3.3. Конкретні цілі:

Знати :

• етіологічні фактори відбитих болів у спині;

• класифікацію й розрізняти клінічні види болю в спині ;

• основні принципи діагностики пацієнтів з болем у спині й кінцівках, відповідно існуючим стандартам;

• можливі фактори ризику виникнення больового синдрому в спині й кінцівках;

• етіологію та патогенез анкілозуючого спондиліту (АС) /синонім- хвороба Бехтерева (ХБ)/

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

Оволодіти методиками /вміти/:

- пояснювати причини появи больового синдрому в області спини;

- виявити|выявлять| інформативні ознаки хвороби Бехтерева при опитуванні й огляді хворого;

- аналізувати вагомі для діагностики АС результати лабораторних і інструментальних методів обстеження;

- визначити тактику диференціальної терапії, оцінити|оценивать| ефективність дієтотерапії й виписувати рецепти;

- складати план заходів вторинної профілактики;

- визначати прогноз і ступінь працездатності.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліна	Знати	Вміти
1	2	3
Попередні дисципліни 1. Анатомія	Будова хребта та кінцівок.
2. Нормальна фізіологія	Функція опорно-рухового апарату.
3.Патологічна анатомія	Зміна сполучної тканини хребта та кінцівок
4.Патологічна фізіологія	Морфологічні зміни
1	2	3
5. Пропедев-тика внутріш-ніх хвороб	Синдроми ураження хребта та кінцівок	-обстеження хворих за стандартною системою, трактовка результатів інстумен-тальних та лабораторних досліджень
1	2	3
Внутрипредметна інтеграція 6.Імунологія 6.Рентгенологія	Змінні процеси в імунній системі Зміни у хребті та кінцівках при різних патологіях на рентгенограмах	Препарати: Імунодепресанти, гормони не стероїдної засоби. Описати рентгенограми
7.Клінічна фармакологія	Препарати для лікування захворювань з синдромом болю у спині та кінцівках.	Виписати рецепти

5. Зміст теми (текст або тези), графологічної структури заняття.

Біль у спині – один з найпоширеніших станів, що зустрічається в практиці лікарів багатьох спеціальностей. Найбільше часто пацієнти з болем у спині звертаються по допомогу до неврологів і терапевтів. За деяким даними, у терапевтів, серед первинних пацієнтів, хворі з болем у попереково-крижовій області склали 23 %. Більшість сучасних клінічних рекомендацій з тактики ведення пацієнтів з болем у спині адресовано лікарям загальної практики. До демографічних факторів ризику розвитку болю в спині відносять: вік, стать, соціально-економічний статус і рівень освіти. Перший епізод болю в спині частіше виникає на третьому десятилітті життя. Висока захворюваність зберігається від третього до шостого десятиліття. Підвищена фізична активність осіб молодого віку, можливо, приводить до виникнення епізодів болю в спині. З іншого боку, більша звертальність за медичною допомогою осіб працездатного віку може бути пов'язана з більшим впливом болю в спині на їхню повсякденну активність у порівнянні з людьми старших вікових груп. Серед літніх біль у спині частіше реєструється у жінок, що, можливо, пов'язано з більшою поширеністю остеопороза хребта. Важливо й те, що жінки більш часто, ніж чоловіки, звертаються за медичною допомогою, у т.ч. із приводу болю в спині й частіше прибігають до тимчасового припинення роботи. Гострий біль у шийному відділі хребта також частіше відзначається в жінок, а поширеність хронічного болю (тривалістю більше 1 року) не має статевих розходжень. Більше низький соціальний статус і рівень утворення статистично пов'язані з більш високою інвалідізацією при болях в спині. Ожиріння (індекс маси тіла > 30) є незалежним чинником ризику болю в спині. Біль у спині частіше зустрічається в курящих, однак невідомо, що підвищує частоту епізодів болю в спині в цих випадках – безпосередні паління або пов'язані з ним стани (наприклад, частий кашель). Біль у спині частіше зустрічається при низькій самооцінці стану здоров'я й при наявності ряду захворювань: мігрені, захворювань серця, костей, суглобів і шлунково-кишкового тракту. У розвитку болю в спині й шиї має значення повторювана одноманітна фізична активність, пов'язана з роботою або особливостями проведення дозвілля. До факторів ризику виникнення болю в спині відносяться: підйом надмірної ваги, тривалі статичні навантаження, вплив вібрації на робочому місці. Біль у спині частіше зустрічається в операторів верстатів, працівників сфери обслуговування, фермерів, хірургів, стоматологів. Незадоволеність умовами праці також є чинником ризику виникнення болю в шиї й попереку. Є дані, що заняття певними видами спорту (веслування та лижний спорт) підвищує частоту виникнення болю в спині. Є незалежна від інших факторів значимий зв'язок між психологічними факторами: стресом, тривожністю, депресією, пасивними стратегіями подолання болю, страхом, пов'язаним з болем, і виникненням болю в спині. Психологічні фактори вносять більший вклад у розвиток інвалідізації, пов'язаної з болем у спині, чим біомеханічні порушення хребта й суглобів кінцівок. Біль у спині може бути класифікований по тривалості, характеру перебігу, локалізації, провідному патофізіологічному механізму, що приймає участь у його формуванні, причинам його виникнення. Біль тривалістю менш 6 тижнів уважається гострим, від 6 до 12 тижнів – підгострим і більше 12 тижнів – хронічним. Пацієнти з гострим, подгострим і хронічним болем у спині відрізняються прогнозом на одужання й відновлення працездатності, а також підходами до діагностики та лікування. У літературі прийнято етіологічно розділяти біль у спині на 2 категорії: механічний і немеханічний біль. Представлені нижче патологічні процеси відносять до осіб всіх вікових груп: