2.3. Здійснення внутрішнього аудиту в умовах системоорієнтованого підходу до аудиту

Внутрішній аудит як явище виникло у специфічних умовах системоорієнтованого підходу до аудиту взагалі. Такий підхід до аудиту дав можливість обстежувати системи, які контролюють операції. Системоорієнтований підхід до аудиту став використовуватись приблизно з середини ХХ сторіччя та привів до того, що аудитори почали проводити експертизу на підставі внутрішнього контролю.

В центр філософії аудиту, який засновано на системоорієнтованому підході, покладено принцип довіри до контрольної інформації за результатами функціонування системи внутрішньогосподарського контролю (адміністративного та економічного, в тому числі фінансового). Ступінь довіри до інформації про стан внутрішнього контролю, одним із найважливіших блоків якого є система бухгалтерського контролю, визначається за результатами проведення внутрішнього аудиту. Було доведено, що якщо СВК працює ефективно, то немає потреби проводити дуже ретельну перевірку на тій підставі, що можливо довіряти СВК у розкритті помилок та порушення норм. У тих випадках, де контроль неефективний, доречно дати поради, як поліпшити систему, і таким чином, надати клієнту конструктивну послугу. Використовуючи інформацію про стан бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, аудитори розрахо-вують обсяг робіт, ризик своєї діяльності, визначають кількість і характер контрольно-аналітичних процедур.

Насамперед йдеться не про малий, а про середній і великий за розмірами бізнес, тобто про складні організаційні структури управління (дивизіональні, мультидивизіональні, адаптивні, креативні тощо).

В умовах системоорієнтованого аудиту аудитори-професіонали почали концентрувати увагу на взаємовідносинах між організаторами та виконавцями бізнесу своїх клієнтів, фахівцями, які складають бухгалтерську звітність, і користувачами інформації, яка в ній відображена, а головне, чиї інтереси повинні захищати аудиторі, в тому числі внутрішні аудитори.

2.4 Необхідність у створенні служби внутрішнього аудиту підприємств України

Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання спеціальних заходів з контролю на самому підприємстві. Здійснюються такі операції функціональними структурними підрозділами з контролю – управлінням, відділом, бюро, службою контролю або ревізійною комісією. На невеликих за розмірами підприємствах функції контролю можуть покладатися на окремого фахівця – контролера, ревізора, аудитора, або такі функції за сумісництвом виконують працівники підприємства – бухгалтери, економісти, менеджери інші спеціалісті. В сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ найчастіше має назву служба внутрішнього аудиту.

Об`єктивна потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв`язку з тим, що система внутрішнього контролю підприємства має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і належної оцінки персонал підприємства починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ на підприємстві.

Внутрішній аудит – це діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб`єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед головних елементів управління (встановлення мети, передбачення, організація, керівництво, координація, контроль) саме контроль дає реальну оцінку результатів діяльності підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю, підвищені вимоги ринкових перетворень потребує удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що керівник (власник) хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи, але персонал підприємства не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління підприємством не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності виробничих структурних та функціональних підрозділів підприємства, в зв`язку з чим вона відчуває потребу у інформації, що формується на більш низькому рівні управління. Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок з управління і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення. У таких випадках на допомогу приходять внутрішні аудитори, які забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають “зони ризику”, можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та “посилити” слабкі сторони в системах управління. Їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління підприємства.

Потреба у внутрішньому аудиті в Україні об`єктивно виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядковуваних підприємств. Роботи фахівців внутрішнього аудиту у цьому напряму полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної, консолідованої звітності або звітності об`єднань підприємств. Такі операції стосуються перш за все внутрішньогосподарського обліку та внутрішньої звітності. Фахівці з внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.