Розлади акомодації

Пресбіопія. Найчастішим порушенням акомодації є пресбіопія. Це поступова втрата акомодації, пов'язана з віковими змінами. Тому пресбіопію називають ще старечою далеко­зорістю. З віком кришталик втрачає еластичність і не може змінювати свою форму. Перші ознаки пресбіопії помічають інколи вже у віці 35 років. Вони проявляються утрудненням роботи на близькій відстані, зокрема читання. Щоб краще ба­чити, така людина змушена відсувати від себе текст. Гіперметропи швидше відчувають потребу в окулярах, міопи, навпаки, можуть обходитися без них. У разі пресбіопії призначають збірні скельця для роботи на близькій відстані. Орієнтовно в 40 років +1дптр, після на кожні 5 років + 0,5 дптр.

Параліч акомодації настає внаслідок паралічу м'язів війкового тіла. У такому разі кришталик сплощується і людина не бачить на близькій відстані. Здебільшого параліч війкового тіла супроводжується паралічем сфінктера зіниці — виникає мідріаз.

Параліч акомодації може бути першим симптомом таких серйозних захворювань, як ботулізм, дифтерія, сифіліс тощо.

Для визначення істинної величини рефракції ока треба до­битися медикаментозного паралічу акомодації (циклоплегії). Циклоплегія настає після кількаденного закрапування 1 % роз­чину атропіну.

Спазм акомодації виникає за умови надмірного напруження м'язів війкового тіла. Найчастіше він спостерігається у дітей шкільного віку після тривалої роботи на близькій відстані. Під час переведення погляду вдалину м'язи війкового тіла не розс­лаблюються, дитина бачить погано — виникає несправжня ко­роткозорість.

Для лікування спазму акомодації застосовують закрапування слабких мідріатиків (0,5 % розчин амізилу, 1 % розчин мезатону тощо), які розслаблюють м'язи війкового тіла. Особливу увагу слід приділяти гігієні зорової праці. Під час читання і писання діти повинні сидіти рівно, тримати голову на відстані 30—35 см від книжки або зошита. Освітлення повинно бути достатнім. Слід також робити перерви в зоровій роботі. Дотримання пра­вил гігієни зорової праці важливе не лише для лікування, але й, особливо, для профілактики спазму акомодації та короткозо­рості. Існують також численні методи, спрямовані на розслаб­лення або тренування акомодації шляхом зорових вправ із зміною оптичних скелець.

Діагностика аномалій рефракції

Аномалії рефракції — найпоширеніша і найпростіша причи­на пониження зору. Тому поганий зір завжди повинен наводити на думку про аномалію рефракції. Необхідно вияснити, людина погано бачить здалека чи зблизька. Це уточнення майже безпо­милково виявляє короткозорість, пресбіопію, далекозорість. Важливо також знати, коли почалося зниження зору і чи про­гресує воно. Наприклад, короткозорість може виникнути ще у шкільному віці і поступово прогресувати. Далекозорість завжди вроджена і з ростом організму дещо зменшується. Астигматизм теж вважають уродженим захворюванням, яке з віком не змінюється. Погіршення зору зблизька у віці понад 40 років є явною ознакою пресбіопії.

Треба пам'ятати, що «добрий» або «поганий» зір для хворого є поняттям суб'єктивним. Наприклад, дитина з астигматизмом і гостротою зору 0,5—0,6 не буде скаржитися на поганий зір то­му, що він для неї є звичайним. Подібно до того, як ми не скаржимося на «поганий» 100 % зір, хоча у інших людей він часто становить 200 %.

Простим способом, який може підтвердити підозру на ано­малію рефракції, є проба з діафрагмою. Якщо через діафрагму хворий бачить краще, ніж без неї, — це пряма ознака аметропії. Далі суб'єктивним способом можна виявити коротко­зорість або далекозорість та їх ступінь.

Слід пам'ятати, що причиною поганого зору здалека може бути не тільки короткозорість, але й спазм акомодації. Тому доцільно дітям з уперше виявленою короткозорістю проводити атропінізацію, щоб зняти ймовірний спазм акомодації і визна­чити істинну величину міопії.

Окуляри — це, так би мовити, «традиційний» вид корекції аметропій. Тепер також часто користуються контактними лінзами. Контактні лінзи бувають жорсткі і м'які, їх наклада­ють безпосередньо на рогівку (на поверхню очного яблука). Контактні лінзи мають ряд переваг як з точки зору оптики, так і з косметичної точки зору. У разі значної різниці в реф­ракції обох очей, за умови астигматизму високого ступеня, коли окуляри є неефективними або хворий погано переносить їх, контактні лінзи є єдино можливим видом корекції. Певні труднощі можуть виникати під час накладання та знімання контактних лінз, що обмежує їх використання у дітей та лю­дей похилого віку.

У разі афакії (відсутності в оці кришталика) для корекції використовують також інтраокулярні лінзи, які імплантують в ході операції.

7