Психологічний моніторинг
Особистісно-орієнтований підхід має на увазі, що в першу чергу педагога цікавить вплив процесу навчання на особистість учня. Необхідно одержати прогноз про учня по двох ознаках:
|
набір значень по кожнім факторі в прогнозований момент часу. Набір факторів, що характеризують особистість, постійний протягом усього часу навчання. |
|
предметні характеристики сильно міняються від класу до класу і по кількості, і по якості набору. Єдиний інтегративний, добре вимірюваний параметр - час навчання. |
Особистісно-орієнтований підхід припускає, що вчитель ознайомлений з пошаровим описом учнівського колективу (стратиграфією), і учні одержать диференційовану підтримку з обліком їхніх індивідуальних особливостей у колективних, групових формах роботи.
Для одержання такого пошарового опису учнівського колективу необхідний психологічний моніторинг як система інформаційного супроводу навчального процесу. Він необхідний для того, щоб одержати інформацію про особливості психічної організації учня, що впливають на успішність освоєння учнем змісту освіти. Такі особливості можна розділити на:
а) особливості когнітивної сфери (особливості інтелекту учнів - як учні одержують, зберігають, використовують інформацію, розвиток загальнавчальних умінь);
б) фактори особистісного характеру, що допомагають чи заважають процесу навчання (особливості мотивації, міжособистісних відносин, самооцінки і т.д.).
Для діагностики особливостей інтелектуальної сфери учнів обрані такі параметри:
рівень розвитку мислення;
якість пам'яті (обсяг короткочасної пам'яті, свідомість у сприйнятті);
увага;
працездатність;
рівень загальнавчальних умінь: швидкість усвідомленого читання, темп грамотного листа, темп обчислень;
мотивація навчальної діяльності.
Систему психологічного моніторингу в ліцеї НІТ № 2 почали відпрацьовувати з 5-7 класів, тому що саме в цьому віці, вважає педагогічна практика, спостерігається спад якості навчання.
На основі отриманих даних оцінюється стан загальнавчальних умінь за допомогою графіків-розгорнень. Нормальним для ліцею можна вважати таке положення, коли не менш 70 % класу вміє досить добре читати (150 слів у хвилину), писати (60 знаків у хвилину), вважати (перемножувати двозначні числа зі швидкістю 30 цифр у хвилину).
Зіставивши усереднені дані з даними якості навчальних досягнень (НДУ), можна зробити висновок, що рівень вимог у ліцеї досить об'єктивний, тому що значення НДУ менше, ніж показники розвитку загальнонавчальних умінь.
Зібрані дані дозволяють виконати стратиграфію (пошаровий опис) учнівського колективу. Кінцевий результат тестування являє собою індивідуальний профіль що учиться, аналіз якого може представити нам інформацію про найбільш сильні сторони інтелекту учня і про деяких його якісні особливості. Наприклад, порівняння результатів, отриманих по тестах на мислення і на увагу дасть пояснення причин можливої неуспішності. У ряду учнів виходять схожі конфігурації профілю, що говорить про подібність індивідуальних особливостей роботи з інформацією, а також про подібність можливих проблем навчання. Нагромадження банку індивідуальних педагогічних рекомендацій у рамках моніторингу дозволить використовувати досвід коригувальної роботи з учнями, що мають ідентичні проблеми. В ідеалі повинні сформуватися принципи роботи з групами дітей, що мають той чи інший профіль інтелекту.
Наприклад, за результатами тестування в першому наближенні предметникам, що працюють в 6-а класі, можна рекомендувати складати завдання для актуалізації знань, для етапу систематизації й узагальнення за такою схемою:
на відтворення логічних зв'язків типу вигляд-рід, причина-наслідок, частина-ціле і т.п. Приклад: діаметр : радіус, окружність: ...
на узагальнення по конкретний, видовий, категоріальний ознакам. Приклад: Знайти узагальнююче слово для слів Азія - Африка.
на пошук закономірностей у побудові якогось ряду з понять, чисел, термінів і ін.
