Висновки
Глобалізація фінансових ринків обумовила розвиток міжнародних та національних ринків боргових зобов’язань і особливе значення кредитних відносин на цих ринках. В період інтеграції України в світове співтовариство особливо гостро стоїть проблема оптимізації роботи фінансово-банківського сектору. Нездатність сприйняти загальносвітові тенденції зробить нерозв’язним завдання розвитку банківського сектору та економіки країни в цілому.
Світова фінансова криза вимагає від банків зменшення ризикованості їх діяльності та дотримання більшої стабільності особливо в активних операціях. Тому ефективна оцінка кредитоспроможності позичальника є основною первиною ланкою зниження ризику неповернення кредитів, що і визначає актуальність вибраної теми. Раціональна методика рівня кредитоспроможності дозволить сформовувати якісний кредитний портфель і мінімізувати кредитні ризики.
Діюче законодавство досить не досконале і не відображає теоретичних пропозицій і рекомендацій з удосконалення банківського кредитування підприємств і насамперед розробки ефективних методик оцінки кредитоспроможності, тому метою даної роботи є теоретичне обґрунтування методів удосконалення запропонованих методик. Банківська система України потребує регулювання як збоку держави, так і з боку власників банків, адже цим визначається стабільність грошової системи України, а розробка досконалих методів оцінки кредитоспроможності позичальника є першим кроком на цьому шляху.
В даній роботі розкривається необхідність, сутність та аналіз методів визначення оцінки кредитоспроможності позичальника та напрямки її удосконалення.
В першому розділі дипломної роботи були проаналізовані різні підходи до визначення сутності поняття «кредитоспроможність» та різні методики оцінки кредитоспроможності позичальника – юридичної особи, включаючи зарубіжні. Думки сучасних економістів з приводу поняття та сутності кредитоспроможності позичальника розділилися. Ми систематизували наявний матеріал та за допомогою науково-обгрунтованих методик запропонували своє, на наш погляд, найбільш раціональне визначення поняття кредитоспроможності позичальника: Кредитоспроможність – оцінка фінансово-господарського стану підприємства, на основі якої банк робить висновок про наявність можливості позичальника отримати, а також у визначений кредитною угодою термін повернути позику в повному обсязі.
В основу багатьох методик визначення кредитоспроможності позичальника, які застосовуються сучасними українськими банками при наданні кредиту, закладено досвід зарубіжних кредитних установ. В процесі аналізу закордонних методик були розглянуті діючі системи оцінки кредитоспроможності позичальника, відокремлені їх складові елементи, критерії оцінки. На основі проведеного дослідження ми виділили переваги та недоліки існуючих моделей та розкрили їх особливості, на основі чого зробили висновок про їх недосконалість та необхідність подальших досліджень.
Проведений аналіз методичних підходів щодо визначення оцінки кредитоспроможності вітчизняними банківськими установами свідчить про неоднорідність складу та кількості фінансових показників. Однак, слід звернути увагу на їх емпіричний характер, недостатню теоретико-методологічну базу, слабке використання математичного апарату. В їх реалізації головний акцент робиться на суб’єктивну думку експерта, що є визначальним при помилковому віднесенні позичальника до певного класу та прийняття рішення щодо кредитування даного суб’єкта господарювання. Таким чином, розгляд даних методик дозволив виявити основні елементи та етапи оцінки кредитоспроможності позиальника, виділити їх переваги та недоліки з метою подальшого удосконалення.
Також, в першому розділі було проаналізовано діяльність АКБ «Базис». Загалом, на основі проведеного аналізу показників діяльності даного банку за період 2004-2008 років можна зробити висновки про позитивну динаміку роботи банку, яка виражається в збільшення джерел формування ресурсів, та перерозміщенні їх таким чином, щоб досягти максимальної прибутковості за умови мінімальної ризиковості, що підтверджується покращенням рентабельності банку за умови підтримання стабільності та ліквідності. Проведений аналіз діяльності АКБ «Базис» відзначив, що не зважаючи на нестабільну економічну ситуацію та фінансово-економічну кризу в Україні, завдяки сбалансованій політиці досяг значних успіхів практично за всіма напрямами своєї діяльності.
