1.Вправа «Знайомство»

Перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один одного словами: «Пригадайте, які випадки жорстокого поводження мали місце у вашому дитинстві».

- А тепер намалюйте символ (емблему), що асоціюється у вас з поняттям “право”, аргументуйте своє бачення.

2.Вправа «Правила роботи»

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную  вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:

1.Активність.

2.Право промовчати.

3.Бути відвертим.

4.Бути позитивним.

5.Право піднесеної руки.

6.До всіх звертатися на «ти».

7.Правило «тут» і «тепер».

8.Толерантність.

Чи згодні ви з правилами, чи хочете їх доповнити?...

3.Вправа «Очікування»

Кожен з вас, почувши  тему тренінгу, поспілкувавшись з іншими людьми, можливо, має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? Ви отримаєте аркуші паперу, на яких  зможете  записати свої очікування від цього тренінгу, побажання.

4.Вправа «Мозковий штурм»

Тема нашого тренінгу складна, оскільки стосується  проявів стосовно дітей жорстокості та насильства. Нажаль, це явище живе серед нас, дорослих, а також серед дітей.

Тому пропоную всім продовжити речення: «Насильство та жорстокість для мене – це…»

- Чому сьогодні ми піднімаємо  цю тему?

- Які форми насильства над людиною існують у нашій країні?

- Хто провокує насильство?

- Чим підкріплюється насильство?

Отже, насильство – будь-які умисні дії   фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої людини, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини , так і  громадянина, а також наносять йому  моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

5. Вправа «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»

Обладнання: сім смужок паперу на кожній з яких великими літерами написано одне з таких слів: «ДІВЧИНКА», «РОДИНА», «ДІМ», «ОСВІТА», «ЛЮБОВ», «ПРАВА», «НАДІЯ»; 7 різнобарвних товстих вовняних ниток (1,5 м), ножиці.

Хід проведення

Вправа починається зі вступного слова: «Народжується дитина. Щоб вона стала людиною, слід оточити її любов'ю, піклуванням. Звернемось до Конвенції ООН «Про права дитини», де записано: «Кожна людська істота до досягнення 18-річного віку - дитина».

Із числа учасників тренер вибирає сім осіб, які одержують картки зі словами. Учасники майбутньої дії стають спиною до аудиторії - «глядача» - та прикріплюють свої картки на груди так, щоб до визначеного часу «глядачі» їх надпис прочитати не могли. У центр півкола викликається учасник, який одержав картку зі словом «ДИТИНА». Потім тренер починає розповідати історію, запрошуючи у визначених моментах увійти в коло дії по черзі інших з вибраних ним шести учасників. Кожний із них один із кінців кольорової нитки, запропонованої тренером, затискає в руці, а інший кінець віддає «ДИТИНІ». Таким чином, поступово «ДИТИНА» опиняється в колі, з'єднана з кожним з інших учасників дії кольоровою ниткою.

Психолог. Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки була РОДИНА. (Психолог виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)

Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді, що таке справжня ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується друга ниточка.)

Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)

Дівчинка ходила до дитячого садочка, вона отримувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)

У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»; протягується ниточка.)

Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується ниточка.)

Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не витримавши лиха, що прийшло, вмерли один за одним. Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (психолог входить у коло й перерізає ножицями ниточку «ДИТИНА»-«РОДИНА».)

А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (психолог розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)

У дівчинки не стало й ДОМУ. (психолог ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до садка. (психолог обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї піклувались. (психолог розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміння НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).

Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (психолог зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (психолог зав'язує нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуває себе затишно й комфортно (психолог зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (психолог зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (психолог зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розлучатися з НАДІЄЮ.

Далі психолог просить групу подякувати учасникам дії та запрошує їх повернутись на свої місця.

- Про які права дитини було згадано у вправі?

- Які ще права прописані в Конвенції ООН про права дитини? (відповідають ті учасники тренінгу, які не брали участь у вправі).

Це дуже сумна історія однієї дівчинки. Але вона напевно допомогла кожному відшукати відповідь на запитання: які ж умови необхідні кожній дитині для повноцінного життя та розвитку. Давайте обміняємось думками.