
- •1. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •2. Археологічна периодизація історії України.
- •3. Археологічна періодизація кам’яного віку. Періодизація кам'яної доби
- •4. Археологічна періодизація ранньозалізного віку.
- •7. Археологія як галузь історичної науки.
- •9. Військова справа у скіфів.
- •10.Вельбарська культура
- •11.Городоцько-здовбицька культура.
- •12. Господарство і матеріальна культура сарматів.
- •13. Господарство Скіфів
- •14. Господарство та житлобудівництво трипільських племен.
- •15. Дендрохронологічний метод в археології.
- •16. Етапи розвитку трипільської культури.
- •Середній етап
- •Пізній етап
- •17. Етнічний склад носіїв черняхівської культури.
- •18. Загальна характеристика античних міст Північного Причорномор’я.
- •20. Загальна характеристика Гальштацької культури
- •21.Загальна характеристика городищ
- •22. Загальна характеристика залізного віку. Освоєння заліза і значення цієї події
- •23.Загальна характеристика Латенського часу на тереторії України
- •24. Загальна характеристика мезоліту
- •Природне середовище
- •25.Загальна характеристика мідного віку. Загальна, характеристика мідного віку. Соціально-економічні зрушення за доби енеоліту в межах України.
- •26.Загальна характеристика могильників
- •27. Загальна характеристика неоліту на території України.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •28.Загальна характеристика пізнього палеоліту.
- •Природне середовище прильодовиків'я
- •29.Загальна характеристика поселень.
- •30.Загальна характеристика раннього палеоліту.
- •31. Загальна характеристика ранньозалізного віку.
- •Освоєння заліза і значення цієї події
- •32.Загальна характеристика римського часу на території України.
- •33.Загальна характеристика селищ.
- •34.Загальна характеристика середнього палеоліту.
- •35. Загальна характеристика слов’янських ранньосередньовічних культур в Україні (VI-X ст. Н.Е.).
- •36. Загальна характеристика стоянок.
- •37.Загальна характеристика черняхівської культури.
- •42. Культура шнурової кераміки в Україні
- •43.Культурний шар: шляхи формування і методи дослідження.
- •44. Лужицька культура.
- •45.Мезоліт Прикарпаття і Волині.
- •46.Методи археологічних досліджень.
- •47. Населення буго-дністровської культури.
- •48. Населення зарубинецької культури.
- •49. Населення культури кулястих амфор.
- •50. Населення культури лійчастого посуду. Культура лійчастого посуду
- •Поселення
- •Господарство
- •Кераміка
- •Найбільші археологічні знахідки
- •51. Населення липицької культури.
- •52. Населення пшеворської культури.
- •53.«Неолітична революція» та її значення в археології.
- •Природні передумови неолітичної революції
- •54. Пам’ятки палеолітичної доби Закарпаття.
- •55. Пам’ятки палеоліту Криму та Північного Причорномор’я.
- •56. Пеньківська культура.
- •57.Племена кімерійців на території України.
- •58.Племена скіфів.
- •59.Племена чорноліської культури.
- •60. Польові археологічні дослідження, їх завдання і методи.
- •61.Поморська культура.
- •62. Поняття «археологічна культура».
- •63. Поняття «археологічна пам’ятка».
- •64. Порівняльно-типологічний метод.
- •65.Поховальний обряд сарматських племен.
- •66. Поховальний обряд скіфів.
- •67. Празька культура.
- •68.Радіовуглицевий метод в археології.
- •69.Райковецька культура. Райковецька культура
- •70. Розвиток техніки і господарства в добу мезоліту.
- •71.Сарматські племена на території України.
- •72.Стжижовська культура.
- •73.Стратиграфічний метод в археології.
- •74. Тшцінецько-комарівська культура.
- •75. Характерні особливості енеолітичної доби.
29.Загальна характеристика поселень.
30.Загальна характеристика раннього палеоліту.
Період раннього палеоліту, як і кам’яний вік взагалі, розпочинається олдувайською порою в Південно-Східній і Середземномор’ї найдавнішими є пам’ятки кінця олдувайської та наступної ашельської пори, що датується приблизно мільйоном років тому. Закінчується цей період кам’яного віку 150 тис. років тому. Раніше говорили про шельську, або аббевільську, культуру в Європі, тепер, однак, більшість вчених цей відрізок часу вважають початковим етапом ашельської пори.
