8.3. Контроль ефективності та якості служби внутрішнього аудиту

Визначальним моментом в оцінці роботи служби внутрішнього аудиту є дотримання його працівниками Положення про відділ, посадових інструкцій та обов`язків аудитора, планів підвищення кваліфікації аудитора. Звертається увага за виконання цілей, правил та процедур служби внутрішнього аудиту, забезпечення вимог законів та постанов щодо проведення аудиту та надання звітності, правильність вибору об`єктів для перевірок, оцінка возику, визначення періодичності та обсягу аудиту; правильність документації з планування аудиторських перевірок.

Оцінка ефективності системи внутрішнього аудиту підприємства здійснюється за обраними критеріями, серед яких можна назвати:

співвідношення витрат на проведення аудиту та отриманих результатів від його проведення;

зменшення штрафів, пені, інших втрат підприємства внаслідок проведених внутрішнім аудитором заходів;

збільшення доходів та зменшення витрат;

зменшення ризику контролю, підтримання впевненості у здійсненні фінансово-господарської діяльності належним чином;

зменшення витрат на послуги зовнішнього (комерційного) аудиту.

Об`єктивна оцінка ефективності та якості функціонування служби внутрішнього аудиту теперішнім часом ґрунтується на таких показниках, як кількість виконаних перевірок, суми встановлених незаконних виплат та крадіжок, дотримання строків проведення перевірок, суми штрафів та пені, яку уникнуло підприємство, число проведених профілактичних заходів.

Таку систему доречно доповнити системою показників, у основі яких покладається ступінь (рівень) досягнення певних завдань:

- рівень управління аудиторським контролем (кількісний та якісний стан працівників, використання робочого часу, наявність відповідного методичного забезпечення, ступінь завантаження аудиторів в цілому та по окремим видам робіт тощо);

- оцінка результатів та ефективності аудиторського контролю (сума виявлених незаконного витрачання коштів, стягнення матеріальних збитків, скорочення непотрібних асигнувань, скорочення штрафних податкових санкцій, покарання винних осіб тощо);

- встановлення резервів зростання ефективності (поліпшення використання робочого часу, вдосконалення професійної підготовки, методів та технічних заходів контролю, інформаційно-правове забезпечення тощо).