МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Технічний коледж

Тернопільського національного технічного університету

імені І.Пулюя

Відділення професійної

підготовки

НА ТЕМУ:

“ Форматування символів та абзаців у Word”

Професія: "Оператор комп’ютерної верстки,

"Оператор комп'терногонабору"

учениці групи ОКВ - 20

Стомарівської Христини Олександрівни

Майстер в/н ___________ Плосконіс О.М.

До захисту допущено__________Голова методичної комісії

Тхір І.Л.

Ухвалено на засіданні методичної комісії

“___”__________2012р., протокол №_____

Роботу захищено з оцінкою_________

Тернопіль 2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Технічний коледж

Тернопільського національного технічного університету імені І.Пулюя

Відділення професійної підготовки

ЗАВДАННЯ

НА ПРОБНУ КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ

УЧЕНИЦІ ГРУПИ ОКВ-20

Стомарівської Христини Олександрівни

тема завдання:

"Форматування символів та абзаців в MS Word"

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ:

РОЗДІЛ 1 Форматування символів у Word

РОЗДІЛ 2 Форматування абзаців у Word

РОЗДІЛ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі на ПК

Розглянуто та схвалено на засіданні методичної комісії комп’ютерних професій

Протокол № __від “___”___________201_ р.

Голова комісії ________Тхір І.Л.

Завдання отримала __________Стомарівська Х.О

Тернопіль – 2012

0. ВСТУП 4

2.1 Використання стилів 11

Стилі символів і абзаців 12

25. 16

2.1.1 Стилі символу 17

2.1.2 Стилі абзацу 17

2.1.3 Зв’язані стилі 17

2.3 Форматування символів 17

2.3 Форматування абзаців 17

27. РОЗДІЛ 3 Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі з ПК 18

28. ВИСНОВКИ 20

29. Список використаних джерел 21

0.Вступ

Одним із найбільш важливих етапів оформлення текстових документів є процес форматування, тобто змінювання зовнішнього вигляду інформації. Форматування є досить складним та багатоелементним. Особливо це стосується потужних текстових редакторів типу MS Word, які мають дуже широкі функціональні можливості. Для спрощення процесу форматування умовно поділяють на чотири основних рівні, які визначаються об'ємом тексту з яким н даний момент працюємо: форматування символів, абзаців, сторінок документу в цілому.

Метою даної пробної кваліфікаційної роботи є огляд можливе, текстового процесора Microsoft Word щодо форматування символів та абзаців.

Розділ 1 Рівні форматування в Word

1.

Одним з найбільш поширених застосувань ПК у 80-90 роки минуло століття було його використання для створення та друку текстових документів. Комп’ютер в нас час швидко витіснив з цієї галузі людської діяльності традиційну друкарську машинку. Це пов’язано з тим, що ПК має одну важливу перевагу – здатність змінювати вже створену частину документу, іншими словами редагувати. Не менш важливою перевагою є й широкі можливості форматування документу, серед них – здатність змінювати шрифти ,висоту літер ,міжрядкову відстань і так далі. Крім цього, створений документ не обов’язково відразу наносити на папір, а можна зберігати на комп’ютері у файлах і роздруковувати тільки тоді, коли в цьому виникатиме необхідність. Це дозволяє не докладаючи додаткових зусиль ,друкувати багато копій одного і того ж створеного документу ,переписувати його з комп’ютера на комп’ютер через мережу, або за допомогою переносних носіїв інформації і т.п.

Програма для створення і редагування текстових документів називається текстовим редактором. Дуже важливою характеристикою будь – якого текстового редактора є його можливість форматування документу. Форматування в загальному можна розділити на чотири рівні .

1-рівень .Форматування символів .Символ (Character) – це літера ,цифра ,розділовий, математичний або інший графічний знак, що є найменшою (неподільною) частиною будь –якого тексту. Сукупність всіх можливих однотипних за рисунком, розміром та стилем написання символів називається шрифтом (Font).

Нагадаємо, що шрифти бувають растрові та векторні, їх в свою чергу поділяють на PostScript, True Type та Open Type .

Декілька шрифтів однакового зовнішнього вигляду, але різного розміру, щільності та стилю (включаючи курсив та інші варіанти утворюють сімейство шрифтів або гарнітуру. Шрифти відрізняються один від одного за багатьма параметрами, як і визначають форматування символів. До цих параметрів можна віднести:

