Тема 5. Управління активами.

2. Зміст і задачі управління оборотними активами. Операційний цикл та його складові

2.Прискорення обертання загальної суми ОбА досягається шляхом збільшення частки ОбА з високою оборотністю і зниження частки активів, що обертаються повільно.

До активів з високою оборотністю можна віднести: запаси сировини і матеріалів, по яких не створюються страхові резерви; запаси ГП, що користуються високим попитом; ГК, які знаходяться в постійному обороті.

Оборотні активи з низькою оборотністю включають: сезонні запаси сировини і матеріалів, запаси ГП зі зниженим попитом; довго- та короткострокова ДЗ; поточні фінансові інвестиції строком більше 6 місяців.

3.Задача забезпечення ліквідності оборотних активів досягається за допомогою постійного контролю за розміром ОбА в грошовій ліквідній формі, а також шляхом забезпечення відповідної частини високоліквідних активів у вигляді поточних фінансових інвестицій та інших активів, які при необхідності можуть швидко трансформуватися у грошові кошти.

4.Задача забезпечення підвищення рентабельності ОбА досягається шляхом своєчасного використання тимчасових вільних залишків грошових активів для формування ефективного портфелю поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству прямий дохід у формі процентів або дивідендів, розміщення коштів на депозит. З метою оптимізації прибутковості оборотних активів необхідно оптимально поєднувати активи, що дають прямий дохід і ті активи, які такого доходу не приносять.

5.Задача мінімізації ризиків і витрат, пов’язаних з формуванням і використанням ОбА спрямована на усунення негативних наслідків щодо неправильного формування оборотних коштів. Це може призвести до перебоїв у виробничому процесі, невиконання обов’язків, втрат можливого прибутку; недостатність виробничих запасів веде до перебоїв у виробництві, зайвих витрат, недоотриманого доходу; наявність зайвих ОбА спричиняє зайві витрати щодо фінансування, іммобілізації фінансових ресурсів, недотримання частини доходу і прибутку.

3.Управління поточними фінансовими потребами підприємства.

На розмір поточних фінансових потреб в ОбА впливають такі фактори:

1). Тривалість операційного та збутового циклів, тобто чим швидше сировина і матеріали перетворюються в ГП, а ГП в гроші, тим менше треба мати ВЗ;

2). Темпи росту виробництва, тобто більший обсяг виробництва потребує більше матеріальних цінностей.

3). Сезонність виробництва та реалізації продукції, а також нестабільність поставок товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ).

4). Стан кон’юнктури ринку, тобто нарощування ДЗ, оскільки конкуренція примушує залучити покупців на більш вигідних умовах (відстрочка платежу, спонтанне фінансування і інші пільги).

5). Підвищення цін на ТМЦ, тобто чим вищий рівень інфляції, тим більші фактичні запаси у порівнянні з їх оптимальним розміром.

6). Швидкий фізичний або моральний знос ТМЦ. В даному випадку фактичні розміри запасів можуть бути, навпаки, менші за їх оптимальний розмір, що потребує більш частих закупівель.

При цьому слід мати на увазі, що запаси ТМЦ можна збільшувати лише до тих пір, доки отримана економія перевищує загальні витрати на утримання додаткових запасів. А в умовах нестабільного попиту на ринку сировини та невизначеності річної потреби підприємства в запасах товарно-матеріальних цінностей фінансові менеджери зацікавлені у зменшенні запасів і відповідно зменшується загальний обсяг інвестицій.