2. Земельно-кадастрова документація, її види і призначення.

Ведення державного земельного кадастру супроводжується належним чином оформленими земельно-кадастровими документами і матеріалами. Земельно-кадастрова документація поділяється на текстову і картографічну. Текстові документи і матеріали містять словесну інформацію про об’єкт і суб’єкт земельного кадастру. Вони ведуться у вигляді рішень, розпоряджень державних органів з питань регулювання правового режиму земель про передачу земель у власність, надання у користування та договорів земельно-правових угод.

Більш поширеними є текстові матеріали, що ведуться у вигляді таблиць і пояснювальних записок. До табличних матеріалів належать контурні відомості, експлікації земель, дані про характеристику якості ґрунтів, статистичні дані для економічної оцінки земель.

У складі текстових матеріалів і документів державного земельного кадастру займають реєстри земельних ділянок, сервітутів та даних нормативної грошової оцінки земель. Текстова земельно-кадастрова інформація на місцевому, регіональному та державному рівнях відображається в основному земельно-кадастровому документі – державному земельно-кадастровому балансі земельних ресурсів відповідно району (міста), регіону та України і у зведених реєстрах земельних ділянок за формами власності.

Ведення земельного кадастру немислиме без наявності відповідних картографічних матеріалів, які відображають текстову інформацію на паперових носіях з усіх його складових частин. Для ведення земельного кадастру використовують переважно матеріали аерофотозйомок або матеріали наземних зйомок для окремих земельних ділянок.

Поруч із текстовими документами картографічні матеріали є основою для постійного ведення земельного кадастру. Картографічні матеріали забезпечують наочність території, на якій ведеться кадастр, ліквідують можливість пропусків або дублювання площ при земельному кадастрі. Картографічні матеріали дають вихідну інформацію для первинного заповнення текстових земельно-кадастрових документів, а також внесення змін, що відбуваються у використанні земель.

Основними картографічними матеріалами, які служать основою для ведення державного земельного кадастру, є :

• кадастрові плани земельної ділянки, кварталу, зони, населеного пункту;

• чергові кадастрові плани, які створюються в межах кадастрового кварталу, кадастрової зони або населеного пункту в цілому;

• індексні кадастрові карти (плани).

Зміст і повнота відомостей картографічного матеріалу повинні відповідати сучасним вимогам державного земельного кадастру.

3. Теоретичні і методичні основи земельного кадастру.

Економічна реформа і розвиток ринку в Україні суттєво підвищили політичне, економічне і соціальне значення земельних відносин. Повна і достовірна інформація про земельні ресурси, і нерухомого майна тісно пов’язаного із земельними ділянками, дозволяє органам виконавчої влади і місцевого самоврядування приймати обґрунтовані рішення щодо економічного і соціального розвитку галузі, міста, адміністративного району, області і країни в цілому.

Збір, обробку, збереження і надання комплексної інформації про земельні ресурси в інтересах раціонального землекористування, управління земельним, майновим і економічним комплексом території покликана забезпечити автоматизована система державного земельного кадастру.

На даних земельного кадастру базуються інші державні та галузеві кадастри (лісовий, водний, містобудівний, природних ресурсів).Державний земельний кадастр займає особливе місце у ряді галузевих кадастрів та інформаційних потоків з врахуванням дії таких умов:

1) об’єктом державного земельного кадастру є земельний фонд;

2) державний земельний кадастр має своїм об’єктом особливу форму нерухомості;

3) державний земельний кадастр формує і містить систему відомостей та документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів, про якість і цінність земель;

4) державний земельний кадастр забезпечує адміністративну і адресну реєстрацію та облік земельних ділянок.

Земельний кадастр як наука вивчає загальні властивості, принципи і закономірності, формування і функціонування земельних ділянок як об’єктів земельно-правових відносин.

Нормативно-правова база державного земельного кадастру визначається станом земельного законодавства України в цілому. Критерії, які характеризують правовий стан, формуються на основі чинного законодавства України.