VIII–IX. Участь в роботі методичного практикуму «Забезпечення оптимальних умов навчання».
Двічі на семестр на методичних об’єднаннях вчителів по предметних кафедрах проводиться методичний практикум «Забезпечення оптимальних умов навчання», метою якого є визначення прийомів та методів викладання навчального предмета в конкретних класах, що працюватимуть на очікуваний результат – якість успішності предметної освіти.
На практикумі обговорюються практичні шляхи вирішення основних проблем з організації успішної діяльності учнів на уроці, які доцільно застосовувати в конкретних класах:
Розвиток мотивації учнів до навчання, якості успішності.
Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів, які сприяють розумінню всіма учнями навчального матеріалу.
Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів, які сприяють успішному засвоєнню всіма учнями базових знань і вмінь.
Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів, які формують в учнів уміння навчатися.
Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів, спрямованих на формування в дитини здатності виконати домашнє завдання самостійно.
Застосування в педагогічній діяльності технологій, методів, прийомів, які сприяють зниженню невмотивованого перевантаження дитини даним предметом.
Формування в учнів позитивного ставлення до предмета.
Результатом роботи практикуму є спільне планування корекційно-прогностичної роботи та організації навчальної діяльності учнів класів, визначених для обговорення.
Кваліметричні дослідження рівня предметної грамотності
Основне завдання школи - з'ясувати готовність випускників справлятися з життєвими повсякденними проблемами, для рішення яких потрібно використовувати предметні знання.
Сукупність цих знань – це предметна грамотність. Оволодіння предметною грамотністю повинне сприяти соціальної адаптації підлітка в сучасному суспільстві.
Три основні області, що перевіряються при оцінці рівня предметної грамотності:
1. Змістовна. Понятійний апарат. Освоєння фундаментальних понять, принципів і законів.
2. Контекстуальна. Уміння використовувати знання при рішенні повсякденних задач, у контексті реальних життєвих ситуацій.
3. Процесуальна. Сформованість інтелектуальних умінь, що дозволяють проводити логічні розумові операції і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки при рішенні повсякденних задач.
При проведенні кваліметричних досліджень предметної грамотності необхідно мати на увазі соціально-адаптаційну спрямованість таких вимірювань. Для цього при побудові перевірочних завдань потрібно дотримуватися їх тривимірності: зміст - основні поняття і закони, контекст - реальна життєва ситуація, процес рішення - логічні розумові операції, аналіз, синтез, установлення причинно-наслідкові зв'язків.
Основні інтелектуальні уміння, що повинні бути сформовані у випускників:
1. Логічні міркування (дедуктивні міркування; висновки; розуміння типових помилок, що допускаються в міркуваннях; використання статистичних даних, розуміння і виявлення фальсифікації, тобто неправильного тлумачення даних).
2. Використання і представлення даних, включаючи статистичні дані, для ілюстрації висловленої точки зору, проведення обґрунтування, заключного висновку й ін.
3. Словесний опис інформації, представленої в графічному (кількісному) виді і навпаки, представлення інформації, заданої в словесній формі, у виді графіків, діаграм і таблиць.
4. Виявлення проблеми.
5. Природничонауковий спосіб одержання знань.
Кваліметричні дослідження предметної грамотності впроваджують вчителі математики і інформатики. Вчителями розроблені комплекси завдань для відстеження динаміки оволодіння основними змістовними лініями курсів. Вимірювання проводяться двічі на рік.
Перевірочні завдання мають характер підсумкової контрольної роботи і проводяться на поточному предметному матеріалі, але обов′язково містять питання по основних змістовних лініях курсу і відповідають принципу тривимірності. Учитель здійснює порівняльний аналіз результатів кваліметричних вимірювань і планує корекційну роботу за такими напрямками:
коригування системи тренувальних вправ, що виконуються на уроці;
розробка системи індивідуальних завдань для виконання учнями на уроці та в позаурочний час;
пошук шляхів підвищення пізнавальної мотивації, розробка творчих та інтегрованих завдань;
аналіз переваг і недоліків власної методики викладання предмету, внесення змін до системи роботи викладача.
Результати виконання учнями кваліметричних завдань заносяться до файлів «Кваліметрія_предмет_клас.xls». Зведені дані кваліметричних вимірювань заносяться до таблиць «Порівняльний аналіз якості знань учнів» і «динаміка якості НДУ».
Кваліметричні дослідження рівня математичної грамотності учнів 7-х класів
Матеріали вчителя математики Біленко А.І.
Змістовні лінії курсу математики:
Ч
исла,
вирази;Нерівності;
Рівняння;
Функції;
Текстові задачі.
Для проведення вимірювань вчителями математики розроблені кваліметричні тести для 5-8 класів, що містять завдання прикладного характеру, і дозволяють відстежувати динаміку НДУ по окремих змістовних лініях. Наповнення змістовних ліній ускладнюється по спіралі у відповідності з матеріалом, що вивчається в даному класі.
Ф
рагмент
таблиці «Кваліметрія_математика.xls»,
лист «Клас_Біленко»
Листи у файлі іменуються за прізвищами класних керівників, що полегшує роботу з таблицею при переході учнів до наступного класу.
З
ведена
таблиця «Динаміка якості математичної
грамотності»
В
даному випадку спостерігалось падіння
якості НДУ в 6 класі, що пояснюється
різким ускладненням вивчаємого матеріалу
у порівнянні з 5 класом. Порівняльний
аналіз НДУ по змістовних лініях свідчіть
про рівноцінне викладання вчителем
всіх тем курсу. Про ефективність
корекційно-прогностичної роботи вчителя
свідчить зменшення кількості учнів, що
потребують окремої корекційної допомоги
(тобто кількість учнів, що виконали
менше половини завдань за певною лінією).
|
Якість НДУ за 6 кл. |
Квалимет-рія 6 кл, ІІ сем. |
Потребу-вали корекції в 6 класі |
Квалимет-рія 7 кл, І сем. |
Потребують корекції |
Темат. оцінка з матем. |
7А |
59% |
17,83 |
13 |
19,97 |
4 |
72% |
7Б |
58% |
17 |
10 |
20 |
4 |
64% |
7В |
48% |
18,6 |
9 |
18,2 |
6 |
56% |
Впровадження кваліметричних досліджень рівня математичної грамотності є засобом реалізації компетентнісного підходу в навчанні. Компетентнісний підхід до організації навчального процесу потребує принципової зміни позиції вчителя. Учитель, як і підручник , перестає бути єдиним носієм знань учнів. Основним завданням учителя стає мотивація школярів до самостійної пізнавальної діяльності, формування вміння на основі знань розв’язувати проблеми, які виникають в різних ситуаціях. Результати навчання орієнтовані не тільки на отримання знань, на запам’ятовування певних абстрактних алгоритмів дій, а й на здійснення пошукової діяльності учнів, формування предметних та життєвих компетенцій. Міжнародні експерти такий підхід до організації навчального процесу вважають ефективним чинником поліпшення якості навчання.