База даних “Учитель”

В базі даних "Учитель" накопичуються дані про результативність педагогічної діяльності та діагностики особистісних якостей і рівня професійної майстерності вчителів.

Б аза даних “Вчитель (Педагогічні кадри)” складається з 4-х таблиць:

• “Вчителі” (анкетні дані, навантаження);

• “Атестація”;

• “Педагогічна творчість”;

• “Оцінка творчої діяльності”

і дозволяє накопичувати і аналізувати не тільки анкетні дані (стаж, освіта, педагогічне навантаження, класне керівництво), а й відомості про участь педагога у роботі предметної кафедри або творчої групи, програмах, конкурсах, наявність у нього авторських навчальних посібників та методичних розробок, результативність науково-дослідницької роботи учнів.

Поля таблиць бази даних “Вчитель”
“ВЧИТЕЛІ”
	Анкетні дані Тижневе навантаження Класне керівництво
“АТЕСТАЦІЯ”
	Дата проходження атестації Педагогічна категорія Педагогічне звання Нагороди, які має вчитель Рік проходження курсової перепідготовки
“ОЦІНКА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”
	Результати діагностування за методикою “Самооцінка творчої діяльності педагога” Результати оцінювання творчої діяльності педагога представниками адміністрації, вчителями методоб‘єднання Результати комп’ютерного діагностування рівня професійної майстерності
“ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ”
	Участь у програмах, конкурсах, проектах Авторські навчальні посібники та методичні розробки Участь у роботі предметної кафедри, творчої групи Проведені відкриті уроки, позакласні заходи Організація науково-дослідницької роботи з учнями, її результативність Застосування НІТ у викладанні

Практичне значення впровадження освітнього моніторингу

Проект „Моніторинг якості освіти” має визначені практичні наробки в створенні системи педагогічного моніторингу і механізмів реалізації ідеї особистісно- орієнтованої освіти.

Після відпрацювання механізму накопичення даних виникає головне питання: як використовувати отримані результати?

1. Адміністрація та методична рада ліцею кожні півроку одержує об'єктивну усереднену (в разі необхідності і по кожному окремому учню) інформацію про рівень навченості учнів і причини недостатньої ефективності навчально-виховного процесу . Це дає можливість прийняття управлінських рішень і прогнозування ситуації на наступний рік.

2. Методична рада ліцею може планувати конкретну роботу з конкретними групами вчителів по визначених проблемах, складати рекомендації як загального (колективного), так і для кожного окремого вчителя характеру; підвищувати кваліфікацію педагогів з виникаючих проблем і т.д.

3. Директор ліцею може порівняти власну оцінку діяльності вчителя і педколлектива з зовнішньою, незалежною оцінкою; зіставити власні результати з усередненими результатами різних діагностувань, прийняти певні управлінські рішення.

4. Методична рада і предметні кафедри ліцею мають можливість планувати роботу з кожним учителем, з кафедрою, із групами, класами, окремими учнями; використовуючи системні матеріали за кілька років, прогнозувати необхідні дії вчителів при проходженні складних навчальних тем; давати рекомендації по складанню ліцейного навчального плану з доказовим обґрунтуванням вибору варіанту базисного навчального плану з урахуванням профілю роботи ліцею. Педмоніторинг у даному випадку дозволяє вийти за рамки класної системи і формувати групи дітей даної паралелі для занять з метою посилення індивідуалізації навчання (профілізації, інтеграції і т.д.). Практика показує, що системний моніторинг дозволяє доказово вибрати підручник.

5. Педмоніторинг створює ситуацію, при якій сам учитель зацікавлений у незалежній, об'єктивній оцінці своєї праці, визначенні шляху свого професійного руху, пошуку нових технологій, відвідуванні курсів підвищення кваліфікації і відкритих уроків своїх колег. Результати освітнього моніторингу є основними при атестації вчителя.

6. Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну картину і перспективи індивідуального розвитку учня, потенційні можливості, професійно зорієнтуватися. Особливо важливе значення це має для учнів 8-их класів, які обирають профіль подальшого навчання. Саме на підставі об'єктивних результатів навченості учня, що враховують його успіхи в навчанні як по вертикалі (наприклад, математика з 3 по 8 клас), так і по горизонталі ( предмети природно-математичного або гуманітарного циклів) можна вести предметну розмову основних учасників освітнього процесу ( учня, батьків, педагогів) про вектор розвитку учня, про посилення надстандартної освіти з тієї чи іншої галузі знань.

Проект має уже відпрацьований механізм діагностики рівня навченості, результати якого впливають (можуть впливати) на прийняття управлінських рішень з далеким прогнозом, планування конкретних методичних дій різного рівня, самовизначення учнів і батьків, атестацію вчителів, а також атестацію освітнього закладу при використанні системних, об'єктивних, незалежних результатів за 3-4 роки. Освітній моніторинг добре узгоджується з внутрішньошкільним контролем і, безсумнівно, створює умови для реалізації особистісно- орієнтованої освіти.

Продовження досліджень із зазначеної теми буде спрямовано на удосконалювання апарату моніторингу (з метою уніфікації й оптимізації) і встановлення педагогічних і організаційних умов його застосування.