
- •Страхування
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •1.1. Страхування як економічна категорія.
- •Зміст функцій та принципів страхування .
- •Роль страхування в ринковій економіці.
- •Ризик, його поняття, види і місце в страхуванні.
- •1. За можливістю здійснення страхування:
- •2. За рівнем допустимості:
- •3. За видами діяльності страховиків:
- •1.5.Зміст і характеристика страхового захисту та страхового фонду.
- •1.6. Гласарій понять, які відображають найзагальніші умови
- •Тема 2. Класифікація у страхуванні
- •2.3. Форми страхування та їх характеристика.
- •2.4. Галузевий поділ та види страхування в Україні
- •3.2. Початкові основи зародження страхової справи в Україні.
- •3. 3. Законодавство про страхові відносини в Україні.
- •3.4. Правове оформлення відносин страхових партнерів.
- •4.1. Структура страхового ринку
- •4.2. Зовнішнє середовище та внутрішня система страхового ринку
- •4.3. Ким і як здійснюється ліцензування страхової діяльності.
- •5.1. Структура та види майнового страхування.
- •5.2. Добровільне страхування майна підприємств.
- •5.3 . Добровільне страхування домашнього майна громадян
- •5.4. Транспортне страхування.
- •5.5. Страхування врожаю сільськогосподарських культур
- •6. 3. Страхування відповідальності власників
- •6. 4. Страхування депозитів та кредитних ризиків.
- •6. 5. Екологічне страхування.
- •Тема 7. Особисте страхування.
- •7.2. Особисте страхування в економічній системі держави.
- •7.3. В чому полягає суть страхування життя
- •Страхування від нещасних випадків
- •Страхові випадки, з настанням яких виникає неохіднсть виплачувати страхові суми застрахованому, слідуючі :
- •7. 4. Страхування додаткової пенсії
- •8.1.Історія виникнення і розвитку перестрахування.
- •8. 2. Основні функції перестрахування :
- •8.3. Види договорів перестрахування
- •8. 4. Європейські орієнтири регулювання перестрахування
- •9.1. Інвестиційна стратегія як форма диверсифікації
- •9.2. Інвестиційні ризики та їх структура
- •106. Участі в угоді, то таке страхування і є власне страхуванням фінансових інвестицій.
- •9. 3. Страхування інвестицій
- •9. 4. Методи обмеження ризиків та система оцінок
- •Питання для самоперевірки
- •112. На суму страхових платежів, які повертаються страхувальникам у зв”язку із достроковим припиненням договору страхування здійснюється слідуюча проводка:
- •10.2. Облік розрахунків із страхувальниками та страховими
- •36. 3. “Розрахунки із страхувальниками”
- •10.4. Страхові тарифи.
- •Тема 11. Облік страхових резервів.
- •1.Резерви незароблених премій
- •11. 2. Облік резервів по страхуванню життя.
- •4941 “Частка перестраховиків у резервах довгострокових зобов”язань”. Величина цієї частки визначається відповідно до умов договору перестрахування.
- •11. 3. Технічні резерви та їх облік.
8. 4. Європейські орієнтири регулювання перестрахування
Як відомо, галузеві питання європейської економічної інтеграції, на яку стратегічно зорієнтована Україна, регулюються директивами Євросоюза. Це стосується, зокрема, і такого специфічного виду діяльності, як міжнародне перестра-
хування, яке, як уже наголошувалося, відноситься до сфери міжнародної торгівлі фінансовими послугами . Заслуговує на увагу той факт, що Директива по перестрахуванню 1964 року була однією з перших в ЄС, які стосувались сфери фінан- сових послуг, і передувала директивам 1970 – х років, які сформулювали основи гармонізованої системи регулювання страхової діяльності в ЄС. Але сфера
перестрахування в ЄС поки що залишається менше всього урегульованою в над- національному плані. Справа в тому, що Директива 1964 року, яка лише зняла окремі застарілі національні бар”єри розвитку європейського перестрахування, є єдиним документом, регулюючим ці питання. .
Можна сказати, що в ЄС існує єдиний гармонізований ринок прямого страхування і поки не існує гармонізованої системи регулювання перестрахування. Для вирішення цих питань Німецька і Британська національні асоціації страховиків недавн ініцюювали ідею створення панєвропейської системи регулювання сектора перестрахування з можливим розповсюдженням принципів її побудови на весь світовий ринок перестрахування, викладену в проекті “Європейський рамочний режим нагляду за трансграничним перестрахуванням”. Ідея
101.
грунтується на пропозиції створити загальні умови для забезпечення фінансово надійного міжнародного перестрахування, в свою чергу, передбачаюче стандартиза- цію рівня вимог до перестраховщиків і створення інститута Єдиного паспорта пере- страховика . Британо – німецька ініціатива має два виміри - європейський і більш широкий - міжнародний.
