Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опорний конспект СФР.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
392.7 Кб
Скачать

Тема 4. Статистичне дослідження грошового ринку

1. Поняття грошового обігу та завдання його статистичного дослідження

2. Система статистичних показників грошів та грошового обігу

3. Статистичні методи аналізу та прогнозу грошової маси та грошового обігу

4. Грошовий ринок як складова частина фінансового ринку. Фінансові інструменти грошового ринку (самостійна робота)

5. Попит та пропозиція на грошовому ринку. Грошові агрегати (самостійна робота)

6. Розрахунок показників грошів та грошового обігу (самостійна робота)

Мета: Вивчити систему статистичного дослідження показників грошового ринку

1. Поняття грошового обігу та завдання його статистичного дослідження

Грошова система – це форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично та закріплена національним законодавством.

Грошовий обіг – це рух грошей у внутрішньому обороті в готівковій і безготівковій формі в процесі обігу товарів, надання послуг і здійснення різних платежів.

Предмет статистики грошового обігу – вивчення кількісної сторони масових явищ у сфері грошового обігу.

Об’єкт статистики грошового обігу – елементи грошового обігу: грошова одиниця, види емісії грошей, форми організації та методи регулювання грошового обігу (готівкові і безготівкові гроші).

Завдання статистики грошового обігу:

1. Визначення параметрів наявної та безготівкової емісії;

2. Аналіз структури, динаміки грошової маси;

3. Прогноз обсягів грошового обігу та купівельної спроможності грошей.

У розвинутій економіці вся маса грошей містить у собі два базових елементи: готівка, безготівкові гроші.

Загальна величина потоку грошей (річний, грошовий обіг) набагато більше кількості грошей у системі, тому що кожна грошова одиниця може бути витрачена більше одного разу, отже розмір грошового обігу залежить від кількості грошей у системі та швидкості обороту грошей. Основою сучасної теорії грошового обігу (математик, лауреат Нобелівської премії Ірвінг Фішер (1867-1947 рр.)) є те, що залежність між кількістю грошей і величиною потоку товарів, кругообіг яких вони забезпечують, аналогічна залежності кількості води в замкненій системі труб і потоку води, що тече через ці труби, тобто через певний період величина потоку може бути більше загальної маси води, тому що вона протікає кілька разів.

2. Система статистичних показників грошів та грошового обігу

І. Макроекономічні:

1. Номінальна грошова маса – це кількість грошей в обігу.

2.Грошовий обіг (VМ) – це сукупність грошових операцій за певний період.

3. Реальна грошова маса – кількість грошей, необхідних для забезпечення реального рівня виробництва з урахуванням інфляції.

4. Швидкість обігу грошей V= – характеризує інтенсивність руху грошових знаків при функціонуванні їх як засобів обігу.

5. Купівельна спроможність національної грошової одиниці , тобто економічних товарів зроблено на 1 грн. грошової маси.

Якщо індекс цін збільшується, то індекс купівельної спроможності зменшується.

– показник реальної грошової маси.

Деномінація зменшує грошову масу і підвищує купівельну спроможність.

  1. Рівень монетаризації характеризує запас М на 1 грн. ВВП

ІІ. Показники «видів грошей»

1. Готівковий грошовий обіг – абсолютно ліквідний актив руху грошей у процесі обороту товарів;

2. Безготівкові гроші (депозити) – рух здійснюється у вигляді перерахувань певної суми грошей.

3. Цінні папери

4. Світові гроші (міжнародні ліквідні активи). Золото, ХХ століття – валюта, для тих, хто вступив у МВФ – резервна позичка.

Готівковий грошовий обіг.

У розвинутій економіці готівка потрібна для виплати зарплати, пенсій, стипендій і т.д.

а) готівка поза банком;

б) готівка в касах банку;

в) вся готівка (а + б).

Безготівковий грошовий обіг – частина обороту, що здійснюється у вигляді перерахованих сум з рахунків платника на рахунки одержувачів, тобто без участі готівки.

Державні цінні папери – це форма існування державного внутрішнього боргу або державного зобов’язання, емітентом (випуск) яких виступає уряд і місцеві органи влади. Це найбільш надійні цінні папери – депозитні сертифікати, облігації і т.д.