Носієм олдувайської культури на Південному Сході і Сході Африки був гомо гаміліс- двонога істота невисокого зросту (до 140 см), що займалася полюванням на дрібних тварин. Вогню гомо габіліс ще не знав. Основним знаряддям були оббиті й загострені гальки – чоппери і чоппінги. При використанні їх тримали просто в руці. Під час розкопок у долині Олдувай виявлено викладене з каменів коло, що можливо, вказує на спорудження древніми мешканцями долини примітивних жител чи заслонів від вітру.
У ранньому палеоліті Європи і Азії за ашельської доби жили пітекантропи і синантропи. Клімат у ті часи був теплішим, ніж тепер, рослинний і тваринний світ- близьким до субтропічного. Тут водилися такі представники теплолюбних тварин, як південний слон, гіпопотам, шаблезубий тигр, печерний лев та ін.
Пітекантроп ходив на трохи зігнутих у колінах ногах, був значно вищий за гомо габіліс (зріст до 170 см). Володів звуковою мовою, хоча, мабуть, дуже примітивною. Рештки пітекантрупів виявлено в Південній Азії (о. Ява), Південно-Східній і Північній Африці та в Європі. Пітекантроп з Північної Африки отримав назву атлантропа. Разом з кістками атлантропа на місці розкопок зібрано рештки викопаниз тварин, більше 100 кам’яних знарядь. Методами точних наук встановлено, що атлантроп у Північній Африці жив дещо пізніше, ніж пітекантроп з острова Ява. В Європі архатропи представлені знахідками поблизу німецього м. Гейдейберг та в місцевості Вертешселлеш та території Угорщини.
Синатропи жили на 100-150 тис. років пізніше пітекантропів. У печері Джоу-Коу-Тянь (Китай) виявлено і досліджено їхнє стійбіще. Тут тривалий час горів вогонь, унаслідок чого зібралася майже шестиметрова товща попелу.В печері знайдено рештки більше 40 людей, примітивні знаряддя праці та численні кістки тварин, здобутих на полюванні. Отже, синантропи, на відміну від пітекантропів, вже знали вогонь і вміли його підтримувати, що було одним з найбільших досягнень первісної людини на шляху виділення її зі світу тварин. Тепло багаття зігрівало людину в холодний зимовий час, вогонь захищав її від дикого звіра, з’явилася можливість запікати м’ясо.
Територія сучасної України багата на знахідки періоду раннього палеоліту: досліджено стоянки поблизу сіл Лука- Врублівецька і Сокіл на Дністрі, в печері Кіїк-Коба в Криму, Біля Житомира, а також поблизу сіл Королеве, Рокосове на Закарпатті та ін. Окремі крем’ні ашельські знаряддя виявлено поблизу міст Амврозіївка на р. Кринка та Ізюм на Сіверському Дінці.Останнім часом численну колекцію ашельських знарядь знайдено на стоянці Співак в долині р. Горинь на Волині.
Основним заняттям людей раннього палеоліту було збиральництво(плоди, ягоди, їстівні, корені, гриби), а також полювання на тварин, нерідко досить великих. У печері Джоу-Коу-Тянь, наприклад, серед фауністичних решток 70 % кісток належали оленю, решта- ведмедю, шаблезубому тигру, дикому коню, кабану тощо.
У своїй трудовій діяльності люди раннього палеоліту використовували знаряддя, виготовлені з каменю, переважно з кременю; були, напевно, і дерев’яні. Так, у кількох ранньопалеолітичних місцезнаходженнях Німеччини і Польщі знайдено великі серії різноманітних виробів з дерева: дротиків, руків’їв і т. ін. Кам’яне ручне рубило ашельської пори – видовжене плоске загострене з двох боків і на кінці універсальне знаряддя 20-25 см завдовжки і масою понад 1 кг. Під час роботи його тримали просто в руці. Ним можна було наносити сильні удари, робити зарубки на дереві або стругати його, викопувати коріння тощо. Крім ручного рубила, за знаряддя правили і відщепи кременю, на гострих кінцях яких є сліди використання їх у вигляді пощербленості. В ашельську епоху з відщепів і примітивних пластин починали виготовляти також скребла та скребла-ножі.