
- •Ресторанна ієрархія
- •Ресторанна ієрархія
- •Навчальне видання
- •Ресторанне господарство
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45; 97-60-50
2.44. Алжир
Алжир багато часу був колонією Франції, тому тут домінує французька кухня. Місцева, північно-африканська кухня характерна використанням баранини та різноманітних овочів. Більшість населення — мусульмани, тому баранина тут - основний продукт, крім того, це м'ясо найбільше відповідає жаркому клімату. В Алжирі їдять багато помідорів, баклажанів, картоплі, цибулі, артишоків, бобів, стручків молодого гороху. Усі страви приправляються перцем та іншими прянощами. З жирів використовується в основному оливкова олія.
Із зернових культур використовується пшениця та ячмінь.
Солодкі страви готують з великою кількістю цукру та меду. Алжир — країна фруктів, які тут збирають цілий рік. Країна виробляє багато чорносливу, а фіги за своєю якістю не гірші італійських. Алжирці їдять білий хліб і п'ють переважно фруктову воду, мінеральну подавати не рекомендується. Мусульмани не вживають алкогольних напоїв, задовольняючись молоком або водою.
2.45. Єгипет
З другої половини минулого століття в Єгипті утвердилися дві кухні: французька та місцева, арабська. У багатій частині населення авторитетом користуються страви французької та італійської кухні, у бідній — страви арабської кухні, які мають гострий смак і їх немає в кухнях інших країн.
Національна кухня Єгипту характерна використанням рису, бобів, баранини, козлятини, птиці та яєць. Достойно представлені сири (типу бринзи) і молочнокислі продукти. У прибережних районах багато страв готують з риби. Свинина не вживається.
Єгиптяни їдять багато хліба — кукурудзяного, пшеничного, з африканського проса (сорго), люблять овочеві страви. Рис використовують не тільки як гарнір, але й як самостійну страву.
Дуже розповсюджені фініки і великі солодкі лимони. Солодощі виготовляють за турецькими рецептами, з горіхами та іншими добавками.
Основним гарячим напоєм є чай. З холодних напоїв популярні фруктові соки з льодом, сік цукрової тростини. Після обіду обов'язково подають солодкий чай з лимоном або молоком.
2.46. Марокко
У Марокко, як і в Алжирі, відчувається вплив французької кухні. З національних страв особливо популярні: кус-кус, пастила, різні соусні страви з риби, м'яса та птиці. Свинину марокканці не споживають, її з успіхом замінює баранина, козлятина, в меншій мірі, птиця та дичина. Багато м'ясних страв смажать на відкритому вогні.
Страви в основному гострі. Для їх приготування використовують перець, цибулю, часник, гостре та ароматичне коріння, зелень.
Дуже популярні страви з фруктів, борошняні вироби, тістечка з мигдалевого тіста, кисле молоко, кефір, сир. Чай та каву марокканці п'ють тільки сильно завареними.
Хліб споживають пшеничний у вигляді паляниць (чурек, лаваш) і у великій кількості.
2.47. Намібія, Ботсвана, Мозамбік
У цих країнах мирно існують англійська кухня та своя, південноафриканська. Оскільки ці країни були довгий час англійськими колоніями, тут англійську кухню засвоїли поряд з місцевими звичками і традиціями, що існують у країнах Великобританії.
У цих країнах споживають багато м'яса, особливо в сільській місцевості. М'ясні страви подають тричі на день, багато страв готують з дичини. Особливо цінується м'ясо антилопи.
Це країни із жарким кліматом, тому риба і рибопродукти тут швидко псуються, їх смажать відразу після вилову або негайно солять.
Кукурудза на півдні Африки — королева полів. З неї печуть хліб, готують мамалиґу та багато інших страв. Картопля та овочі тут великих розмірів, але без смаку.
Споживається багато ананасів, манго, гранатів, бананів, абрикосів, персиків, винограду. Приправи — коріандр, мускатний горіх, кардамон, кориця і т. д. Ними приправляють соуси та рагу, здобрюють тісто, на них настоюють лікери.
Дуже популярні рис із шафраном та ізюмом і салат із квасолі. З кондитерських виробів популярні тістечка із заварного тіста, молочні торти, вафельні трубочки, варення і желе з апельсинів.
Одна частина населення споживає чай, інша — каву. З прохолоджувальних напоїв розповсюджені пиво, лимонад, фруктові соки. Вино п'ють по великих святах. Харчуються п'ять разів на день: сніданок, ленч, обід, підвечірок, вечеря.