Загальні положення.

Курсове та дипломне проектування по предмету “Електроустаткування промислових підприємств та цивільних будівель” має своєю метою систематизувати, розширити і поглибити теоретичні знання студентів, а також розвиток навиків самостійної праці з нормативною, довідниковою, методичною та навчальною літературою. Крім цього, при виконанні курсового та дипломного проектування студенти повинні ознайомитись з сучасними досягненнями в галузі проектування електроустаткування та застосовувати ці досягнення в своїх розробках.

В “Методичних рекомендаціях” дані методика основних розрахунків і необхідні довідникові дані.

Курсовий проект виконується у відповідності з індивідуальним завданням, і складається з двох частин:

1. Пояснювальна записка в об’ємі 20…30 листів формату А4 (297 х 210);

2. Графічна частина – 2 листа формату А1 (594 х 841)

Пояснювальна записка є технічним документом курсового проекту і повинна оформлюватись у відповідності до вимог єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).

На кожному листі чорною тушшю (пастою, чорнилом) викреслюється рамка що утворює поля:

Ліворуч – 20 мм;

Зверху, знизу та праворуч – 5 мм

Відстань від тексту до рамки повинна бути не менше :

на початку і в кінці рамки – 5 і 3 мм відповідно

10 мм зверху та знизу.

Послідовність викладення матеріалу у пояснювальній записці повинно відповідати заданому змісту курсового проекту. Всі розділи записки повинні викладатись грамотно і по можливості коротко. Скорочувати слова в тексті і надписах не дозволяється, за винятком (табл., мал.).

текстом повинна бути 10 – 15 мм., а між підзаголовком та останнім рядком попереднього тексту – 25 мм.

В процесі розрахунків необхідно приводити розрахункову формулу в буквених позначеннях, підставляти в неї числові значення буквених позначень і записувати готову відповідь без проміжних розрахунків. Буквені позначення величин, які входять у формулу необхідно розшифровувати.

При багатократних однотипних розрахунках, які повторюються потрібно привести розрахункову формулу, привести один приклад розрахунку, а результати наступних розрахунків звести в таблицю (наприклад при побудові механічних характеристик).

Всі розрахунки необхідно виконувати в міжнародній системі одиниць СІ. Посилатись на літературу, яка вміщує загально прийняті методи розрахунків або загальновідомі навчальні і довідникові дані – не обов’язково. Посилатись на літературу необхідно тільки в тих випадках, коли в літературі є оригінальні відомості, нові методи розрахунків, нові нормативи, спеціальні формули і т. д. При посиланні на літературу в квадратних дужках необхідно вказати той порядковий номер, який література займає в списку літератури, який розташовують в кінці записки. Література у списку розташовується в алфавітному порядку. Титульний лист є першим листом пояснювальної записки і заповнюється чорною тушшю (пастою, чорнилами). Завдання на курсовий проект вкладається в пояснювальну записку після титульного листа. Всі таблиці і ілюстрації нумеруються в межах розділу. Кожен розділ повинен починатись з нового листа. Заголовки розділів та підрозділів необхідно виділяти у червоний рядок. Відстань між заголовком і подальшим текстом повинна бути 10 – 15 мм, а між підзаголовком та останнім рядком попереднього тексту – 25 мм.

Номер ілюстрації складається з порядкового номера розділу і порядкового номера ілюстрації (наприклад Табл. 2.3., Мал. 4.2.). Найменування поміщують над ілюстрацією, пояснюючі дані – під нею. Закінчену пояснювальну записку необхідно зброшурувати та переплести, прошивши її з лівої сторони на відстані 10 мм. від краю. Всі листки записки повинні бути пронумеровані.

Графічна частина проекту ілюструє текст розрахунково – пояснювальної записки. Об’єм та зміст графічної частини визначається завданням на проектування. Всі креслення необхідно виконувати у відповідності з єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД). Олівцем або тушшю.

Закінчений проект викладач перевіряє і при правильному виконанні підписує його і допускає до захисту. Якщо проект в цілому або частково виконаний неправильно, викладач повертає його з зауваженнями на доопрацювання.

На захисті студент розповідає про свою роботу: доводить тему завдання, дає коротку характеристику об’єкту проектування, повідомляє основні технічні рішення, які він застосовував. Під час захисту КП студенту можуть бути задані питання, як по проекту, так і по всьому курсу.

При оцінці КП враховується його зміст, обґрунтованість прийнятих рішень, якість та послідовність викладення матеріалу та розрахунків, наявність оригінальних розробок, зовнішнє оформлення та якість відповідей на питання викладача під час захисту. Після захисту виставляється диференційована оцінка.

Література:

1.ЗиминЕ.Н. «Электрооборудование промышленных предприятий и уста-

новок». М. «Энергоиздат». 1981.

2. Капунцов Ю.Д. «Электрооборудование и электропривод общепро-

мышленных предприятий» М. «Высшая школа». 1979.

3. Ключев В.И. «Электропривод и автоматизация общепромышлен-

ных механизмов». М. «Энергия». 1980.

4. Кучер И.М. «Металорежущие станки». Л. «Машиностроение». 1971

5. Лернер П.С. «Токарное и фрезерное дело». М.«Просвещение». 1990

6. Мазепа С.С. та ін. “електрообладнання промислових підприємств”.

Львів. “Магнолія плюс”. 2004.

7. Методичні рекомендації по курсовому і дипломному проектуванню.

НВПЕТ. 2000.

8. «Справочник технолога-машиностроителя». Т.2. К. «Техника».

9. Цигельман И.Е. «Электроснабжение, электрические сети и освеще-

ние». М. «Энергия». 1979.

10. «Электротехнический справочник». Т.т. 1,2,3 кн.2. М.

«Энергоиздат». 1983.

Розрахунок потужності електродвигуна головного приводу верстата.

Потужність електродвигуна головного приводу для токарних, фрезерних, свердлильних і шліфувальних верстатів розраховується за наступними умовами:

1) По даній потужності різання визначаємо навантаження на електродвигун в період пауз для цього визначаємо втрати холостого ходу верстата:

Р_хх = α · Р,

де α – коефіцієнт втрат

Р – потужність різання (згідно завдання)

ККД для верстатів токарної, фрезерної, свердлильної та шліфувальної групи лежить в межах 0,7…0,8 (приймаємо довільно).

Визначаємо коефіцієнт втрат (α):

Знаючи коефіцієнт втрат та потужність різання, розраховуємо втрати холостого ходу.

2) В металорізальних верстатах, як правило використовуються асинхронні двигуни, швидкість обертів яких змінюється при переключенні числа пар полюсів в результаті чого оберти змінюються вдвічі:

n₁ = 2 n₂

3) Для шліфувальних, фрезерних і свердлильних верстатів оберти виконавчого механізму визначаються в залежності від діаметра круга та потужності двигуна (чим більший діаметр круга (фрези) – тим менші оберти, і навпаки).

Як правило, двигун головного приводу вибираємо з синхронною частотою обертання nо=1000, 1500 об/хв.

Для свердлильних верстатів:

Оберти шпинделя при свердлінні розраховуються за формулою:

Р_різ = М_об • n_шп / 9550 , звідси

де Р_різ – потужність різання

М_об – обертовий момент