Основні результати заданого періоду підтвердили правильність вибраної стратегії АКБ «Базис», яка є надійним захистом інтересів вкладників та кредиторів, а також вє високоякісним в обслуговуванні клієнтів. Беззаперечна ділова репутація, надійність, багаторічний досвід роботи, а також виконання всіх взятих на себе зобовязан створили АКБ «Базис» імідж стійкої фінансової установи та надійного партнера. Це сприяло формування у банку стабільно зростаючої клієнтської бази, включаючи клієнтів різних форм власності та галузей економіки.
В другому розділі дипломної роботи був проведений порівняльний аналіз застосування діючих систем оцінки кредитоспроможності позичальника на основі бальних методик, яка використовується в АКБ «Базис» та АКБ «ПриватБанк». Розглянуті методики на прикладі Харківського машинобудівного підприємства розкрили практику проведення оцінки кредитоспроможності вітчизняними українськими банками. Слід зазначити, що існуюча сукупність методичних підходів досить значна, але разом із тим відсутність єдиної раціональної методики робить актуальним подальше вивчення цього питання з метою удосконалення існуючих підходів та розробки універсальної моделі.
Також у другому розділі було проаналізовано необхідність використання аналізу грошового потоку при визначенні кредитоспроможності потенційного позичальника та розглянуті варіанти цього його розрахунку за критеріями адекватності, ефективності та раціональності. Результати аналізу грошового потоку підприємства дають змогу комерційному банку в процесі оцінювання кредитоспроможності клієнта розв'язати проблеми з прийняттям принципового рішення про можливість надання кредиту з огляду на позитивні чи негативні значення грошового потоку за ряд минулих періодів і відповідних прогнозів на перспективу, визначення орієнтовного розміру кредиту, який може бути надано підприємству з огляду на середню величину позитивного значення його грошового потоку — в плані оцінювання можливостей погашення належних боргових зобов'язань за відповідний період та оцінювання ефективності господарської діяльності клієнта за різними напрямами.
У зв’язку з розвитком інтеграції України у європейське співтовариство постає проблема адаптації та використання європейського досвіду та рекомендацій Світових економічних організацій в практичній банківській діяльності. Тому була розглянута методика розрахунку внутрішнього кредитного рейтингу у відповідності до Базеля ІІ та апробація її на прикладі Харківського машинобудівного підприємства. Аналіз запропонованої методики виявив як позитивні сторони використання ВКВ, так і недоліки та напрями удосконалення даної розробки.
Одним з найважливіших етапів кредитного процесу є розрахунок ліміту кредитування позичальника у відповідності до рівня його кредитоспроможності. Тому ми розглянули методику розрахунку ліміту як короткострокового, так і довгострокового кредитування на прикладі двох підприємств з різною циклічністю та сезонністю, з урахування кредитоспроможності позичальника, галузевої приналежності та вартості забезпечення кредиту. Розрахунок ліміту кредиту корпоративних клієнтів дадуть можливість більш ефективно кредитувати суб’єктів господарювання.
В третьому розділі даної роботи запропоновані рекомендації щодо удосконалення системи оцінки кредитоспроможності позичальника.
Методики, які обирають банки для оцінки кредитоспроможності носять емпіричних характер, недостатню теоретико-методологічну базу й слабке використання математичного апарату, що не відображає теоретичних пропозицій і рекомендацій з удосконалення банківського кредитування підприємств і насамперед розробки ефективних методик оцінки кредитоспроможності, що дає підстави для подальшої розробки й удосконалення системи оцінки кредитоспроможності позичальника.
Існуючі методики характеризуються різноманітністю показників, на основі яких робиться аналіз, їх вагових значень при розгляді фінансового стану позичальника та критичних значень для кожного показника. Крім того, немає єдиної точки зору серед економістів щодо використання суб’єктивних факторів, що справляють як позитивний, так і негативний вплив на результат дослідження кредитоспроможності позичальника.
