Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опис виду діяльності (2).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
193.39 Кб
Скачать

Аналіз харчової галузі промисловості

У харчовій промисловості відбувається поліпшення якості, екологічності, збільшення асортименту продукції як для задоволення внутрішнього попиту, так і для ще ширшого завоювання зовнішніх ринків збуту. Можливості для цього є практично в усіх галузях продовольчого комплексу (цукрова, олійно-жирова, макаронна, кондитерська, плодоовочеконсервна, м´ясо-молочна, виноробна, спиртово-горілчана, пивоварна та ін.). Харчова промисловість є однією з найперспективніших галузей промисловості України. Позитивні зміни, які вже почались у цій галузі, треба підтримувати і надалі. Головна проблема – зниження собівартості виробництва, аби ціни на продукцію відповідали купівельній спроможності населення України.

Головним завданням галузі є виробництво продуктів харчування до її складу входить майже 40 галузей і виробництв. Основні з них:

  • Цукрова

  • Борошномельна

  • М'ясна

  • Молочна

  • Хлібопекарська

  • Маслоробна

  • Кондитерська

  • Спиртова

  • Макаронна

  • Пивоварна

  • Рибна

  • Виноробна

  • Круп'яна

  • Консервна

  • Тютюнова.

За обсягами виробництва харчова промисловість посідає одне з перших місць в економіці України, асортимент виробленої продукції включає понад 3000 найменувань.

Підприємства харчової промисловості розташовані по території України практично повсюдно, однак при їх розміщенні враховуються особливості кожної галузі. Останнім часом зростає кількість підприємств харчової промисловості. Вони створюються поблизу джерел сировини, у колективних і фермерських господарствах.

Географія і фактори розміщені харчової промисловості:

– цукрова промисловість характеризується насамперед сировинним фактором розміщення, тому підприємства цієї галузі зосереджені переважно в Лісостепу (Черкаська, Вінницька, Полтавська, Тернопільська області);

– борошномельно-круп’яна галузь розміщує свої підприємства за сировинним принципом, підприємства зосереджені в Лісостепу і Степу;

– хлібопекарська і макаронна галузь орієнтується на споживача і її підприємства розміщені по всій території України;

– кондитерська галузь також орієнтується на споживача й її підприємства розміщені повсюдно, найбільші центри – Тростянець, Львів, Одеса, Полтава;

– молочна галузь орієнтується на сировину і споживача, підприємства галузі зосереджені переважно в містах (майже у всіх – від райцентрів і до міст-мільйонерів);

– м’ясна галузь орієнтується на сировину і споживача й зосереджена переважно у великих містах;

– олійно-жирова галузь орієнтується на сировину й розміщена в Степу й на півдні Лісостепу;

– консервна галузь розміщується за сировинним чинником, підприємства галузі зосереджені в Степу, Криму й на заході Лісостепу;

– виноробна галузь орієнтується на сировину й розміщена в районах вирощування винограду – на Закарпатті й Криму;

– рибна галузь розміщена за сировинним принципом й поширена в приморських містах (Керч, Одеса).

Отже, головними чинниками розміщення галузей харчової промисловості є сировинний і споживчий.

Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в економіці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге місце після чорної металургії і досягає 18%.

Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринку. Майже 95% продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.

Продовольчі товари з України експортуються до понад 40 країн світу.

Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн доларів США, що становить 19% усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку.

У цілому майбутній розвиток харчової промисловості, вдосконалення її галузевої і територіальної структур пов´язані з великими інвестиціями та інноваціями, створенням надійного й ефективного механізму залучення внутрішнього та зовнішнього капіталу. А це, у свою чергу, потребує всебічної підтримки з боку держави, поліпшення податкової політики та відповідної законодавчої бази.