Форму написання (рисунок) символів, яку називають типом шрифту (Font Type), або просто шрифтом. Лінії, з яких складаються символи називають штрихами. Вони бувають основні та з’єднувальні. Наприклад, вертикальні штрихи літери «Н» є основним, а горизонтальний – з’єднувальним. Шрифти, в яких основні та з’єднувальні штрихи значно відрізняються по товщині, називають контрастними. Закінчення штрихів можуть бути графічно виділені лініями або фігурами, які називають засічками або серіфами (Serif). Наприклад, «Н» - літера шрифту з засічками (шрифт Times New Roman), «Н» - без засічок (шрифт Arial). Співвідношення товщини основних та з’єднувальних штрихів, наявність і форма засічок (або їх відсутність), пропорції, розміри, форми самих символів і їх елементів та деякі інше параметри визначаються шрифтовим рисунком. В кожного шрифту свій шрифтовий рисунок та набір правил по яких він створений. За шрифтовим рисунком гарнітури можна поділити на: гарнітури із засічками (серверні); рублені (гротескові) – прямі без засічок; брускові – перехідні між серійними і рубленими; та декоративні тип гарнітур, які називають символьними – набір правил по яких він створений. За шрифтовим рисунком гарнітури можна поділити на: гарнітури

• із засічками (серіфні); рублені (акцидентні) – стилізовані під щось наприклад під древньослов’янський стиль. Існує також специфічний тип гарнітур, які називають символьними – набір спеціальних символів у вигляді малюнків, знаків, математичних та інших символів (наприклад Symbol, Webdings, Windings);

• Розмір символів (Font Size) або кегель (Kegel), інколи кажуть «кегель». Для більшості текстових редакторів розмір шрифту встановлюється в пунктах (points).Існує дві системи вимірювання величини пункта: за типометрією Дідо 1 пункт рівний 1/72 французького королівського дюйма (1дюйм =27,06 мм) або 0,376мм., тоді як за англо – американською типометрією – 1/72 англійського дюйма (1дюйм =25,4 мм) або 0,353мм. Більшість сучасних текстових редакторів та видавничих систем використовують англо – американське представлення пункта, тому в подальшому матеріалі посібника під терміном «пункт» будемо використовувати саме це поняття (скорочене позначення pt). Пункт Дідо переважно використовується лише в традиційній російській та українській поліграфії (скорочене позначання did. від слова Didots). Ще одним параметром виміру розмірів в поліграфії є цицеро (ciceros), що рівний 12 did. або 1/66 французького королівського дюйма та піка (picas) – аналог цицеро в англо – американській типометрії (1picas=12 pt). Кегель шрифту визначається висотою звичайних малих літер і вимірюється відстанню між верхньою точкою літер, що виступають над іншими зверху (наприклад: «6», «й») і нижньою точкою літер, що виступають знизу (наприклад: «р», «ф», «у»). Для латинських шрифтів висота визначається відстанню між крайніми точками літер «f»та «g»;

• Встановлення стилю написання символів шрифту (Font Style). Шрифти можуть мати наступні стилі написання: звичайний або світлий (Normal), жирний (Bold),курсив (Italic) та жирний курсив (Bold Italic). В курсива символи нахилені і дещо змінений шрифтовий рисунок, в результаті чого ніби імітується рукописний шрифт. Деякі редактори та видавничі системи (див. наступний але сам рисунок не змінюється. Крім цього, може використовуватись напівжирний стиль – проміжний між світлим ти жирним ; Встановлення підкреслення символів (Underline);

• Вибір кольору символів;

• Встановлення відстані між символами в рядку(Character spacing).Потрібно знати також про поняття кернингу.Кернинг(Kerning) – це регулювання відстані між сусідніми символами в залежності від їх форми. Якщо кернинг не встановлений, то , наприклад, відстань між послідовністю символів «о» та «к». Завдяки такому регулюванню, відстань між всіма символами буде виглядати однаковою:

• Встановлення ширини символів. Кожен шрифт має стандартну або нормальну ширину (Normal). Змінювати ширину можна у відсотках відносно нормальної (більше 100% - розширені символи, менше – звужені ):матеріал) підтримують також нахилений стиль – основні штрихи нахилені

• Створення буквиці. Буквиця(Drop Cap) – це перша збільшена літера абзацу. Як правило така літера поширюється на декілька рядків і може бути художньо оформлена:

• Капітель (Small Caps) – шрифт із рисунком великих літер але за розміром малих:

Інші спеціальні ефекти форматування, та як перекреслений шрифт (Strikethrough) та ін.;

В деяких текстових редакторах декілька елементів форматування символів об’єднують в один параметр , який називається стилем форматування символів (Symbol Style).

