
- •Національний університет кораблебудування
- •7.090509 "Суднові енергетичні установки та устаткування",
- •7.090210 "Двигуни внутрішнього згоряння"
- •М. Херсон 2008
- •Тема 1.1. Енергетична політика держави та енергозбереження
- •1.1.1. Енергетична політика України.
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність.
- •1.1.1. Енергетична політика України
- •1.1.2. Основні напрямки енергозбереження та ефективність
- •Тема 2.1. Енергетичний аудит теплового обладнання
- •2.1.1.2 Мазутні форсунки
- •2.1.1.3 Газові пальники
- •2.1.1.4 Пиловугільні пальники.
- •2.1.1.5 Типові причини зниження енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.6 Оцінка енергетичної ефективності пристроїв
- •2.1.1.7 Енергозаощаджуючі заходи
- •2.1.2. Печі, паровиробні установки та котли.
- •2.1.2.1. Загальна характеристика паровиробних установок і котлів, що застосовуються в Україні
- •2.1.2.2. Оцінка енергетичної ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Заходи щодо підвищення ефективності котельних установок
- •2.1.2.3. Енергетичний аудит печей
- •2.1.2.3.1 Загальна характеристика ефективності печей
- •2.1.2.3.2 Енергозаощаджуючі заходи в печах
- •2.1.3.2. Розрахунки ефективності теплової ізоляції
- •2.1.3.3. Втрати теплоти внаслідок витоку теплоносія і надмірного тиску
- •2.1.3.4. Енергозаодщаджуючі заходи підвищення ефективності систем теплопостачання і їх елементів
- •2.1.4. Системи забезпечення природним газом
- •2.1.4.1 Локалізація витоків, відбудовні й ремонтні роботи
- •2.1.4.2 Виміри й контрольно-вимірювальна апаратури
- •2.1.4.3 Можливості економії
- •2.1.4.4 Практика, використовувана в країнах ес
- •Тема 2.2. Енергетичний аудит електрообладнання
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи.
- •2.2.1. Системи забезпечення електричною енергією.
- •2.2.2. Електроприводи
- •2.2.3. Системи стисненого повітря та компресійні установки.
- •2.2.3.1. Загальна характеристика систем
- •2.2.3.2. Витрати енергії на вироблення стисненого повітря. Витрати енергії при виробленні, транспортуванні і споживанні стисненого повітря. Створення карти споживання енергії
- •2.2.3.3. Основні шляхи підвищення енергетичної ефективності систем
- •2.2.3.4. Підвищення енергетичної ефективності компресорних установок
- •2.2.3.5. Удосконалення магістральних і розподільних повітропроводів
- •2.2.3.6. Утилізація теплоти, яка відводиться від стисненого повітря в проміжних та кінцьових повітроохолодниках
- •2.2.3.7. Розрахунок ефективності від впровадження енергоощадних заходів
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси.
- •2.2.4. Холодильне обладнання та теплові насоси
- •2.2.4.1. Загальна характеристика холодильних систем
- •2.2.4.2. Зменшення теплоприпливів в холодильну камеру і від охолоджуємих об’єктів
- •2.2.4.3. Регулювання коефіцієнту навантаження компресорів
- •2.2.4.4. Зниження температури конденсації
- •2.2.4.5. Типові можливості по економії енергії
- •2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
- •2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
- •2.2.4.8. Теплові насоси
- •2.2.4.8. Аналіз потоків енергії в холодильній установці
- •Контрольні запитання
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.5. Електричні насоси.
- •2.2.6. Системи вентиляції.
- •2.2.6.1. Загальні положення
- •2.2.6.2. Побудова карти споживання енергії вентиляційними установками
- •2.2.6.3. Економія енергії в системах промислової вентиляції
- •2.2.6.4. Зменшення навантаження на систему
- •1) Модернізація обладнання з метою зменшення теплового або іншого навантаження на систему
- •2) Зменшення втрат в системі
- •2.2.6.5. Удосконалення конструкції системи
- •2.2.6.6. Автоматичне регулювання системою і диспетчеризація
- •2.2.6.7. Утилізація теплоти
- •2.2.6.8. Типи теплоутилізаторів
- •2.2.6.9. Системи приливо-витяжної вентиляції для адміністративних і житлових приміщень
- •Тема 3.1. Енергетичний аудит у будівництві
- •3.1.1. Утеплення житлових домів
- •Тема 3.2. Енергетичний аудит систем життєзабезпечення
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання
- •3.2.2. Системи теплопостачання
- •3.2.3. Системи гарячого водопостачання Оборотне водопостачання. Удосконалення систем охолодження. Підбір насосів та електродвигунів. Розрахунки ефекту від впровадження нового обладнання
- •3.2.3.1. Загальна характеристика систем виробничого водопостачання
- •3.2.3.2. Водний і тепловий режими відкритих систем оборотного водопостачання
- •3.2.3.3. Вентиляторні градирні. Вибір градирні з урахуванням її енергетичної ефективності і надійності роботи
- •3.2.3.4. Економія енергії від застосування оборотного водопостачання
- •3.2.3.5. Електронасоси
- •3.2.3.6. Аналіз карти енергоспоживання насосними станціями
- •3.2.3.7. Розрахунок споживання електроенергії насосами
- •3.2.3.8. Модернізація гідравлічних систем з метою організації ефективної роботи
- •3.2.3.9. Заходи по економії енергії насосними станціями
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
2.2.4.6. Портативні прилади для виміру параметрів роботи установки
Холодильна система повинна бути включена в сферу інтересів загального енергетичного менеджменту на підприємстві. Рекомендується оснастити холодильну систему постійнодіючими контрольно-вимірювальними приборами. Кількість і частота вимірювань буде залежати від того, наскільки значне споживання енергії холодильною системою в порівнянні з другими системами і установками підприємства.
