- •1. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •2. Археологічна периодизація історії України.
- •3. Археологічна періодизація кам’яного віку. Періодизація кам'яної доби
- •4. Археологічна періодизація ранньозалізного віку.
- •7. Археологія як галузь історичної науки.
- •9. Військова справа у скіфів.
- •10.Вельбарська культура
- •11.Городоцько-здовбицька культура.
- •12. Господарство і матеріальна культура сарматів.
- •13. Господарство Скіфів
- •14. Господарство та житлобудівництво трипільських племен.
- •15. Дендрохронологічний метод в археології.
- •16. Етапи розвитку трипільської культури.
- •Середній етап
- •Пізній етап
- •17. Етнічний склад носіїв черняхівської культури.
- •18. Загальна характеристика античних міст Північного Причорномор’я.
- •20. Загальна характеристика Гальштацької культури
- •21.Загальна характеристика городищ
- •22. Загальна характеристика залізного віку. Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Загальна характеристика Латенського часу на тереторії України
- •24. Загальна характеристика мезоліту
- •Природне середовище
- •25.Загальна характеристика мідного віку. Загальна, характеристика мідного віку. Соціально-економічні зрушення за доби енеоліту в межах України.
- •26.Загальна характеристика могильників
- •27. Загальна характеристика неоліту на території України.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •28.Загальна характеристика пізнього палеоліту.
- •Природне середовище прильодовиків'я
- •29.Загальна характеристика поселень.
- •30.Загальна характеристика раннього палеоліту.
- •31. Загальна характеристика ранньозалізного віку.
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •32.Загальна характеристика римського часу на території України.
- •33.Загальна характеристика селищ.
- •34.Загальна характеристика середнього палеоліту.
- •35. Загальна характеристика слов’янських ранньосередньовічних культур в Україні (VI-X ст. Н.Е.).
- •36. Загальна характеристика стоянок.
- •37.Загальна характеристика черняхівської культури.
- •42. Культура шнурової кераміки в Україні
- •43.Культурний шар: шляхи формування і методи дослідження.
- •44. Лужицька культура.
- •45.Мезоліт Прикарпаття і Волині.
- •46.Методи археологічних досліджень.
- •47. Населення буго-дністровської культури.
- •48. Населення зарубинецької культури.
- •49. Населення культури кулястих амфор.
- •50. Населення культури лійчастого посуду. Культура лійчастого посуду
- •Поселення
- •Господарство
- •Кераміка
- •Найбільші археологічні знахідки
- •51. Населення липицької культури.
- •52. Населення пшеворської культури.
- •53.«Неолітична революція» та її значення в археології.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •54. Пам’ятки палеолітичної доби Закарпаття.
- •55. Пам’ятки палеоліту Криму та Північного Причорномор’я.
- •56. Пеньківська культура.
- •57.Племена кімерійців на території України.
- •58.Племена скіфів.
- •59.Племена чорноліської культури.
- •60. Польові археологічні дослідження, їх завдання і методи.
- •61.Поморська культура.
- •62. Поняття «археологічна культура».
- •63. Поняття «археологічна пам’ятка».
- •64. Порівняльно-типологічний метод.
- •65.Поховальний обряд сарматських племен.
- •66. Поховальний обряд скіфів.
- •67. Празька культура.
- •68.Радіовуглицевий метод в археології.
- •69.Райковецька культура. Райковецька культура
- •70. Розвиток техніки і господарства в добу мезоліту.
- •71.Сарматські племена на території України.
- •72.Стжижовська культура.
- •73.Стратиграфічний метод в археології.
- •74. Тшцінецько-комарівська культура.
- •75. Характерні особливості енеолітичної доби.
50. Населення культури лійчастого посуду. Культура лійчастого посуду
Культура лійчастого посуду, Лійкоподібних келихів культура — археологічна культура нової кам'яної доби й пізнього енеоліту, що існувала на території Західної Волині, в басейні Західного Бугу та сучасної Польщі на початку 3 тисячоліття до нашої ери.
Датується 4000-3000 рр. до Р. Х.. Була поширена на території сучасної Данії, Південної Швеції, Нідерландів, Німеччині, Чехії, Словаччини, Польщі, Волині й Поділля.
Є найдавнішою землеробською й скотарська культура Північної й Центральної Європи у новій кам'яній добі, що сформувалася у Південній Скандинавії на Північноєвропейській рівнині.
Виділена на початку 20 сторіччя; названа за типовою формою кераміки — кубку з лійкоподібною шийкою. Лійчастого посуду культура відома в основному по похованнях — у простих земляних могилах, у кам'яних ящиках — цистах, у довгих курганах із трикутною кам'яною обкладкою, у дольменах під круглими або прямокутними курганами, у коридороподыбних гробницях.
Лійчастого посуду культура утворює ряд локальних груп, кожна з яких до певного ступеня слідує власній лінії розвитку.
У Данії пам'ятники типу дюссів будувалися наприкінці раннього неоліту («С»), деякі імпортні предмети з міді виявляють контакти з більше прогресивними культурами Центральної Європи. Торгівля розширюється на наступному етапі, ознаменованої появою коридорних гробниць і й контактами з культурами одиночних поховань. Кінець данського неоліту наступає з розвитком місцевої металевої індустрії близько 1800—1600 рр. до Р. Х..
У Нідерландах місцевим еквівалентом коридорної гробниці є гунебед. У Нідерландах до 2400 р. до Р. Х. затвердився локальний варіант культурами одиночних поховань (кубки зі стовщеним дном), що знаменує кінець Лійчастого посуду культура у чистому виді, хоча гібрид культури продовжував існувати до 1900 р. до Р. Х. (Анло, Баркер).
у Польщі Лійчастого посуду культура характеризувалася періодом куявських могил.
Важливими ознаками Лійчастого посуду культура є мегалітичні спорудження й курганні насипи.
Періодизація її розроблена на данському матеріалі. Виділено періоди:
ранньонеолітичний (дольмени);
середньонеолітичний (могили з коридором);
піздньонеолітичний (цисти).
Основні види кераміки: келих з лійкоподібною шийкою, кубок з вушками на плічках, сулія з комірцем.
Характерний інвентар: крем'яні оббиті й поліровані сокири-тесла, кинджали й кам'яні поліровані бойові сокири.
Племена цієї культури різко відрізнялися від сусідніх пізньотрипільських племен. Вони належали до одного з найбільших енелітичних племінних об'єднань Центральної Європи, пам'ятки його від характерного посуду з лійчастою шийкою дістали умовну назву культури лійчастого посуду.
Поселення
Населення цієї культури звичайно обирало для своїх поселень місця, зручні для захисту від можливих нападів чужинців. Для більшої безпеки свої периферійні поселення вздовж Західного Бугу вони обносили ровами та валами.
Господарство
Основними галузями господарства племен культури лійчастого посуду були землеробство та скотарство. Як і у трипільських племен, землеробство у них велося з використанням рала та тяглової сили. Незаперчним доказом використання худоби у господарстві є знахідки на поселеннях цих племен багатьох кісток волів, а також скульптурного зображення спарених в ярмі волів.
Для зберігання збіжжя на поселеннях викопувалися спеціальні зернові ями, стіни яких обпалювалися. Мисливство та рибальство мало допоміжне значення.
Асортимент виробничого та побутового інвентаря племен культури лійчастого посуду майже тотожний з пізньотрипільським, що пояснюється однотипністю господарської діяльності.