1Система, як науково-методологічне поняття

Системи технічні - це машини, апарати, агрегати, печі, прилади, транспортні засоби тощо. Технічні системи можуть існувати окремо або входити до складу елементів технологічних систем.

Системи технологічні є складовими частинами виробничих систем. Вони створені для перероблення сировини у проміжну або готову продукцію.

Технологію у зв’язку з виробництвом поділяють на діючу (прак-

тичну) та суб’єктивну (наукову і теоретичну).

Практична технологія базується на природничих процесах.

Теоретична вивчає процеси цілеспрямованого перетворення

форм існування матерії і базується на фундаментальних дослідженнях

та інформації про наслідки реалізації відповідних практичних

технологій.

Технологію, у зв’язку з природним середовищем можна поділити

на глобальну та соціальну. Основне завдання глобальної технології

полягає в тому, щоб відшукати зв’язки природної рівноваги обміну

між різними формами існування матерії та тенденції її змін у майбут-

ньому, тобто ретельно вивчити природну технологію та закономірності

її розвитку. Крім того, необхідно вивчити взаємозв’язок і взаємодію

людини та природного середовища, порівнюючи з попереднім станом

3.6. Систематизація сучасних технологій

54 Системи технологій

та з очікуваним у майбутньому. Одержані показники використовують-

ся для розробки стратегії оптимального розвитку земної цивілізації,

континентів і держав. Останнє характерно для зони ЧАЕС, для якої роз-

робляються технології повної або часткової утилізації радіонуклідів.

Інша глобальна проблема – це щорічна втрата 0,1–0,2% родючих

земель, що пов’язано зі значним рівнем розорюваності, ерозією. За

останні три десятиріччя в Україні виведено з обігу 2,6 млн. га с.-г.

угідь, зокрема 1,6 млн. га ріллі.

Соціальна напруженість в суспільстві, що виникла в країнах СНД,

пов’язана не тільки з виробництвом продукції, а із процесом її реалізації.

Тільки за умов прямого зв’язку між виробництвом і споживанням мож-

ливе вирішення ряду соціальних проблем.

Соціальні технології також можна поділити на теоретичні, наукові та

практичні. Теоретичні технології об’єднуються в науку про відповідні

галузі виробництва, де вивчаються процеси спрямованого перетворення

технологічних процесів.

2Класифікація систем, складові систем.

Суттєвим аспектом розкриття змісту поняття системи є виділення різних типів систем. За відповідними ознаками техно­логічні системи можна поділити на групи і рівні (табл. 2.1).

Є матеріальні й абстрактні системи. У свою чергу, матері­альні поділяють на системи неорганічної природи (фізичні, хімі­чні, технічні, геологічні та ін.) і живі (біологічні) системи. Абст­рактні системи — продукт людського мислення (поняття, гіпотези, теорії та ін.).

Крім того є системи статичні (стан системи з часом залиша­ється постійним) і динамічні (стан системи з часом змінюється).

Технологічні системи класифікуються за такими ознаками:

за ієрархією (технологічний процес, виробничий підрозділ, підприємство, галузь);

за ступенем спеціалізації (універсальні, спеціальні, спеціалі­зовані);

за ступенем гнучкості, мобільності всі технологічні систе­ми поділяються на:

• жорсткі, розраховані на виготовлення єдиного виду продукції;

• перебудовуючі, що потребують зупинки, демонтажу і заміни обладнання (устаткування) під час переходу на випуск нової про­ дукції;

• переналагоджувані, в основі яких залишається програмна комп'ютеризація та існуюче обладнання, але змінюється порядок дій, процедур, програма;

• гнучка автоматизована система, що є найвищим типом тех­ нології.

Найважливіші властивості кожної технологічної системи: ста­більність і надійність функціонування; гнучкість і здатність до адаптації, висока інтенсивність, малостаді'йність, малооперацій-ність і безвідходність;

за характером взаємодії системи і середовища системи по­діляють: на відкриті і закриті. Кожна закрита система в підсумку досягає стану рівноваги;

за ієрархічним рівнем технологічні системи поділяють на п'ять груп: технологічний процес, виробничий підрозділ, підпри­ємство, галузь, народне господарство;

за рівнем автоматизації— механізовані, автоматизовані, ав­томатичні системи;

за рівнем спеціалізації— спеціальна технологічна система, (призначена для виробництва одного виду продукції); спеціалізо­вана (призначена для виробництва декількох видів продукції); універсальна система (забезпечує виробництво продукції з різ­ними конструктивними та технологічними ознаками);

за типом зв'язків у технологічній схемі — паралельні, послі­довні, комбіновані.