На європейському рівні головна ціль ініціативи - впровадження Єдиного європейського паспорта – ліцензії перестраховщика, і створення единих “правил гри” для європейських перестраховиків подібно з тим, що відповідно з Третьою Директивою ЄС, уже багато років існують для прямих страховиків. Це дозволить перестраховикам із країн ЄС працювать на основі єдиної європейської ліцензії. Такий режим дасть можливість усунути бар”єри для здійснення свободи торгівлі
перестрахуванням в Європі з зобов”язанням підтримувати національні норми резевування коштів, а також виробити загальноєвропейський підхід до оцінки фінансової надійності перестраховика . На міжнародному рівні головна ціль - створення координованої регуляторної системи, яка дозволить всім перестраховикам світу, через взаємне признання національних ліцензій, працювати на ринку кожної країни, не вступаючи в протиріччя з національними або чи регіональними обмеженнями. Крім того, європейські перестраховики і прямі страховики, діючи на основі єдиних правил “домашнього” регулювання, зможуть легче виходити на ринки країн з перехідною економікою, чи розвинених неєвропейських країн з складною системою державного регулювання ринку перестрахування і ліцензійних вимог (США).
Так, американська система регулювання діяльності іноземних перестрахови- ків сама сувора в світі. Іноземному перестраховику для діяльності на ринку США є три можливості: отримати ліцензію на здійснення перестрахування через створення філії чи дочірної компанії; сформувати резервний фонд, гарантуючий його зобов”язання перед всіма американськими перестрахувателями, портфелі яких він перестраховує; забезпечити індивідуальну заставу (акредитив, трастові зобов”язання чи інші ліквідні активи). Але це не зупиняє іноземних перестраховиків. Так, зараз в США працюють 2500 ліцинзованих іноземних перестраховиків з 95 країн, отримуючих щорічно 16 млрд.. дол. перестрахувальних премій (платежів) від американських страхових компаній. І саме цікаве, що американські фахівці не розглядають це як “відплив” капіталу із країни.
Ця ініціатива має за мету - гармонізувати національні особливості регулювання перестрахування і зробити його уніфікованим. Але це не проста 90. справа. Слід мати на увазі, що з середини 60 – х в ЄС не проводились ниякі заходи по створенню системи наднаціонального регулювання перестрахування і це
питання поністю залишене на розсуд країн - членів ЄС. Тому не дивно, що взагалі національні системи регулювання цієї сфери залишаються негармонізованими.
Наприклад, діяльність національних професійних перестраховиків в Бельгії, Ірландії і Греції взагалі не підлягає якому – небудь нагляду. В Німеччині, Франції і Голандії для цього застосовують деякі елементи системи нагляду, аналогічній нагляду за діяльністю прямих страховиків. Австрія, Італія, Іспанія і Швеція обмежено застосовують ліцензування. Такий безсистемний підхід поширюється не тільки в Європі, а і на всіх континентах, за винятком Англії, Португалії і Фінляндії, де створені комплексні системи регулювання і нагляду за перестрахуван - ням, включаючи ліцензування і контроль фінансових показників.
Переваги уніфікованого регулювання міжнародного страхування очевидні. Разом з тим є багато непростих питань, які вимагають рішення. По-перше, неможна
102.
просто запозичити і використовувати режим регулювання прямої страхової діяльності ЄС в сфері перестрахування. Перш за все , мова йде про принципові відмінності страхування і перестрахування . Головна з них – перестрахування є переважно, бізнесом “оптовим”, а пряме страхування “роздрібним”. Так в перестра- хуванні, на відміну від прямого страхування, перерозподілу підлягає відповідальність
на рівні портфелів , а не окремих ризиків. Крім того , іншим способом розраховуються і технічні резерви перестраховика. Немає поки відповіді на питання, як уніфікувати на загальноєвропейському рівні регулювання діяльності компаній, які поєднують пряме страхування і перестрахування.
Рамочний режим регулювання перестрахування в Євросоюзі лише запропонований для обговорення. Але він уже отримав підтримку з боку головної
установи ЄС - Європейської Комісії і Міжнародної Асоціації органів страхового нагляду - впливової міжнародної організації, яка об”єднує представників страхових наглядових органів більше 100 країн (до якої, на наш погляд, доцільно приєднатися
і Україні).Таким чином, удосконалення регулювання перестрахування - це проявлення тенденції глобальної і регіональної координації в сфері фінансових послуг взагалі .
На фоні успіхів європейської інтеграції проблемність питання регулювання міжнародного перестрахування в ЄС – “інтеграційна аномалія”. Дійсно, якщо сектор
прямого страхування користується перевагами європейського інтеграційного об”єдна- ння, то сектор перестрахування, яке забезпечує його стабільність і всупереч принципам свободи руху капіталів і коштів до цього часу залежить від слабо координованих сугубо національних регулятивних підходів.
Питання для самоперевірки
1. Що таке перестрахування і чим викликане його виникнення ?
2. В чому полягають юридичні принципи перестрахування ?
3. Сформулюйте фінансові принципи перестрахування.
4. Назвіть основні функції перестрахування.
5. Які додаткові функції перестрахування ?
6. В чому суть активного і пасивного перестрахування ?
7. Види договорів перестрахування.
8. В чому європейський орієнтир регулювання перестрахування ?
9.Різниця між співстрахувальником і перестрахувальником.
10. В чому суть рамочного режиму регулювання перестрахування ?
11. Хто є учасниками процесу перестрахування?
12. В чому полягають вигоди перестрахування й співстрахування ?
103. Тема 9. Інвестиційна діяльність страховика