
- •Яка з перелічених країн не є членом Європейського Союзу:
- •1) Міжнародна макроекономіка;
- •1) Національна економіка, експорт та імпорт якої становлять значну частку відповідних світових показників;
- •1) Вивезення за кордон раніше ввезеного до країни товару без будь-якого додаткового його оброблення;
- •1) Північноамериканська угода про вільну торгівлю;
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •4) Правильні відповіді 1 та 3.
- •4) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі відповіді правильні.
- •4) Усі відповіді правильні.
- •5) Правильні відповіді – 1 та 3.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі твердження правильні.
- •5) Усі твердження правильні.
- •Тема 4 додаткові
- •4) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі твердження правильні.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі твердження правильні.
- •4) Усі відповіді правильні.
- •5) Усі твердження правильні.
- •5) Усі твердження неправильні.
- •4) Правильні відповіді 1 та 2;
- •5) Усі відповіді правильні.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •5) Усі відповіді неправильні.
- •Усі відповіді неправильні.
- •3) Японія;
- •2) Світова організація торгівлі;
- •5) Усі твердження неправильні.
- •3) Аутсорсинг;
- •5)Японія.
5) Усі відповіді неправильні.
Країна має абсолютну перевагу у виробництві продукту, якщо:
1) має історичні традиції у виробництві цього продукту;
2) має кращі природно-кліматичні умови виробництва цього продукту;
3) виробляє цей продукт з нижчими витратами, ніж інші країни;
4) виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж інші країни;
5) Усі відповіді неправильні.
Яке твердження правильне:
1) порівняльна перевага – це здатність країни виробляти товари і послуги з нижчою альтернативною вартістю, порівняно з іншими країнами;
2) країна має порівняльну перевагу, якщо виробляє певні товари і послуги винятково завдяки наявності особливих кліматичних умов;
3) порівняльна перевага – здатність країни виробляти товари і послуги ефективніше, з меншими витратами ресурсів порівняно з іншими країнами;
4) порівняльна перевага – здатність країни виробляти певні товари і послуги винятково завдяки наявності особливих природних ресурсів.
Яке твердження з позиції теорії порівняльних переваг правильне:
1) країна спеціалізуються на виробництві та експорті тих товарів, які вона може виробляти з меншими порівняно з іншими країнами витратами на одиницю продукції;
2) країна спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вона здатна виробляти з нижчою альтернативною вартістю;
3) країна спеціалізуються на виробництві та експорті товарів, що є продуктами відносно надлишкових факторів виробництва;
4) країна спеціалізуються на виробництві та експорті тих товарів, для виробництва яких вона має особливі природні умови.
Абсолютна перевага країни у виробництві певного товару означає, що ця країна:
1) має змогу розширити випуск цього товару;
2) має кращі природно-кліматичні умови виробництва цього товару;
3) експортує більше цього продукту, ніж її конкуренти;
4) виробляє цей товар з нижчими витратами, ніж інші країни.
Яке твердження з позиції теорії Гекшера-Оліна неправильне:
1) країни експортуватимуть ті товари, виробництво яких потребує значних витрат відносно надлишкових факторів;
2) країни імпортуватимуть товари, у виробництві яких довелося б широко використовувати відносно дефіцитні фактори виробництва;
3) якщо відношення між кількістю даного фактора та іншими факторами в країні вище, ніж в інших країнах, то цей фактор є відносно надлишковим для даної країни;
4) відносна ціна надлишкового фактора у країні буде нижчою порівняно з іншими країнами;
5) відносна ціна продукту, у виробництві якого у країні використовують дешевий фактор виробництва більшою мірою, ніж інші фактори, буде вищою, ніж деінде.
Хто з економістів сформулював принцип абсолютної переваги:
1) К. Маркс;
2) Дж. М. Кейнс;
3) А. Сміт;
4) Д. Рікардо;
5) Е. Гекшер і Б. Олін.
Хто з економістів сформулював принцип порівняльної переваги:
1) К. Маркс;
2) Дж. М. Кейнс;
3) А. Сміт;
4) Д. Рікардо;
5) Е. Гекшер та Б. Олін.
Міжгалузева мобільність притаманна факторам виробництва у теорії:
1) абсолютних переваг; 2) порівняльних переваг;
3) співвідношення факторів виробництва;
4) життєвого циклу товару; 5) усі відповіді правильні.
З якої теореми міжнародної торгівлі випливає твердження, що країна, у якій праця є відносно надлишковим ресурсом імпортуватиме капіталомісткі товари:
1) Столпера-Семюелсона; 2) Гекшера-Оліна;
3) Семюелсона-Джонса; 4) Рибчинського.
Теорію міжнародної торгівлі С. Ліндера називають ще теорією:
1) співвідношення факторів виробництва;
2) специфічних факторів виробництва;
3) міжнародної торгівлі в умовах недосконалої конкуренції;
4) порівняльних переваг;
5) перехресного попиту.
До якого з визначників конкурентних переваг країни у моделі “національного ромба” М. Портера належать нагромаджені ресурси знань та інформації:
1) кількість та якість факторів виробництва;
2) умови внутрішнього попиту;
3) наявність близьких суміжних галузей;
4) рівень та характер конкуренції на внутрішньому ринку.
Теорія Гекшера-Оліна твердить, що:
1) країна експортує товари, вироблені відносно надлишковим фактором, та імпортує товари з відносно дефіцитних для даної країни факторів виробництва;
2) порівняльні переваги та спеціалізацію у міжнародній торгівлі можна пояснити відмінностями у забезпеченні країн факторами виробництва;
3) зовнішня торгівля забезпечує обмін надлишковими факторами виробництва між країнами;
4) всі відповіді правильні.
Хто з економістів розвинув теорію співвідношення факторів виробництва:
1) Дж. М. Кейнс та П. Семюелсон;
2) А. Сміт та Д. Рікардо;
3) С. Ліндер та М. Портер;
4) Е. Гекшер і Б. Олін.
Автором теорії “життєвого циклу продукту” є:
1) Дж. М. Кейнс;
2) С. Ліндер;
3) М. Портер;
4) Р. Вернон;
5) Е. Гекшер та Б. Олін.
Автором теорії конкурентних переваг є:
1) Дж. М. Кейнс;
2) С. Ліндер
3) М. Портер;
4) Р. Вернон;
5) Е. Гекшер та Б. Олін.
Парадокс Леонтьєва полягає у тому, що:
1) унаслідок зовнішньої торгівлі збільшуються доходи власників специфічних для експортних галузей факторів, а зменшуються доходи власників факторів, специфічних для галузей, що конкурують з імпортом:
2) капіталонадлишкові країни експортують працемістку продукцію, тоді як праценадлишкові – капіталомістку:
3) міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, що торгують між собою;
4) країни експортують товари інтенсивного використання надлишкових факторів, а імпортують товари інтенсивного використання дефіцитних факторів виробництва.
Теорія Гекшера–Оліна–Семюелсона твердить, що:
1) міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на однорідні фактори виробництва у країнах – учасницях торгівлі;
2) збільшення пропозиції одного з факторів призводить до непропорційно більшого зростання виробництва і доходів у тій галузі, де цей фактор застосовується відносно інтенсивніше, і зменшення виробництва і доходів у галузі, де цей фактор застосовується менш інтенсивно;
3) у результаті торгівлі зростають доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, і скорочуються доходи власників фактора, специфічного для імпортоконкуруючих галузей;