У сучасних паралельних технологічних системах запрова­дження нових технічних рішень стає більш вигідним через те, що складність освоєння та доопрацювання з розрахунку на одиницю обладнання зменшується пропорційно числу однотипних оди­ниць. Для інноваційних процесів теж більш пристосовані парале-

льні системи. Ось чому об'єднання технологічних процесів за принципом паралельності пронизує весь народногосподарський комплекс. Головною ознакою паралельності технологічних сис­тем є ситуація, коли продукція технологічної системи дорівнює сумі продукції всіх її складових елементів.

Характерною особливістю технологічних систем із послідо­вними зв 'язками є те, що випуск продукції такої системи визна­чається її лімітною ланкою. Результати праці одних ланок по­слідовної системи можуть виступати предметом, засобом праці для інших.

Комбіновані технологічні системи— це системи, структура яких може бути представлена поєднанням послідовних та пара­лельних систем нижчого рівня. Такий тип систем характерний для більшості виробництв. Народне господарство можна розгля­дати як системи технологічних процесів різного рівня, послідовні та паралельні зв'язки яких визначають характер його функціону­вання. Так, послідовність робочих ходів і переходів складає опе­рацію (послідовне з'єднання), однотипні операції на однаковому обладнанні об'єднуються в дільниці (паралельне з'єднання), від­ділки — в підприємства (послідовне з'єднання), підприємства — в галузі (паралельне), галузі — в систему народного господарства (послідовне). Зазначене вище дає змогу чітко відслідкувати взає­мозв'язок технологічних і організаційних структур виробництва. З розвитком і зміною технологічних зв'язків змінюється і органі­заційна структура системи управління ними. Таким чином, можна зробити висновки:

• організаційні структури управління є відображенням стру­ ктур технологічних систем;

• технологічні зв'язки первинні відносно організаційних;

• технологічні процеси та їх системи будуються за своїми за­ конами;

• організація і управління виробництвом тільки забезпечу­ ють їх функціональний розвиток.

Отже, знаючи об'єктивні закономірності розвитку технологіч­них систем, можна створити і оптимальну систему управління ними.

До основних структурних утворень з послідовними взає­мозв'язками відносяться:

• технологічні процеси виготовлення окремих видів продукції;

• підприємства, на яких підрозділи є послідовними ланками загального технологічного процесу;

агропромисловий комплекс.

3)К термину «Технологическая система» (п. 1)

Технологическая система (ТС) является частью производственной системы и, как любая другая система, имеет свою структуру и функционирует в определенных условиях.

Состав и структура технологической системы, условия производства, режим работы регламентируются конструкторской, технологической и другой технической документацией. Изменение этой документации приводит к соответствующему изменению технологической системы.

Все технологические системы можно подразделить на четыре иерархических уровня: технологические системы операций; технологические системы процессов; технологические системы производственных подразделений и технологические системы предприятий.

Технологическая система операции обеспечивает выполнение одной заданной технологической операции.

Технологическая система процесса включает в себя в качестве подсистем совокупность технологических систем операций, относящихся к одному методу (обработки, формообразования, сборки или контроля) или к одному наименованию изготовляемой продукции. При наличии автоматизированной системы управления технологическим процессом (АСУ ТП) ее технические средства входят в состав технологической системы этого процесса.

Технологическая система производственного подразделения состоит из технологических систем процессов и (или) операций, функционирующих в рамках данного подразделения.

Технологическая система предприятия состоит из технологических систем его производственных подразделений.

Различают следующие виды технологических систем:

последовательная технологическая система - технологическая система, все подсистемы которой последовательно выполняют различные части заданного технологического процесса;

параллельная технологическая система - технологическая система, подсистемы которой параллельно выполняют заданный технологический процесс или заданную технологическую операцию;

комбинированная технологическая система - технологическая система, структура которой может быть представлена в виде объединения последовательных и параллельных систем более низкого уровня;

технологическая система с жесткой связью подсистем - технологическая система, в которой отказ хотя бы одной подсистемы вызывает немедленное прекращение функционирования технологической системы в целом;

технологическая система с нежесткой связью подсистем - технологическая система, в которой отказ одной из подсистем не вызывает немедленного прекращения функционирования технологической системы в целом;

по уровню автоматизации:

механизированная технологическая система - технологическая система, средства технологического оснащения которой состоят из механизированно-ручных и механизированных технических устройств;

автоматизированная технологическая система - технологическая система, средства технологического оснащения которой состоят из автоматизированно-ручных и автоматизированных устройств;

автоматическая технологическая система - технологическая система, средства технологического оснащения которой состоят из автоматических устройств;

по уровню специализации:

специальная технологическая система - технологическая система для изготовления или ремонта изделия одного наименования и типоразмера;

специализированная технологическая система - технологическая система для изготовления или ремонта группы изделий с общими конструктивными и технологическими признаками;

универсальная технологическая система - технологическая система для изготовления или ремонта изделий с различными конструктивными и технологическими признаками.

