Мета та завдання проекту

Мета: Створення механізму реалізації ідеї особистісно-зорієнтованої освіти через педагогічний моніторинг та перехід до прогностичного керування.

Завдання:

• Усвідомлення та внутрішнє професійно-діяльнісне сприйняття педагогами цілей, стратегічних та практичних завдань впровадження педагогічного моніторингу як умови та засобу реалізації особистісно-зорієнтованої освіти; формування психологічної установки на технологізацію навчального процесу.

• Формування повноцінного інформаційного забезпечення за допомогою об'єктивних, надійних і валідних методів і засобів, що дозволяють ефективно керувати якістю освіти.

• Створення інформаційного забезпечення педагогічного моніторингу як системи реєстрації прогресу суб‘єктів освітньої системи для збору і аналізу інформації для індикації довгострокових (навчальних) ліній з конкретними цілями для різних областей педагогічного процесу; індикація стандартів для оцінки прогресу в рівні рішення освітніх задач.

• Створення системи психологічного моніторингу, що дозволяє прогнозувати розвиток освітньої траєкторії кожного учня і виконувати стратиграфію учнівського колективу для здійснення особистісно-орієнтованого підходу в навчальному процесі.

• Виявлення на основі даних медичного, соціологічного і психологічного обстежень педагогічних засобів, що стимулюють розвиток особистості школярів, адекватних умовам їхньої життєдіяльності.

• Засвоєння логіко-психологічних основ технології проектування елементів освітніх систем та процесів, формування особистісно-орієнтованої технологічної компетентності педагога.

• Моделювання педагогами системи власної педагогічної діяльності на основі інноваційної освітньої технології, методичне забезпечення конструкторсько-технологічної діяльності педагога.

Програма передбачає створення механізму комплексного системного аналізу освітнього процесу, який має забезпечити керування якістю освіти як на рівні проектування освітнього процесу, з урахуванням всіх його особливостей, так і на рівні регулювання управлінських впливів в ході функціонування освітньої системи на основі аналізу даних, які отримані по каналу зворотного зв‘язку. Інформаційне забезпечення освітнього моніторингу повинне містити систему індикації даних про функціонування таких складових освітньої системи, як:

• освітнього процесу;

• організації наукових досліджень;

• професійної підготовки педагогічного колективу;

• керування освітнім процесом.

Цільове призначення результатів: вони повинні стати основою при доборі змісту освіти, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу.

Склад освітнього моніторингу є педагогічною інтерпретацією інформації про діяльність педагогічної системи. Джерело інформації - об'єкт спостереження - дитина.

Характер інформації: інформація про функціональний стан учнів, їхньої працездатності, стомлюваності, стані інтелектуальної й емоційно-вольової сфери.

Гіпотеза дослідження: освітній моніторинг ефективно впливає на якість освіти, якщо:

• формуються інтегровані критерії, що встановлюють ступінь відповідності вимогам державного освітнього стандарту і визначені їх якісні і кількісні складові;

• виявлені й обґрунтовані методи спостереження і установлення фактичного стану об'єкта моніторингу;

• здійснюється психологічна і педагогічна діагностика протягом усього періоду освоєння учнями освітньої програми.

Методологічні основи розробки апарата моніторингу - це триєдність наукових методів моніторингу, педагогіки і виробництва (технології).

Принципи створення системи освітнього моніторингу:

• Принцип науковості;

• Принцип системності;

• Принцип демократичності;

• Принцип наукової обґрунтованості діагностичних методик.

• Принцип ненанесення ущерба

• Принцип об‘єктивності висновків.

• Принцип ефективності рекомендацій.

Напрями діяльності:

• Розробка і запровадження стандартів та показників якості освітнього процесу.

• Створення системи соціодіагностики

• Створення системи педагогічного моніторингу

• Створення системи психологічного моніторингу

• Створення системи валеологічного моніторингу та створення здоров’язберігаючого середовища в освітньому закладі

• Діяльність педагогічного колективу по засвоєнню інноваційної освітньої технології.

• Створення системи моніторингу науково-експериментальної діяльності педагогічного колективу.

• Створення системи моніторингу забезпеченості освітнього процесу.

Очікувані результати.

• створення ціннісно-мотиваційного поля для реалізації ідеї моніторингу якості освіти;

• відпрацьовування технології моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу;

• розробка технології керування якістю засвоєння учнями предметної освіти;

• впровадження основних блоків інформаційного забезпечення моніторингу якості освіти;

• відпрацьовування процедури одержання діагностичної інформації про результати навченості, стану здоров'я учнів, професіоналізму педагогічних і керівних кадрів,

• аналіз даних про стан якості основних видів діяльності й результатів роботи як у цілому по ліцею, так і по окремих методичних об'єднаннях;

• аналіз результатів впливу інноваційних процесів, що відбуваються в ліцеї, на якість освіти;

• створення банку даних за результатами моніторингових досліджень якості освіти;

• випуск спеціалізованих видань, публікацій;

• зростання особистісного потенціалу всіх учасників освітнього процесу.

Можливі негативні наслідки реалізації проекту:

• Відсутність інтересу й мотивації педагогічних колективів до ідеї самоекспертизи діяльності освітнього закладу;

• формальний підхід учасників до підготовки проекту і його здійснення;

• порушення цілісності внутрішкільного дослідження через незкоординованість дії.

До способів компенсації можливих негативних наслідків можна віднести наступні управлінські дії:

• Організація узгоджувальних заходів з розв´язування професійних утруднень в області проекту, проведення практикумів, тренінгів по оволодінню технологією проведення моніторингових процедур .

• Оцінка результативності впливу умов, створюваних для розвитку проекту.

• Координація дій із ученими й співробітниками ДОІППО, ДДТУ, ДНУ ім. О.Гончара.

Достовірність результатів

Достовірність результатів забезпечується використанням науково-обгрунтованих методик дослідження та компютерною обробкою результатів обстеження за допомогою математичних та статистичних методів. Планується ретельна підготовка дітей та співробітників до тестування, анкетування, компютерної діагностики.

Запорукою достовірності результатів є динамічне послідовне вивчення системоутворюючих факторів, розробка критеріїв, систематичний порівняльний аналіз експериментальних даних.

База дослідження

Ліцей нових інформаційних технологій № 2 міста Дніпродзержинська. Дослідженням планується щорічно охопити дітей – 800, співробітників – 80, батьків – 1000.

Координаційна рада:

• Сбоєва Л.І. –директор ліцею НІТ № 2;

• Бондаренко О.О. – заступник директора з науково-методичної роботи;

• Сємілєтова А.В. – заступник директора з навчально–виховної роботи;

• Комарова І.В.- заступник директора по початковому відділенню;

• Коник Л.О. – заступник директора з оздоровчої роботи;

• Вишневська Л.Г. – заступник директора з виховної роботи;

• Поставна Л.М. – керівник творчої групи “Проектування освітньої технології”;

• Смородська Е.П. – керівник лабораторії НІТ.

Термін роботи над проектом: вересень 2004 р. – червень 2011 р.