Формування вищої стадії розвитку мислення - формальних операцій - відбувається близько 11 років, і до 14-15 років досягає свого вищого рівня розвитку. При некерованому розвитку приріст ІQ у рік - на 2-3 бала, при спеціально організованому - на 5-6.
Навчальна мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому. Одним з головних факторів у схемі аналізу особистісно-орієнтованого уроку є ефективність використовуваних учителем дидактичних методів і засобів для розвитку мотиваційної сфери учнів:
- Шляхи формування мотивації
- Прийоми діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому
- Спеціальні завдання на зміцнення окремих сторін мотивації
- Формування мотивації на окремих етапах уроку
- Завдання, що забезпечують індивідуальний підхід до формування мотивації "відсталих дітей".
Стратиграфія учнівського колективу дозволяє надавати учням диференційовану підтримку з метою удосконалювання якості знання і попередження спаду в навчанні.
Загальні рекомендації.
Можливі сполучення між оцінками психологічного і педагогічного моніторингів:
1. Високий рівень інтелекту |
||
а - Висока успішність |
б - Середня успішність |
в - Низька успішність |
Норма. Потрібно: концентрувати зусилля в напрямку підтримки навчальної мотивації. Форми навчання: концентрація на творчих завданнях, на задачах підвищеної складності (таксономія Блума). З погляду формування когнітивних стратегій роботи з матеріалом варто представляти учнем кращі зразки, з яких вони самостійно формують індивідуальний стиль. |
Причини недореалізації інтелектуального потенціалу варто шукати в порушеннях у сфері особистості і міжособистісних відносин. Потрібно: побудова індивідуальних програм, де особистісні проблеми переборюються через залучення інтелектуального потенціалу дитини. Додаткові домашні завдання, підвищення навчальної мотивації. |
Можливий вплив випадкових факторів або серйозні порушення в сфері особистості. Потрібно: екстрене втручання і виняткова увага, тому що негативний шлях розвитку особистості в сполученні з високим інтелектуальним потенціалом несе в собі соціальну небезпеку. |
2. Середній рівень інтелекту |
||
а - Висока успішність |
б - Середня успішність |
в - Низька успішність |
Зона ризику, тому що високий результат не цілком забезпечений інтелектуальними ресурсами (додаткова підготовка, мотивація, посидючість). Ускладнення матеріалу - зниження успішності - особистісні проблеми. Потрібно: цілеспрямовано формувати ефективні способи, алгоритми роботи з інформацією, - формувати представлення про інтелект як сукупності способів (когнітивних схем) роботи з інформацією |
Норма. Потрібно: підтримка мотивації (через успішність дитини в завданнях середньої складності) і у формуванні способів і алгоритмів роботи з інформацією (когнітивних схем). |
1 -б |
3. Низький рівень інтелекту |
||
а - Висока успішність |
б - Середня успішність |
в - Низька успішність |
Не може бути. Вплив випадкових факторів під час тесту на інтелект. |
Аналогічно 2-а. Потрібно робота вчителя по формуванню стійкої позитивної самооцінки учня. Для цього варто заохочувати мінімальні навчальні досягнення, формувати впевненість. |
Аналогічно 2-б. Потрібно: акцент на якісному виконанні завдань низького ступеня складності і формування чітких алгоритмів у навчальній діяльності. Вирішувати проблеми з успішністю шляхом роботи з особистістю дитини. у 5-6 класах - навчання переказу, 7-9 - посилення термінологічної роботи. |
Зразкові схеми, що наповняються різноманітними конкретними прийомами, технологіями при організації безпосередньої роботи в школі. |
||
Аналіз даних педагогічного та психологічного моніторингу дозволяє здійснювати управління освітнім процесом на основі науково обґрунтованого прогнозування його розвитку.
На підставі результатів освітнього моніторингу маємо по кожному учню:
1) траєкторію зміни інтелектуального розвитку за попередні роки (по кожнім параметрі інтелекту);
2) траєкторію зміни особистісного розвитку;
3) траєкторію зміни індивідуального навчального часу за попередні роки (по предметах);
Педагогічний прогноз - це оцінка перспектив одержання заданого навчального результату.