2-ий рівень. Форматування абзаців. З точки зору форматування засобами ПК, абзац – це окремий блок тексту документу відділений від решти тексту зверху і внизу, спеціальним невидимим символом з кодом 13, тобто натискування клавіші Enter. Форматування абзацу включає в себе:

• Інтерлінняж (Leading) або вставонлення міжрядкової відстані (Line Spacing).Вона може визначитись в інтервалах, відсотках від висоти рядка та пунктах.1інтервал – це відстань що дорівнює висоті символів в рядку;

• Виключка або вирівнювання тексту в абзаці (Alignment),що встановлюється відносно його лівого та правого країв. Бувають такі типи вирівнювання : по лівому краю (Left), по правому краю (Right), центрування рядків (Center),вирівнювання по двох краях ( Justify). Останній тип вирівнювання може мати свої підвиди. Наприклад, може бути вирівнювання із звисаючим останнім рядком, тобто коли останній рядок заповнений не повністю, то він не буде вирівнюватись відносно правого краю, а лише по лівому;

• Встановлення відступів від абзацу до полів сторінки зліва (Left) та з права (Right);

• Встановлення абзацного відступу – відступу першого рядка абзацу. Причому, перший рядок може бути втягнутий в середину абзацу(First line),або виступати над абзацом (Harding);

• Встановлення відбивки абзацу – відступів від абзацу до сусідніх зверху(Before)та з низу (After);

• Встановлення позиції табуляції (Tabs), тобто позиції, по яких переміщається курсор при натискуванні клавіші Tab.Табулятори – це невидимі символи, що дозволяють вирівнювати текст по колонках, імітуючи створення таблиці;

• Встановлення фону абзаців (Shading), тобто кольору фону під текстом абзацу;

• Встановлення відмежовуючих ліній та рамок навколо абзаців (Border);

• Інші елементи форматування такі як: нумерація абзаців, встановлення спеціальних поміток на абзаци(Bullets) і т. д.

• В деяких текстових редакторах декілька параметрів форматування абзаців об’єднують в один параметр, який називається стилем форматування абзаців (Paragraph Style). Часто стилі символів та абзаців об’єднують в єдиний стиль документу (Style).

3 – ий рівень. Форматування сторінок документа. Цей рівень включає в себе:

• Вибір формату (розмірів) аркуша паперу (Paper Size), на якому буде здійснюватися друк документу. Причому розміри сторінок можуть бути, як стандартні, так і користувацькі(Customize),тобто задані користувачем за його потребами, без дотримання будь – яких стандартів та правил. Існує декілька стандартів щодо розмірів друкованого аркуша. Найпоширенішим з них є міжнародний стандарт ISO 216,за основу якого взято аркуш паперу площею 1м² (формат A0) із співвідношенням сторін, що належить до динамічної симетрії (співвідношення висоти до ширини дорівнює кореню квадратному від 2). Кожний наступний формат А – серії отримуємо шляхом ділення навпіл більшої сторони аркуша попереднього формату (2А0 та 4А0 – множення на 2 меншої сторони попереднього формату). Формат B_n є середнім геометричним між форматами A _n та A_{n+1`</sub> а C<sub>n</sub> – середнім геометричним між A<sub>n</sub> та B<sub>n`} де номер формату. Потрібно відмітити, що серед перерахованих в таблиці 3.4 форматів, для створення документів в сучасному офісі найчастіше використовується формат A4;

• Встановлення полів ( Margins ), тобто відступів від країв аркуша паперу до друкованого документу;

• Встановлення відступів від країв аркуша до колонтитулів ;

• Вертикальна виключка, або вирівнювання тексту документу відносно верхнього та нижнього країв аркуша паперу (Vertical Alignment). При цьому можливі такі варіанти: Top – вирівнювання по верхньому краю, Bottom – по нижньому, Center – центрування тексту відносно середини аркуша ти Justify – вирівнювання відносно верхнього та нижнього полів аркуша одночасно;

• Інші елементи форматування, наприклад, встановлення рамок навколо сторінок, автоматична нумерація рядків тексту на сторінці і т. д.

4 – ий рівень. Форматування документа вцілому. Цей рівень включає в себе:

• Встановлення верхнього та нижнього колонтитулів ( Header and Footer). Колонтитули – це текст і інші об’єкти, які виводяться зверху, знизу, або рідше збоку від основного тексту та повторюються на кожній сторінці документу або розділу. Вони відповідно поділяються на верхні (Header) та нижні (Footer). Вони бувають: постійні (мертві) – однакові на всіх сторінках документу, змінні – змінюються при переході до іншого розділу (рубрики) документу та ковзаючі – змінюються від сторінки до сторінки (переважно використовують в словниках та енциклопедіях). Крім цього колонтитули можуть поділятися на колонтитули праних і непарних сторінок та колонтитули першої сторінки документу;

• Встановлення та форматування колонцифри або нумерація сторінок (Page Numbering).Переважно нумерацію сторінок в текстових редакторах відносять до колонтитулів;

• Встановлення виносок та інших елементів документу. Виноски (Footnote) – це короткі пояснення до незрозумілих термінів в документі або посилання на літературні джерела. Вони бувають посторінкові (пояснення в кінці сторінки, де є незрозумілий термін ) та наскрізні (пояснення в кінці всього документу).