2.12 Властивості таблиці

У Microsoft Word 2007, є дуже зручний набір функцій, об'єднаний в діалоговому вікні Властивості таблиці. Його можна відкрити, натиснувши кнопку Властивості групи Таблиця на вкладці Макет на стрічці.

У діалоговому вікні Властивості таблиці можна визначити такі параметри:

• розташування таблиці щодо тексту;

• межі і тіні;

• параметри кожного шпальти і рядки таблиці;

• розташування тексту в осередку.

2.13 Рамки таблиці

За умовчанням кордон таблиці Word – це одинарна тонка лінія навколо кожної осередку таблиці. Щоб змінити оформлення рамки:

1. Виділити осередки таблиці, кордони які можна змінити

2. Вибрати команду Формат - Кордони і заливання відкриття діалогового вікна Кордони і заливання. Якщо потрібне, клацнути навкладці Кордон.

3. Натиснути кнопку ОК

Розділ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі з пк

Працездатність відображає здатність людини виконувати роботу певної важкості та напруженості з необхідною якістю за встановлений період часу.В процесі роботи працездатність людини змінюється. На рисунку 3.1 показана найбільш типова крива, яка характеризує зміну працездатності оператора за робочий цикл (зміну). Як видно з рисунку працездатність має відповідну протяжність у часі та фазний характер зміни періодів. Виділяють чотири періоди працездатності:

• період втягування в роботу (І); -

• період стійкої працездатності (II);

• період субкомпенсації (III);

• період втоми (IV).

Рисунок 3.1 Зміна працездатності оператора за робочий цикл (зміну)

Період втягування в роботу, який може тривати до години і більше, виражається у поступовому підвищенні працездатності. Важливою умовою високої працездатності є поступовість втягування в трудовий процес, причому людина повільніше включається в розумову роботу, ніж у фізичну. Значного скорочення періоду втягування в роботу можна досягти за рахунок попередньої підготовки працівника до роботи (адаптації зору, слуху, ви­-

конання фізичних вправ) та шляхом попереднього розумового навчання. Суть

останнього полягає в тому, що оператор перед початком роботи проводить вирішення одного чи кількох ситуаційних завдань. Оператор за аналогією з спортсменами проводить попередню розминку ("розігрівається").

Другий період характеризується високою та стійкою працездатністю. В цей час усі зміни фізіологічних функцій адекватні робочому навантаженню і перебувають у межах фізіологічних норм. Тривалість періоду залежить від інтенсивності роботи. Чим більші навантаження, тим коротший другий період.

Збільшення тривалості періоду стійкої працездатності можна досягти:

• раціоналізацією робочого місця;

• вдосконаленням засобів праці та трудового процесу;

• комфортними умовами праці;

• правильним поєднанням режимів праці та відпочинку;

• оптимальним рівнем напруження психофізіологічних функцій;

• зменшенням статичних навантажень;

• боротьбою з монотонністю;

• високою мотивацією праці.

Період субкомпенсації розглядається як початок розвитку втоми. В цей пе­ріод продуктивність праці ще зберігається на високому рівні, але тільки зав­дяки вольовим зусиллям та за рахунок перенапруження відповідних систем організму.

Період втоми характеризується зниженням продуктивності праці при по­даль­шому погіршенні функціонального стану оператора. Почуття втоми стрім­ко наростає, а у фізіологічних системах настає зміна показників. Швидше нас­та­ють зміни в тих органах і системах, які забезпечують виконання конкретної ро­боти. В операторів ВДТ у цей період частіше всього появляються болі та різь в очах, головний біль, судоми м'язів кисті, ниючий біль спини і шиї та ін. Як­­що в цей період не припинити роботи, то втома перейде в перевтому. При

пе­рев­томі період відновлення працездатності (відпочинок) збільшується,

а в ор­га­нізмі порушуються певні психофізіологічні процеси. При наявності

хро­нічної перевтоми, можуть настати функціональні і навіть паталогічні зміни.

Однією з особливостей праці операторів є виражена післядія — мимо­вільний напружений стан центральної нервової системи вже після фактичного припинення роботи. Мозок на якийсь час продовжує "працювати" в попередньому режимі та ритмі, хоча нова інформація вже не надходить. Це призводить до того, що частина часу відведеного для відпочинку не використовується за прямим призначенням. Тобто зрозуміло, що короткочасні перерви в цих умовах не ефективні. Час відпочинку повинен бути збільшений на той проміжок, протягом якого центральна нервова система подолає післядію і організм почне повноцінно відпочивати, відновлюючи свій вихідний доробочий стан.

Працездатність оператора залежить від цілої низки факторів, які можна умовно поділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів належать: кількість та форма отриманої інформації, зручність робочого місця, санітарно-гігієнічні умови, характер взаємовідносин в колективі, моральні та матеріальні стимули тощо.

До внутрішніх факторів належать: рівень підготовки, стаж роботи, тренованість, стан здоров'я, емоційна стійкість, вік та ін.

Значною мірою працездатність оператора залежить від правильного режиму (навантаження, ритму) роботи. Графічно це зображено на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 Працездатність оператора при різних режимах роботи

Суцільна лінія показує значення ефективної працездатності оператора, а пунктирна — вимоги, які пред'являються до нього поставленим завданням.