
- •Історичний розвиток ресторану
- •1.2. Стародавній світ Греція і Рим
- •Середні віки
- •1.4. Вісімнадцяте століття
- •1.4.1. Новий Світ
- •1.4.2. Французька революція
- •1.5. Дев'ятнадцяте століття
- •1.6. Двадцяте століття
- •2.1. Австрія
- •2.2. Англія
- •2.3. Бельгія
- •2.5. Греція
- •2.7. Ірландія
- •2.9. Іспанія
- •2.10. Латвія
- •2.11. Литва
- •2.12. Люксембург
- •2.13. Нідерланди
- •2.14. Норвегія
- •2.15. Німеччина
- •2.16. Польща
- •2.17. Португалія
- •2.18. Румунія
- •2.19. Угорщина
- •2.20. Фінляндія
- •2.21. Франція
- •Паризькі кафе
- •2.22. Чехія та Словаччина
- •2.23. Швейцарія
- •2.24. Швеція
- •2.25. Афганістан
- •2.26. Країни Індокитаю (в'єтнам, Камбоджа, Лаос, Мьянма)
- •2.27. В'єтнам
- •2.28. Таїланд
- •2.29. Малайзія
- •2.31. Монголія
- •2.32.Непал, Бангладеш
- •2.33. Пакистан
- •2.34. Саудівська Аравія, Ємен
- •2.35. Грузія
- •2.36. Туреччина
- •2.41. Японія
- •2.43. Великий Магриб
- •2.44. Алжир
- •2.45. Єгипет
- •2.46. Марокко
- •2.47. Намібія, Ботсвана, Мозамбік
- •2.48. Мавританія, Нігерія, Судан, Малі, Чад
- •2.51. Аргентина
- •2.53. Бразилія
- •2.54. Венесуела
- •2.56. Гватемала
- •2.57. Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, Панама
- •2.58. Домініканська Республіка
- •2.59. Колумбія
- •2.60. Куба
- •2.61. Мексика
- •2.62. Парагвай
- •2.63. Перу
- •2.65. Канада
- •2.66. Сполучені Штати Америки
- •2.67. Австралія
- •2.68. Нова Зеландія
- •3.1. Характер професії
- •3.2. Системи сервісу
- •3.2.1. Система: один — або — постійний офіціант
- •3.2.2. Система: два офіціанти
- •3.2.3. Система: старший офіціант — або матеріально відповідальний кельнер
- •3.2.4. Французька система сервісу. (“Шеф-де-ранг систем”)
- •3.2.5. Американська система сервісу
- •Менеджер з питань розміщення в готелях
- •Ассистент менеджера з питань розміщення в готелях
- •3.3. Види сервісу
- •3.3.1. Сервіровка столів
- •3.3.2. Сервіс по-англійськи
- •3.3.3. Сервіс по-французьки
- •3.3.4. Система самообслуговування
- •3.4. Режим та види харчування
- •3.4.1. Сніданок
- •3.4.3. Вечеря (Diner)
- •4.1. Етикет країн Європи
- •4.1.1. Особливості англійського етикету
- •4.1.2. Особливості французького етикету
- •4.1.3. Особливості німецького етикету
- •4.1.4. Особливості італійського етикету
- •4.2. Особливості етикету деяких країн Північної та Південної Америки
- •4.2.1. Особливості американського етикету
- •4.2.2. Етикет країн Латинської Америки
- •4.3. Особливості етикету окремих країн Азії, Близького Сходу та Австралії
- •4.3.1. Японський етикет
- •4.3.2. Національні особливості китайського етикету
- •4.3.3. Особливості етикету Індії
- •4.3.4. Етикет арабських країн
- •4.3.5. Особливості етикету Австралії
- •Тайське меню.
- •Фрукти які використовують під час їжі в Таїланді
- •Ресторанна ієрархія
- •Ресторанна ієрархія
- •Навчальне видання
- •Ресторанне господарство
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 97-60-45; 97-60-50
Паризькі кафе
Кафе (рис 2.11.) є в кожному великому й маленькому місті Франції. Навіть прогулюючись по сільській місцевості, можна натрапити на кафе, яке розташувалось в самому несподіваному місці, куди, здавалося б, навряд чи загляне хтось, крім сусідів-фермерів. Але особливо знамениті паризькі кафе.
Вони відрізняються від усіх інших подібних закладів Франції не тільки цінами (як і в будь-якій столиці, тут усе на порядок дорожче, ніж у провінції), але й атмосферою, особливим настроєм, що змінюється протягом року. Їх не назвеш затишними, адже місто велике й за вікнами постійно снують по-столичному напружені парижани .
|
|
Рисунок 2.11. Сучасний вид паризьких кафе
В основному це просто одне або кілька приміщень на першому поверсі багатоповерхового будинку, великі вікна, квадратні столики й легкі плетені стільці всередині.
Проте в багатьох непомітних на вигляд кафе є своя історія. Почнемо з кафе на бульварах. Ще за Людовика XIV у Парижі з'явилися перші бульвари, але мода на бульварні прогулянки із зупинками-перепочинками в кафе виникла в XIX сторіччі, в епоху Реставрації. Уже тоді деякі заклади стали виділятися серед інших й одержали особливу популярність. Паризькі денді бажали відпочивати в “Кардиналі”, кафе “Ріш”, паризькому кафе, англійському кафе, які тоді вважалися шикарними.
Справжнє життя починається в кафе навесні. Як тільки дозволяє погода, біля кожного з них під смугастий навіс виносять плетені стільці із гнутими спинками, круглі столи - і паризькі вулички оживають.
Гарсони ледь встигають снувати між тісно поставленими столиками: кожен квадратний сантиметр приносить дохід.
Публіка в кафе збирається найрізноманітніша: тут і холостяки, що відпочивають після трудового дня за склянкою пива та читанням газети, і компанії, що прийшли сюди не стільки випити, скільки поговорити , закохані парочки, яким однаково, де бути, аби тільки вдвох, пенсіонери, що заглянули за звичкою пропустити щоденний келих вина.
Улітку до парижан приєднуються туристи. Найчастіше їх не бентежать навіть високі ціни - тільки б насолодитися атмосферою Парижа, погуляти по бульварах, піднятися по крутих вулицях Монмартра, посидіти із чашечкою кави під навісом, подивитися на Сену і відчути той самий настрій, який складно передати словами.
Ферм-оберж (Ferme-auberges). Маленький ресторан з домашньою кухнею при сільському готелі.
2.22. Чехія та Словаччина
Кухня чехів та словаків мало відрізняється від російської та української. У ній домінують страви зі свинини та продуктів її переробки, страви з птиці та овочів, страви з борошна. Рибу споживають менше, ніж м'ясо, і то здебільшого річкову та озерну.
Гострі спеції та приправи чеські та словацькі кулінари використовують помірно, ними не забивають природний смак продуктів, а тільки підкреслюють смакові переваги страви.
Із холодних закусок виділяють маленькі бутерброди, які мають вигляд тістечок (канапе), їх тут називають помазанками. Їх готують з великою винахідливістю та смаком і тому вони є прикрасою різних типів бенкетів.
Перші страви споживають невеликими порціями (250—300 г). Готують їх, як правило, на кісткових та м'ясних бульйонах, а також овочевих відварах. Чехи та словаки люблять подавати на гарнір борошняні вироби, зокрема кренделики, яких тут готують багато видів. Другі страви з м'яса найчастіше гарнірують тушкованою капустою. До найпоширеніших страв належать: смажена свинина з кренделиками та тушкованою капустою, смажений короп, тушковані нирки та печінка, галушки з повидлом. До других страв часто подають, як додатковий гарнір -овочеві салати із заправкою. Дуже популярні, як і в поляків, солодкі страви: киселі, компоти, желе, муси, самбуки, свіжі та консервовані ягоди. Виготовляється великий асортимент кондитерських виробів, зокрема дрібноштучних тістечок.
