6.5. Формули та рівняння
Формули та рівняння повинні бути набранні у редакторі формул MS Equation 4.0 або 6.0.
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Формули і рівняння у тексті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки, далі один під одним наводяться умовні позначення з розшифровкою, далі через кому наводяться одиниці виміру та ставиться крапка з комою. З нового рядка під попереднім умовним позначенням наводиться наступне. Після розшифровки останнього умовного позначення ставиться крапка.
Розшифровка умовних позначень наводиться лише один раз при першому їх застосуванні.
При наведені формул небажано використовувати замість умовних позначень повну назву показників.
Приклад запису формули, на яку йде посилання в тексті роботи:
… розрахунок коефіцієнта наростання витрат здійснимо за формулою (1.1):
|
(1.1) |
де См – матеріальні витрати у собівартості виробу, грн.;
Сп – повна собівартість даного виробу, грн.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Приклад:
f1(x, y) = S1 і S1 <- S1 max, f2(x, y) - S2 і S2 <- S2 max. |
(1.2) (1.3) |
Після таких громіздких математичних виразів, як, наприклад, матриці, можна розділові знаки не ставити.
6.6. Переліки
Переліки можуть бути наведені всередині пунктів та підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс.
6.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, вирішуються поставлені завдання, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке дано посилання.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.
Приклад: цитата в тексті: "... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]".
Відповідний опис у списку використаної літератури:
6. Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. - N 4. - М: Мир, 1998. - С. 66 - 76.
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номери, наприклад: "... у розділі 4 ...", або "...дивись 2.1..."; відповідно до 3.1.1..."; "... на рис. 2.3 ...";"... у таблиці 3.2 ..."; "...за формулою (3.1)...";"...у додатку Б...".