14. 5 Категорій класифікаторів. Єскк. Бази знань. Інтегровані системи.

Існує п'ять категорій класифікаторів.

Загальні класифікатори використовуються в якості одного посередника при обміні інформацією між АСМ органів верхнього рівня управління; АСМ верхнього рівня управління та галузевими АСМ; АСМ підприємств різних міністерств; ОЦ колективного користування.

Міжгалузеві класифікатори використовуються тимчасово в якості посередника при обміні інформацією між АСМ різних рівнів й утримувача інформації, для якої не створені загальні класифікатори.

Галузеві класифікатори служать всередині міністерств для обміну інформацією між галузевою АСМ й АСМ підлеглих підприємств. Вони утримують: техніко-економічну інформацію; інформаційні масиви, які включають об'єкти, специфічні для даної галузі; вибірки, в яких кодові позначення відрізняються від загальних.

Загальнодержавні класифікатори використовуються для обміну інформацією в загальнодержавних АСМ й утримують інформацію, яка відсутня в загальних класифікаторах.

Класифікатори підприємства застосовуються в АСУП й утримують інформацію, яка відсутня в загальних, галузевих, загальнодержавних класифікаторах; вибірку з вказаних класифікаторів, яка включає специфічні для даного підприємства об'єкти, а також кодові повідомлення, які відрізняються від прийнятих у вказаних класифікаторах. Єдина Система Класифікації та Кодування (ЄСКК) Техніко-Економічної Інформації (ТЕІ). Її розробка і впровадження має на меті підвищити ефективність управління народним господарством за рахунок: створення єдиної інформаційної мови в АСМ та широкого впровадження машинних методів обробки інформації, більш ефективного функціонування діючих і швидкого вводу АСМ, що створюються, об'єднання АСМ різних сфер і рівнів управління в загальнодержавній АСМ. Серед автоматизованих засобів обробки інформації, які потенційно прида-тні для представлення знань й оперування ними, можна назвати інтегровані системи, зорієнтовані на обробку знань, експертні системи, мови логічного програмування і системи, які базуються на знаннях. Оскільки подібних систем багато, то розглянемо по одній із кожного класу, вказавши типові характеристики, і, при необхідності, особливості та відмінності класів. Серед інтегрованих пакетів, зорієнтованих на обробку знань, можна назвати систему SMALLTALK. Основним мовним засобом представлення інформації в системі є об'єктно зорієнтована мова, яка подібна на мову СИМУЛА щодо опису динаміки породження класів й окремих екземплярів класів. Особливе місце між системами, що базуються на знаннях, займає ГІПЕРТЕКС, в основі якого лежить концепція обробки мовних текстів.

15. Поняття інформаційна база. Принципи розробки та вимоги до іб.

Інформаційна база – сукупність певним чином організованої, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксованої на різних носіях, що відображає стан і процеси, які відбуваються в середині об’єкта управління та його зовн. середовища.

• Позамашинна- перша частина інформаційної бази системи, яка являє собою сукупність організованої, збереженої, контрольованої достовірної інформації, зафіксованої на різних документах носіях , що безпосередньо сприймаються людиною, відображає стан і процеси, що відбувається на об’єкті управління та зовн. середовища.

• Машинна- друга частина інформаційної бази системи, являє собою сукупність інформаційних масивів, сформованих на основі даних поза машинної інформаційної бази, які зберігаються на машинних носіях та пам’яті ЕОМ.

При розробці інформаційної бази слід керуватися такими принципами:

• використання єдиної методики ідентифікації об’єктів і подій;

• застосування типової схеми обміну даними між системою і людьми, зокрема формування масивів, внесення до них змін і видачу даних;

• застосування єдиної схеми зберігання даних, необхідних для забезпечення розв’язування задач управління;

• забезпечення одноразовості і незалежності вводу даних від часу розв’язування та кількості розв’язуваних економічних задач;

• забезпечення можливості поетапного і безперервного нарощування ємності інформаційної бази;

• використання програмного апарату, який забезпечує ефективну роботу з даними;

• забезпечення інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами.

Під час розробки IБ слід ураховувати низку вимог, що ставляться з боку

системи управління. Основні з них такі: повнота, своєчасність і регулярність

надходження й обробки інформації, а також достовірність і точність останньої.

Вимога повноти інформації передбачає, що розміри IБ мають бути мінімальними,

але достатніми для прийняття управлінських рішень, оскільки надмірна інформація

не сприяє ефективному її використанню і утруднює процес управління.

Порушення термінів надходження й обробки інформації робить її непотрібною для

управління, а отже, вона має бути вірогідною (достовірною) і точно відповідати

об’єктивним показникам об’єкта управління.