Таким чином, головна проблема при визначенні кредитоспроможності позичальника полягає в відборі необхідних раціональних показників, які нададуть вичерпну об’єктивну інформацію про потенційного позичальника, але в той же час не будуть повторюватися та викривляти дійсність. Комплексна методика оцінки на основі цих показників дозволить зробити відповідні висновки про кредитоспроможність потенційного позичальника та зменшити кредитні ризики банку. На основі постановки проблеми були запропоновані наступні удосконалення:
запропонована система показників для оцінки кредитоспроможності за рахунок введення у розрахунки показників інноваційної діяльності підприємства, яку доцільно використовувати в процесі оцінки кредитоспроможності позичальника. В результаті цього етапу нами були обрані групи показників по фінансово-господарській (6) та інноваційній (7) діяльності підприємства, мультіколінеарність та гетероскедастичність між якими була практично усунена і їх подальшому можна використовувати для розрахунку інтегральних таксономічних показників. Таким чином, за допомогою наукових методів пізнання серед великої кількості показників, які використовуються сучасними українськими банками та науковцями ми відібрали коефіцієнти, що характеризують як фінансово-господарську і інноваційну діяльності. Ці показники в повній мірі розкривають сутність та ефективність діяльності потенційного підприємства-позичальника, доповнюють одне одного, не повторюються та не викривляють дійсність;
удосконалено методику оцінки кредитоспроможності позичальника за рахунок уведення в розрахунки інтегральних показників фінансово-господарської та інноваційної діяльностей підприємства, що дозволяє зробити порівняльний аналіз та відібрати підприємства з найвищими показниками ефективності діяльності що є найбільш привабливими для кредитування банками. Розгляд фінансово-господарської та інноваційної діяльності харківських підприємств машинобудівного комплексу та визначення таксономічних інтегральних показників на основі відібраних показників діяльності дає змогу банкам проаналізувати тенденції розвитку даного підприємства та за допомогою порівняльного аналізу визначити, які з наведених підприємств є найбільш кредитоспроможними та в більшій мірі відповідають заданим критеріям діяльності та інноваційного розвитку.
проведене дослідження виявило значну залежність показників інноваційної та фінансово-господарської діяльностей підприємства, що свідчить про значну залежність загального стану підприємства від інноваційної активності та необхідність аналізу інноваційної активності підприємства в процесі оцінки кредитоспроможності та відборі найбільш привабливих об’єктів кредитування для банків;
проведена кластерізація підприємства на основі інтегрального таксономічного показника. Таким чином, класифікація підприємств за допомогою кластерного аналізу дає можливість розподілити підприємства на групи за критеріями схожості, а також отримати більш детальну інформацію про їх фінансово-господарську та інноваційну діяльність в динаміці, що спрощує процес відбору підприємств, які відповідають заданим параметрам кредитоспроможності. На основі висновків банк може зробити висновки про кредитоспроможність позичальника не тільки на звітну дату, а й спрогнозувати її на перспективу за допомогою динамічного аналізу інтегральних показників та ефективності розвитку підприємства.
результати кластерної класифікації дозволять позичальникам виділити недоліки своєї діяльності та розробити напрями їх зниження. Кластеризація дає можливість підприємствам позиціонувати свою діяльність на ринку банківського кредитування серед інших потенційних позичальників, визначити перспективи й можливості отримання кредиту, спрямувати свої переваги на підтримання найвищої рентабельності у порівнянні з іншими підприємствами та досягнення бажаного рівня розвитку.
В даній роботі були запропоновані нові моделі визначення оцінки кредитоспроможності позичальника, але дані пропозиції не є вичерпними. В подальшому перспективними методами використання непараметричних моделей, які дають можливість виявити потенційне банкрутство за допомогою невеликої кількості фінансових коефіцієнтів, використання даних кредитних бюро та урахування галузевої приналежності та ринкової позиції підприємства в процесі визначення кредитоспроможності позичальника комерційними банками.