Аналогичные понятия уровней и видов используют также для технологических комплексов.

Частным случаем (видовым понятием) последовательной технологической системы является технологическая линия, в которой технологическое оборудование располагают в последовательности выполнения операций заданного технологического процесса таким образом, чтобы число рабочих мест равнялось числу операций. При этом в последовательной технологической системе на одно и то же рабочее место предмет производства может поступать несколько раз для выполнения различных операций.

Подсистемы параллельной технологической системы могут содержать общие средства технологического оснащения. Так, например, шестишпиндельный автомат содержит шесть параллельных подсистем, отказы которых взаимозависимы из-за наличия общих элементов: системы подачи, привода и т.п. В случае, если параллельные подсистемы станков не содержат общих элементов (например шесть однотипных станков выполняют параллельно и независимо друг от друга одну и ту же операцию технологического процесса), то технологическую систему называют многоканальной.

Классификация технологических систем по уровню специализации относится к технологическим системам операции, процесса и производственного подразделения. При этом универсальная, специализированная, специальная технологические системы производственного подразделения (процесса) могут содержать в себе подсистемы различного уровня специализации. Уровень специализации технологической системы определяют соотношением ограничений, вносимых каждой подсистемой применительно к номенклатуре изготовляемой продукции. Неудачный выбор этого соотношения приводит к снижению технологических возможностей системы в целом.

Технологическая система, выполняющая групповой технологический процесс, является универсальной.

Уровень и вид технологической системы являются определяющими признаками для выбора критериев отказов и предельных состояний, показателей надежности и методов их оценки.

5Поняття моделі, її види та їх використання в системі технологій.

Модель – 1) теоретична побудова, що має деяке відношення до реальності, яке можна незалежно обговорювати й аналізувати; 2) це умовне подання реальності, тобто символьне – інформаційне відображення (образ) реального об'єкта, що відтворює останній з деяким визначеним ступенем точності у формі, відмінній від форми самого об'єкта.

Модель — штучно створений об'єкт (реальний або ідеальний), що, будучи подібний до досліджуваного об'єкта, відображає й відтворює в більше простому виді структуру й зв'язки між елементами досліджуваного об'єкта. Модель створюється для таких об'єктів, безпосереднє вивчення яких пов'язане з якими-небудь труднощами. Поняття моделі лежить в основі методу моделювання.

Моделі пізнавальні є формою організації й подання знань, засобом з'єднання нових знань із наявними.

Моделі прагматичні є засобом керування, засобом організації практичних дій, способом подання зразково правильних дій або їхнього результату.

Інноваційні процеси в технологічних системах.Інноваційні системи технологій – новостворені або вдосконалені конкурентно спроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно – технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які істотно поліпшують структуру та якість технологій і соціальної сфери.

Типи інноваційних процесів:1.Продуктові нововведення мають результатом постановку на виробництво нових виробів, або виробів з поліпшеними якісними властивостями, що дає право виробникам обґрунтовано підвищувати ціну на ці вироби на ринку.

2.Технічні (технологічні) нововведення – нове обладнання, нові технології, що докорінно змінюють або покращують істотно існуючий технологічний уклад і ефективність економіки.

3.Організаційні нововведення полягають у впровадженні нових або більш досконалих методів організації виробництва. 4.Економічні нововведення – нові механізми функціонування економіки, що забезпечують прогресивні зміни існуючого господарського укладу, сприяють розвитку економіки на всіх рівнях – від суспільства в цілому до окремого підприємства.

5.Управлінські нововведення – нові підходи та методи щодо організації управління, реформування системи управління для адаптації ВЕС до мінливих ринкових умов.

6.Політичні нововведення – це нові механізми управління процесами державотворення, нові методи вирішення міждержавних проблем та проблем взаємовідносин політичних суб’єктів.

7.Соціальні нововведення – цілеспрямовані зміни в соціальній структурі і соціальних взаємовідносинах, проведені державою або організацією для підвищення соціального статусу особистості й оптимального співвідношення особистих і суспільних інтересів.

8. Перевезти мебель перевезти пианино, недорогие перевозки. Юридичні нововведення спрямовані на розробку нових або вдосконалення існуючих законодавчих та підзаконних актів, що регулюють відносини у різних сферах суспільства.