Типові вимірювальні прибори холодильної системи:
вимірник потужності, яка споживається для кожного компресора або групи компресорів;
або вимірник годин роботи компресорів;
лічильник кількості включень/виключень (якщо виникає така потреба);
манометри для вимірювання тиску випарювання і конденсації холодильного агента;
термометри в місцях розташування споживачів холоду;
термометри в місці розташування конденсатору.
В випадку, коли стаціонарні прибори не установлені, можна скористуватися деяким портативним обладнанням:
портативний вимірник (кліщі) електричного навантаження або струму для перевірки навантаження під час роботи або на холостому ході;
термометр для перевірки температури на «холодній» і «гарячій» стороні;
манометри для перевірки тиску холодильного агенту (треба бути уважним, щоб не створити витік холодильного агенту під час вимірів).
2.2.4.7. Приклад оцінки економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів
Нехай в холодильній камері мається дверний отвір розміром 2 м х 3 м. Нехай внутрішня температура складає -30°С. Отвір повні-стю відкритий на протязі 4 годин в день для транспортних потреб. Середня температура зовні камери складає +10°С.
Шляхом незначних змін транспортної стратегії і інформування робітників про важливість закриття дверей можна легко зменшити час, на протязі якого двері відкриті разів в 2.
Постійні втрати холоду через дверний отвір складають біля 200 кВт при такій різниці температур всередині і зовні камери. За 220 робочих днів зменшення втрат в результаті таких операцій складе
200 кВт∙220 діб∙2 год. в день = 88000 (кВ∙год)/рік.
Типовий коефіцієнт якості складає звичайно 2, так що економія електроенергії складе
(кВт∙год)/рік.
Ця економія може бути досягнута в результаті дуже малої інвестиції або зовсім без неї.
Коли встановити механізм автоматичного відкриття/закриття дверей, то втрати через дверний отвір можна зменшити ще більше.
2.2.4.8. Теплові насоси
Частина палива, яке споживається, витрачається на отримання теплоти для житлово-комунальних потреб. Для економії палива велике значення має можливість підвищення температури робочого тіла без великих витрат палива. Це здійснюється за допомогою теплових насосів.
Тепловий насос – це установка, в якій температура теплоносія підвищується за рахунок витрат механічної енергії або другого виду енергії.
Самим простим тепловим насосом е компресор.
Тепловий насос працює наступним чином. За рахунок підводу низькопотенціальної теплоти при температурі Т1 робоче тіло в схемі теплового насосу випаровується при тиску р1 і переходить з рідкої фази в суху насичену пару. За рахунок роботи компресору пара стискується адіабатно до тиску р2, якому відповідає температура конденсації Т2. При надходженні пари в конденсатор вона губить свій перегрів і конденсується. Теплота віддається при підвищеній температурі. Якщо конденсат, який утворюється, з тиском р2, здроселювати до тиску р1, то його температура знизиться до Т1. При цьому невелика частина його випаровується, але основна частина поступає в випарник. Вона може знову сприймати теплоту низького потенціалу при температурі Т1.
Тепловий насос для одержання теплоти використовує, як правило, електроенергію на привід компресору. Її витрати в 3…4 рази менші, чим кількість теплоти, яка передається споживачу. Це робить теплові насоси більш економічними чим котельні установки. Однак теплові насоси не можуть конкурувати з теплофікацією при виробництві електроенергії на базі теплового потенціалу. Там де неможливо застосувати теплофікаційні установки теплові насоси вигідні. По експлуатаційним витратам теплові насоси набагато вигідніші котельних, так як, їх легше автоматизувати, ремонт і обслуговування поверхонь нагріву обходиться дешевше. Конкурентноздатність теплових насосів в порівняні з котельними підвищується при наявності джерел дешевої низькопотенціальної теплоти, наприклад теплих скидних вод, або повітря, а також коли мається відносно дешева електроенергія, наприклад від гідроелектростанцій або АЕС.
Адсорбційний тепловий насос не потребує підводу механічної енергії. Теплота підводиться до випарника, де кипить холодильний агент, при низькому тиску. Його пара поглинається рідиною, яка насосом перекачується в область високого тиску, де холодильний агент виділяється з рідини і віддає теплоту при більш високій температурі.
Застосування теплонасосних установок для одержування теплоти із низькопотенціальних теплових відходів дозволяє досягнути 20…30 % економії палива в порівнянні з використанням котельних установок.
Коефіцієнт перетворення теплоти (відношення теплоти, яка відпущена споживачам до витрат енергії на привід компресору) звичайно дорівнює 4...6.