Не рекомендуються страви з|із| баранини і січеного м'яса, а також страви, які готують з використанням томатного пюре.
Режим харчування у чехів та словаків такий: сніданок - легкий (масло, кефір, шинка, булочка та кава), обід та вечеря — ситні, після прийому їжі обов'язково подають каву.
У регіональному плані чеська кухня підрозділяється на богемську (з|із| центром у Празі), моравську (з|із| центром у Брно) і сілезьку| (з|із| центром в Остраві). Страви богемської і сілезької| кухні подаються з|із| пивом, моравської із|із| сухими винами.
Чехи належать до найбільших любителів пива. Чеське пиво називають ще “рідкий хліб”. Найзнаменитіше чеське пиво – “Пльзенськи праздрой”| (Pilsener Urquell).|з'являтися,являтися| Пивоварний завод у місті Пльзень, що випускає знамениту марку пива, був заснований у 1832 р. До 1842 р. там випускалися тільки|лише| темні сорти|гатунок| пива.
У культурі споживання|вжиток| пива чехи віддають перевагу світлому неміцному пиву. Історія пивоваріння налічує|нараховувати| багато століть|вік|. Перше пиво у Празі було зварене в 1082 р. В основному, назва марки чеського пива походить від назви міста або іншого населеного пункту, де воно зварене. У середні віки право варити пиво вважалося|виказувалося,висловлювалося| особливим привілеєм|привілегія| (королівська пивоварня), яке надавалось чеськими королями. Так, наприклад, крушевицьке| пиво виробляє|чинити| відповідний пивоварний завод, що має такий привілей|привілегія|.
З використанням пива готується пивний гуляш. Популярна в Чехії закуска до пива - сосиски. Розрізняють сосиски з яловичини|, свинини, курячі сосиски, шпікачки| (сосиски з|із| підвищеним вмістом свинячого сала), ліберецькі| сосиски з|із| перцем. Багато ресторанних критиків стверджують, що кращий напій до страв чеської кухні - це пиво.
Страви словацької кухні готують нежирними, ароматними, приправленими цибулею|цибуля|, зеленню, мускатним горіхом, імбіром, майораном, тмином|кмин|. Страви чеської кухні містять|утримувати| більше соусів і приправ|присмака|, вони солодші, жирніші, калорійніші.
Серед підприємств ресторанного господарства в Чехії виділяються: Restaurace, тобто ресторан, в т.ч. ресторан швидкого обслуговування (типу фаст-фуд|); Kavarna, тобто кафе; Vinarna, тобто винний погрібець|погріб|; винний бар; bar, тобто бар у традиційному розумінні цього слова; hospoda, тобто трактир|корчма|; pivnice, тобто пивний бар; cukrarna, тобто кондитерська із|із| широким асортиментом тістечок, а також можливістю|спроможність| випити каву, чай, прохолодні напої.
За споживанням|вжиток| пива з розрахунку на|розраховуючи на| душу населення Чехія займає|позичати,посідати| традиційно перше місце у світі (160 л на рік на одну людину).
Столові виноградні вина більше люблять|кохати| в Моравії. З|із| міцних напоїв популярні сливовиця|слив'янка| (у всіх своїх різновидах перегонки персиків, яблук і т.д.), зубрівка, боровичка (ялівцева горілка) і лікер “Бехерівка” (настояний на 19 цілющих гірських|гірничий| травах і знаменитій карловарській| мінеральній воді; готується |виробляється,справляється| за незмінною технологією з|із| 1807 р.; названий|накликати| по іменем автора рецепту Яна Бехера). Самі чехи стверджують, що без “Бехерівки” неможливо перетравити|перетравити| все з'їдене за столом. “Бехерівка” - традиційний аперитив і діджестив| одночасно.
Холодні напої в Чехії — національні мінеральні води (столові і лікувально-столові), в т.ч. ароматизовані смаком апельсинів, персиків, яблук і т.д. Найпопулярніші карловарські| мінеральні води.