1. Довгостроковий прогноз (на весь період навчання). Асоціативний метод. будується набір можливих траєкторій руху учня (по інтелектуальній, особистісній і педагогічній сферах окремо ) із вказівкою імовірності руху учня по кожній з них. Аналогічні траєкторії будуються за допомогою екстраполяційного методу.
2. Середньостроковий прогноз (на навчальний рік). На основі результатів по класі конструюється стратегія дій по кожній темі з учнем і класом у цілому.
3. Короткостроковий прогноз (на тему). Прогнозуються очікувані тимчасові витрати учня на кожну структурну одиницю і будується програма дій.
Прогноз ефективності діяльності вчителя. У моніторингу ми маємо оцінку вчителя, зроблену учнями, і оцінку результативності роботи вчителя, що визначається через приріст результатів учнів. Порівнюючи негативний досвід (ті класи, де психологічний і навчальний ріст учнів мінімальний чи негативний), виділяємо типові особливості вчителів, що приводять до такого результату. Після одержання цих даних в адміністрації школи з'являється можливість не чекати негативного результату в роботі вчителя, а заздалегідь пророкувати негативні явища. Це значить, що в школі з'являється технологія роботи з педколективом.
Оцінка резервів підвищення якості навчання:
Клас |
К-сть хорошистів і відмінників |
К-сть учнів з 1-2 оцінками нижче 7 балів |
К-сть учнів з 3 оцінками нижче 7 балів |
К-сть учнів з усіма оцінками нижче 7 балів |
Техніка читання |
Техніка письма |
Техніка обчислень |
Інтелект |
Комфортність перебування у ліцеї |
Підсумок |
Гарними вважаються результати: |
Кількість учнів з рівнем якості знань вище загальноліцейного |
Не більше 10 % - інакше - неуважність до таких учнів |
Значення, що не вище середніх по місту для цієї паралелі |
Не більше 10 %, тому що при великих значеннях можлива поява негативних лідерів |
Значення, що перевищують 50%-ный рівень, необхідний для збереження позитивного відношення до тих чи інших умінь |
Значення, що перевищують 85%-ний рівень, інакше - невипадковий спад мотивації |
|
|||
5 - ті |
47 |
24 |
29 |
0 |
19 |
46 |
9 |
94 |
94 |
3 |
6- ті |
53 |
29 |
18 |
0 |
61 |
90 |
45 |
86 |
86 |
7 |
7- мі |
36 |
15 |
37 |
12 |
64 |
83 |
30 |
72 |
72 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
Показник використання резервів підвищення якості навчання (ПРПЯН): |
48% |
|||||||||
На підставі визначення показника збереження якості, який обчислюється за формулою:
можливо з упевненістю зробити висновок про надійність системи навчання в школі.
Програма «Інтелект» - електронна модель психологічного моніторингу
В ліцеї НІТ № 2 розроблена програма «Інтелект» - електронна модель психологічного моніторингу. Програма являє собою систему збору, збереження і надання психолого-педагогічної інформації про учня - засіб психологічної діагностики в середній і старшій ланках школи.
Для діагностики особистісних особливостей обрані параметри:
мотивація досягнення;
навчальна мотивація;
емоційна стабільність, інтроверсія - екстраверсія;
самооцінка;
тривожність.
Накопичення і аналіз даних проводиться в програмі по трьох блоках:
Тестування |
|
Опрацювання |
|
Коригування |
Інтелект |
|
Зворотний зв'язок при тестуванні |
|
Система психолого-педагогічних рекомендацій |
Особистість |
|
Обробка даних по окремому учню, класу |
|
Система пошуку подібного учня |
|
|
Педагогічний консиліум |
|
Система корекційних завдань |
В інтерактивному режимі працює Вікно рекомендацій , в якому педагог має змогу прочитати та доповнити текстову характеристику проблем дитини, запропонувати план корекційних заходів.