45

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківській інститут фінансів

Українського державного університету фінансів

та міжнародної торгівлі

Кафедра фінансів і кредиту

Опорний конспект лекцій

з навчальної дисципліни

«Статистика фінансового ринку»

Освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст для спеціальності 7.03050801 «фінанси» напрям 0501 „економіка і підприємництво”

Укладач Бондаренко Н.В., к.е.н., доцент

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

Протокол від 28.08.2012 № 1

Харків

2012

Тема 1. Предмет, метод та завдання статистики стану фінансового ринку.

1. Предмет, методи та завдання статистичного стану фінансового ринку (самостійна робота)

2. Методологічні та методичні основи статистики фінансового ринку

3. Завдання статистики фінансового ринку

4. Складові елементи та грошові потоки фінансового ринку (самостійна робота)

5. Фінансові інструменти та їх різновиди (самостійна робота).

Мета: вивчити предмет і метод статистики фінансів

1. Предмет, методи та завдання статистичного стану фінансового ринку

Предметом статистики фінансів, як галузі соціально-економічної статистики є кількісна сторона масових явищ, які являють собою сукупність економічних відносин, що виражаються у грошовій формі. Предмету статистики фінансів, як і всій статистиці, властивий нерозривно пов'язаний з ним якісний економічний аналіз.

Метод статистики фінансів:

І етап. Розробка наукової гіпотези дослідження (ціль, завдання).

ІІ етап. Статистичні спостереження.

ІІІ етап. Узагальнення та статистичний аналіз отриманої інформації.

Предметом статистики фінансового ринку виступає економічний простір, де формуються і функціонують відносини купівлі-продажу фінансових інструментів (насамперед, це проявляється в цінних паперах).

На фінансовому ринку відбувається кругообіг капіталу: одні суб'єкти господарювання створюють заощадження, а іншим необхідне збільшення фінансових ресурсів для розширення своєї діяльності.

Ринок цінних паперів поєднує частину кредитного ринку та ринок інструментів власності. Головна функція фінансового ринку – це трансформація вільних коштів у позиковий капітал, він однаково доступний для всіх учасників: підприємств, держави, домашніх господарств, у яких загальна мета – збільшення капіталу.

Регулювання фінансового ринку включає правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Законами України затверджені основи функціонування грошового, кредитного ринків, визначений порядок випуску та обігу фінансових інструментів. На ці відносини впливають нормативно-правові акти виконавчої влади (міністерств, відомств), НБУ, державних комісій.

Сучасні процеси обумовили необхідність впровадження єдиних стандартів, умов розрахунків на фінансовому ринку – це рекомендації Групи 30 – міжнародних організацій незалежних експертів, міжнародних норм банківського регулювання і нагляду; міжнародних нормативів Женевської та Гаазької конференцій по лізингу та факторингу.

2. Методологічні та методичні основи статистики фінансового ринку

Фінансовий ринок – це ринок, на якому визначається попит та пропозиція на різні фінансові інструменти. Фінансовий ринок існує як сукупність взаємозалежних ринків.

І. Фінансовий ринок, як ринок фінансових ресурсів, поділяється на:

а) кредитний ринок – це сфера економічних відносин, у якій об'єктом операцій виступає переданий на певних умовах у кредит капітал;

б) валютний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються правові і економічні взаємовідносини між продавцями й покупцями валюти.

ІІ. З погляду термінів дії фінансових інструментів, фінансовий ринок поділяється на:

а) грошовий ринок – це ринок готівки, короткострокових кредитних операцій, валюти;

в) ринок капіталів – частина фінансового ринку, де формується попит та пропозиція на середній і довгостроковий кредитний капітал.

Основні завдання (функції) кредитного ринку:

1. Об'єднання розрізнених і дрібних грошових заощаджень;

2. Трансформація коштів у позиковий капітал;

3. Надання кредитів державі та населенню для покриття дефіциту Державного бюджету, виконання соціальних програм і т.д.

Функції валютного ринку:

1. Здійснення міжнародних розрахунків;

2. Регулювання валютних курсів;

3. Диверсифікованість (вкладання капіталу в цінні папери) валютних резервів;

4. Страхування валютних ризиків, проведення валютної політики і т.д.

Ринок капіталів – це важливе джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Якщо грошовий ринок, у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню фінансових ресурсів.

ІІІ. З точки зору джерел надходження коштів фінансовий ринок включає:

а) ринки кредиту (боргові ринки).

Основні фінансові інструменти на цьому ринку: облігації, заставні, векселі;

б) ринки акціонерного капіталу.

Кошти акумулюються акціонерами, вкладаються в проект, прибуток ділиться пропорційно вкладеним коштам.

ІV. Фінансовий ринок можна розділити на первинний і вторинний.

Первинний ринок виникає при емісії цінних паперів і на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному – ці ресурси перерозподіляються, тобто тут вони вже з'являються після продажу на первинному ринку. У свою чергу, вторинний ринок ділиться на біржовий і позабіржовий (якщо цінні папери не котируються на біржі).

V. Розрізняють національний і міжнародний фінансові ринки. На міжнародному ринку процеси купівлі-продажу товарів фінансового ринку регламентуються законами і нормативними актами міжнародної торгівлі.

Міжнародний ринок – це сукупність операцій з валютою, що виступає на вільному світовому ринку в країні походження валюти.

На національних ринках банки проводять операції з обмеженою кількістю вільно конвертованої валюти.

На теперішній час валютний ринок по основних позиціях монополізований Українською міжбанківською валютною біржею (УМВБ). Національний банк України є членом УМВБ.