2. Походження, поширення та сорти гарбуза

Походження та поширення.

Гарбуз походить з Південної Америки. У Мексиці відомий ще за 3000 років до н.е, Із американського штату Техас, де його стали культивувати, він в XVIстолітті був завезений в Європу з плодами-гігантами. Проте дикі види зустрічаються в Єгипті, Іраці, в країнах Малої Азії.

В Україні почали вирощувати на початку XIX століття, де гарбуз дуже швидко поширився, особливо як ущільнююча (у картоплі, кукурудзі) городня культура на присадибних ділянках.

3. Біологічні особливості гарбуза

Вимоги до тепла

Гарбуз відноситься до теплолюбних рослин, проте порівняно з кавуном і динею менш вимогливий до тепла, більш холодостійкий. Насіння починає проростати при температурі 10-12°С, сходи менше страждають від приморозків. Оптимальна температура для росту рослин 22-25°С. Жарку погоду переносить добре.

Вимоги до вологи

Гарбуз також менш посухостійкий порівняно з кавуном і динею. У сухі роки на одній рослині зав'язується 1-2 плоди, а при достатньому зволоженні їх є 3-4 і більше.

Вимоги до світла

Він менш вимогливий до світла, добре росте в умовах короткого і довгого дня. Дає високий урожай при суміжному вирощуванні з кукурудзою, картоплею та іншими культурами.

Вимоги до грунту

Гарбуз добре родить на супіщаних, легкосутлинкових родючих грунтах з нейтральною реакцією. Не витримує засолення і перезволоження.

4. Технологія вирощування гарбузів

Попередники

Кращими попередниками для гарбуза є озимі зернові, зернобобові культури, картопля, коренеплоди, однорічні трави на зелений корм. Недопустиме розміщення після гарбузових. Можна висівати у міжряддях кукурудзи, картоплі, квасолі, бобів, кормових і столових буряків.

Обробіток грунту

Після збирання стерньових попередників поле лущать, через два тижні орють на глибину 25-30 см.

Після просапних відразу орють на зяб. Навесні закривають вологу і проводять дві-три культивації для вирівнювання грунту та знищення бур'янів.

Удобрення

Під зяблеву оранку вносять по 20-40 т/га гною іфосфорні (Р45-60) та калійні (К45-60) добрива. Азотні добрива(N45-60)краще внести навесні під один з поверхневих обробітків грунту.

Сівба

Насіння відбирають з добре достиглих, здорових типових для даного сорту плодів. Схожість має бути не нижчою, ніж 90%. Для підвищення енергії проростання та схожості, прискорення розвитку рослин перед сівбою застосовують повітряно-тепловий обігрів впродовж 6-8.діб.

Для ранньої сівби використовують сухе насіння, для пізніших строків перед сівбою насіння замочують у воді для повного набухання. Насіння перед сівбою протруюють ТМТД (5 кг/т).

Сіють гарбуз широкорядним способом за схемою 210x210; 210x140; 140x140; по 2-3 насінини за допомогою сівалок СУПН-8, СПЧ-б. Глибина загортання 5-6 см, а в суху погоду - до 8 см.

Строк сівби - кінець квітня - початок травня, коли грунт прогрівся щонайменше до 10-12°С і мине небезпека весняних приморозків

5. Догляд за посівами та збирання гарбузів

Догляд

Зразу ж після сівби поле коткують. Через 4-5 днів проводять досходове боронування для знищення бур'янів у фазі білої ниточки. Перший міжрядний обробіток на глибину 5-6 см проводять, коли позначаються рядки, другий - через 10-15 днів на глибину 10-12 см, третій і четвертий через 12-15 днів після попереднього, зменшуючи глибину до 5-6 см.

У фазі першого справжнього листка посіви прополюють від бур'янів і проривають, залишаючи в гнізді 1-2 найкраще розвинутих рослини. При потребі посіви прополюють вдруге.

Збирання

Збирають гарбуз столовий при повній стиглості плодів до настання приморозків. На корм можна використовувати окремі плоди швидше - при досягненні великих розмірів. Достиглі плоди добре зберігаються впродовж 3-4 місяців у сухих приміщеннях або буртах. Оптимальна температура для зберігання 3-4°С. Краще зберігаються такі сорти: Мозоліївський 15, Український багатоплідний, Мигдальний 35.

Кавун