Заповнення вимені

Ємкісна система вимені. Молоко, що безупинно утворюється, спочатку заповнює альвеоли і дрібні протоки, потім середні, широкі і тільки після цього заповнює цистерни. Заповнення ємкісної системи молоком викликає поступове підвищення внутрішньовименного тиску. В міру заповнення ємкісної системи вимені молоком знижується тонус гладеньких м'язів, а внутрішньовименний тиск піднімається до 50-75 мм рт. ст.

Ємкість молочної залози і її чвертей залежить від внутрішньовименного тиску. Останній прямо пов'язаний з кількістю молока, що утворилася, а також з тонусом гладеньких м'язів вимені. Під час ссання або доїння внутрішньовименний тиск під впливом рефлекторного скорочення всіх альвеол і їхніх молочних протоків зростає з 15-20 до 60-70 мм рт. ст. По закінченні доїння (при повному видоюванні) тиск падає до нуля, а в міру заповнення ємкісної системи вимені він знову підвищується. У кобил внутрішньовименной тиск при доїнні піднімається до 40-60 мм рт. ст., подальше збільшення його супроводжується мимовільним виділенням молока із сосків, спочатку краплями, а потім цівкою

Надмірне збільшення внутрішньовименного тиску негативно позначається на секреторній функції молочної залози, що варто враховувати при визначенні інтервалу між доїннями.

Зміна внутрішньовименного тиску в міру заповнення ємкістей вимені молоком

Зміна внутрішньовименного тиску при заповненні ємкісної системи вимені протікає стадійно. Протягом 1-2 годин незначно підвищується тиск до 10-15 мм рт. ст. (1 -а фаза); із 4 до 8 годин тиск підвищується до 25-30 мм рт. ст., але рівень його не носить постійного характеру і може бути різноманітним (2-а фаза); із 10-12 годин крива круто піднімається і досягає найвищого значення через 18-20 годин (3-я фаза). Тиск, який розвивається в цей період – близько 50 мм рт ст. повністю гальмує секрецію молока. Під дією окситоцину внутрішньовименний тиск підвищується на 15-25 мм рт. ст.і досягає 80 мм рт. ст , одночасно розслаблюється сфінктер соска.

Існує пряма залежність між молочною продуктивністю і ємкістю вимені. У кобил оптимальна величина ємкісті 1-1,5 л, максимальна - 2-2,5, у корів максимальна - 18-25 л. Корови-рекордистки мають дуже значну ємність вимені, що доходить до 40- 50 л.

Ємність вимені залежить від обсягу вимені і цистерн, ступеня розвитку альвеолярного апарата, молочних ходів і протоків. Задні чверті вимені, як правило, розвинуті сильніше передніх. Заповнення відбувається ритмічно, що обумовлено складними тонічними рефлексами, що викликають періодичний стиск альвеол і розслаблення сфінктерів, це сприяє переходові молока в цистерни. У даному процесі істотну роль відіграє подразнення рецепторів вимені, особливо під час масажу й обмивання теплою водою. У тварин поступово виробляються умовні рефлекси на перехід молока в цистерни: на наближення доярки, підготовчі процедури перед доїнням, обстановку під час поїння і годівлі, перерви не тільки в проміжках між доїннями, але й у процесі доїння. Молоко, що накопичилося , викликає подразнення інтерорецепторів і барорецепторів молочної залози, і біоелектричні сигнали по чутливих нервах (зовнішнього сім'яникового, клубово-пахового) передаються в центральну нервову систему. У відповідь на сигнали, що надійшли, відбувається рефлекторний стиск тонусу гладеньких м'язів протоків і розслаблення сфінктерів. Таким чином, заповнення вимені служить типовим тонічним рефлексом. Цим запобігається надмірне збільшення тиску, що може гальмувати секрецію молока, і створюються оптимальні умови для заповнення ємнісної системи вимені.