
- •Поняття податкового права і податкових правовідносин.
- •Поняття податкової системи. Види податкiв, зборiв та інших обов’язкових платежів, стягуваних в Україні.
- •Поняття, суть, зміст і функції податку. Правова природа податку з огляду на його юридичні ознаки та елементи.
- •Співвідношення податку, збору, мита.
- •Елементи юридичного складу податку.
- •Платники податків, податкові агенти, податкові представники.
- •Фізичні особи – платники податків (резиденти та нерезиденти).
- •Фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності як платники податків.?????????????????????
- •Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність як платники податків.
- •Податкові пільги: поняття та види. Спеціальні податкові режими.
- •30.9. Податкова пільга надається шляхом:
- •Методи та порядок застосування звичайної ціни.
- •Податкова консультація: зміст, порядок застосування.
- •Глава 3. Податкові консультації
- •Визначення сум податкових та грошових зобов’язань. Строки сплати податкового зобов’язання.
- •Оскарження рішень контролюючих органів.
- •Форми правових вимог щодо сплати податків і зборів: а)Податкове повідомлення-рішення; б) Податкова вимога.
- •Загальні вимоги щодо листування органів дпс України з платником податків.
- •Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
- •Облік платників податків.
- •Камеральна податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна планова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна позапланова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна фактична податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення та сплату податку.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
- •Поняття податкової декларації (розрахунку). Порядок складання, подання та внесення змін до податкової звітності;
- •Глава 2. Податкова звітність
- •Строки давності виконання податкового зобов’язання.
- •Усунення подвійного оподаткування. Звільнення від оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України.
- •Поняття податкового боргу. Виникнення податкового боргу. Джерела погашення податкового боргу.
- •87.3. Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- •Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
- •94.2.7. Платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
- •100.14. Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.
- •31. Строки давності та їх застосування у податкових правовідносинах.
- •32. Юридична відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
- •Глава 11. Відповідальність
- •34. Загальна система оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.
- •35. Загальна система оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
- •178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
- •178.7. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
- •36. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи.
- •179.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:
- •179.5. Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.
- •133.2. Платниками податку з числа нерезидентів є:
- •39. Склад, порядок визнання та особливості врахування витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
- •138.1.1. Витрати операційної діяльності включають:
- •138.8.5. До складу загальновиробничих витрат включаються:
- •40. Амортизація витрат на придбання основних засобів підприємства. Її вплив на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
- •145.1.5. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:
- •41. Особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств.
- •42. Платники, об’єкт, база, ставки оподаткування податком на додану вартість. Звітний (податковий) період при його сплаті.
- •43. Вимоги та порядок реєстрації платників податку на додану вартість.
- •44. Зміст податкового кредиту при сплаті податку на додану вартість. Податкова накладна.
- •213.3. Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування:
- •215.1. До підакцизних товарів належать:
- •46. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності.
- •Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
- •291.5.2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;
- •47. Місцеві податки та збори.
- •265.1. Платники податку
- •265.2. Об'єкт оподаткування
- •265.3. База оподаткування
- •266.1. Платники збору
- •266.2. Об'єкт і база оподаткування збором
- •267.1. Платники збору
- •267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:
- •268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
- •48. Мито в системі платежів, що справляються при перетинанні митного кордону України.
- •Глава 42. Мито
- •1. Платниками мита є:
- •6) Особа, яка реалізує товари, транспортні засоби .
- •49. Сплата акцизного податку при перетинанні митного кордону України.
- •50. Справляння податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України.
- •51. Поняття митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів.
- •2) Другорядні:
- •3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
- •52. Правила визначення митної вартості товарів та права і обов’язки декларанта, який декларує митну вартість товарів.
- •Стаття 266. Обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи
- •1. Декларант зобов'язаний:
- •53. Особливості справляння мита при переміщенні товарів у митному режимів імпорту.
- •Глава 13. Імпорт (випуск для вільного обігу)
- •3. Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
- •54. Особливості справляння мита при переміщенні товарів у митному режимів експорту.
- •2. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
- •55. Справляння митних платежів у випадку транзиту товарів через митну територію Україну.
- •56. Особливості оподаткування товарів при їх переміщенні з метою переробки на митній території України.
- •57. Особливості оподаткування товарів при їх переміщенні з метою переробки поза межами митної території України.
- •2. Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи:
- •58. Митно-тарифне регулювання як один із методів здійснення митної політики держави та його місце серед інших методів зовнішньоекономічної діяльності держави.
- •2. Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує такі основні завдання:
- •59. Особливості оподаткування митом товарів предметів, які ввозяться громадянами на митну територію України.
- •60. Особливості оподаткування митом товарів предметів, які вивозяться громадянами за межі митної території України.
Співвідношення податку, збору, мита.
На практиці часто як синоніми вживають поняття податку, збору, обов'язкового платежу. Дійсно, це дуже схожі категорії, але перебувають вони у певному співвідношенні.
У законодавстві багатьох держав немає розмежування між податком і збором, тому податкову систему там характеризують як сукупність податків і зборів.
Природно, що податок, мито, збір мають певні загальні риси, зокрема, такі:
-обов'язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів;
-чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;
-стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;
-примусовий характер стягнення;
-здійснення контролю єдиними органами ;
-без еквівалентний характер платежів.
Попри схожість цих механізмів, вони, однак, мають чіткі розбіжності.
Мито і збір відрізняються від податків:
За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80 відсотків надходжень у доходну частину бюджету, інші види відрахувань, відповідно, менше.
За метою. Мета податків — задоволення потреб держави, мета мит, зборів — задоволення певних потреб чи витрат установ.
За обставинами. Податки являють собою безумовні платежі; мито і збір сплачуються у зв'язку з послугою, наданою платнику державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.
За характером обов'язку. Сплата податку пов'язана з чітко вираженим обов'язком платника; мито і збір характеризуються певною добровільністю дій його і не регулюються іноді відносинами імперативного характеру.
За періодичністю. Збори і мито часто мають разовий характер і сплата їх здійснюється без певної системи; податки ж характеризуються певною періодичністю.
Елементи юридичного складу податку.
Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:
7.1.1. платники податку;
7.1.2. об'єкт оподаткування;
7.1.3. база оподаткування;
7.1.4. ставка податку;
7.1.5. порядок обчислення податку;
7.1.6. податковий період;
7.1.7. строк та порядок сплати податку;
7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.
7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Платник податків може вести справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків — фізичною особою, на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Представник платника податків користується правами, встановленими для платників податків.
Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування, тобто, база оподаткування — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
Одиницею виміру бази оподаткування є конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування. Причому, одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.
Ставкою податку визначається розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування. А обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку (із застосуванням певних коефіцієнтів).
Податковою пільгою вважається передбачене податковим або митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку нарахування та сплати податку, або сплати ним податку в меншому розмірі при наявності законодавчо визначених підстав.
Податкова пільга може надаватися шляхом:
а) податкового вирахування (знижки) що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
Строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку, і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями, або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Податковим періодом визначається встановлений Податковим кодексом України період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період — це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. Податковим періодом може бути: календарний рік, квартал, місяць або день.
Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі в національній валюті України в готівковій або в безготівковій формі.
Податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором з моменту настання обставин, з якими Податковий кодекс України пов'язує сплату ним податку. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків. Виконанням податкового обов'язку — сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.