Стерилізація іонізуючим випромінюванням

Променеву стерилізацію проводять іонізуючими променями великої енергетичної сили, які можуть проникати на різну глибину в матеріал, що підлягає стерилізації. Переважно застосовують бета- і гамма-опромінення.

Стерилізацію іонізуючим випромінюванням широко застосовують на промислових підприємствах, де виготовляють інструменти одноразового користування (шприци, системи для переливання крові, акушерські комплекти, хірургічні інструменти, перев'язувальний матеріал тощо). Предмети упаковують у герметичні поліетиленові пакети з зазначенням терміну зберігання (до кількох років).

Стерилізація методом кип’ятіння (у домашніх умовах)

Кип'ятіння як метод стерилізації не передбачений ОСТ 42—21— 2—85, але у виняткових випадках, коли неможливо простерилізувати предмет медичного призначення іншим способом, застосовують кип'ятіння у дистильованій воді протягом 45 хв з моменту закипання. Для цього використовують кип'ятильник (електрокип'ятильник), на дно якого кладуть металеву решітку, на яку складають предмети медичного призначення чи інструментарій. Заливають дистильованою водою так, щоб вона покрила інструменти на 2 см. Після закінчення стерилізації знімають кришку з кип'ятильника і кладуть стерильною стороною вверх. Стерильним пінцетом (із 6 % розчину пероксиду водню або із стерильного стола) дістають гачки і за допомогою них виймають решітку з інструментами, кладуть її поперек кип'ятильника, щоб стекла вода. Потім стерильні предмети використовують за призначенням або розкладають в асептичних умовах інструменти, предмети медичного призначення на стерильному столі, на якому вони не втрачають стерильності і можуть використовуватись протягом робочого дня.

Асептика і антисептика

Асептика — це комплекс заходів, направлених на запобігання проникненню мікробів у рану. В основу асептики покладене правило: все, що стикається з раною (руки медичного персоналу інструменти, перев'язний і шовний матеріал, операційна білизна повітря в операційній та перев'язній), має бути стерильним.

Правила асептики використовують також при виконанні ін'єкцій інфузії, катетеризації сечового міхура, прийманні пологів та багатьох маніпуляцій і процедур.

Антисептика — комплекс заходів, направлених на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому. Проблема профілактики і лікування гнійних запальних процесів у сучасних умовах надзвичайно актуальна. Основними збудниками гнійних захворювань є стафілокок, кишкова паличка, протей, стрептокок, синьогнійна паличка, анаеробні бактерії та ін. У зв'язку зі зміною не лише видового складу, але й властивостей збудників, які визначаються високою вірулентністю і високою стійкістю до антимікробних засобів, нині асептику і антисептику слід розглядати у більш широкому значенні. При цьому необхідно передбачати не тільки засоби і методи запобігання інфікуванню ран і боротьби з мікробами, які потрапили в рану, але й методи запобігання гнійним ускладненням, що зумовлені хірургічним втручанням і впливом епідемічного середовища, в якому перебуває хворий.

Основними джерелами неспецифічної хірургічної інфекції є хворі з післяопераційними гнійними ускладненнями, а також бацилоносії. Залежності від локалізації осередку запалення збудники виділяються з організму через різні органи і тканини (дихальні шляхи, органи травлення, сечовивідні шляхи та ін.). Збудники внутрішньолікарняних інфекцій поширюються повітряно-крапельним і контактним шляхами. Основні фактори передачі інфекції: повітря, руки, білизна, перев'язувальний матеріал, інструментарій, апаратура тощо.

Тому дотримання правил асептики і антисептики займають провідне місце у профілактиці ВЛІ.

Велике значення для профілактики ВЛІ мають правила поведінки в приміщеннях особливої (підвищеної) стерильності. До них відносяться операційні, пологові зали, вхід у які на підлозі відзначають червоною лінією.

Перед входом в асептичну зону медичні працівники зобов'язані прийняти гігієнічний душ, перевдягнутися в чистий спецодяг, надягнути маску, змінити взуття, у разі потреби надіти бахіли і тільки в такому вигляді перетнути червову лінію і потрапити в асептичну зону.

Для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень проводять комплекс санітарно-профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розвитку збудників інфекції в рані, їх знищення і переривання шляхів передачі.