6. Безпечні прийоми праці
Такий матеріал, як гіпсокартон, широко використовується в будівництві для зведення різних конструкцій і вирівнювання поверхонь. Однак, незважаючи на уявну простоту, працювати з ним потрібно з дотриманням техніки безпеки. Можливі різні травми, аж до досить серйозних пошкоджень. Установка стін і перегородок повинна виконуватися силами мінімум двох монтажників. У роботі потрібно використовувати рукавички, а при свердлінні бетонних стін і стель - окуляри або маску.
Для монтажу таких конструкцій найчастіше використовується стієчний профіль, нарізати який можна лише за допомогою Углошліфовальниє верстата - болгарки, або спеціальних ножиць. Дані інструменти слід використовувати з підвищеною обережністю, надійно зафіксувавши на площині. Нарізати профіль за допомогою болгарки навісу вкрай не рекомендується, так як один необережний рух може коштувати монтажникові травми.
При використанні Углошліфовальниє верстата неминуче з'являються іскри, тому забороняється працювати в приміщеннях з легкозаймистими матеріалами. Високий рівень шуму також може створити дискомфорт для людини, дані роботи в житлових будинках повинні проводитися лише в будні дні з 9 ранку до 18 години вечора. Те ж саме стосується монтажу профілів за допомогою перфоратора.
У початківців гіпсокартонщиків поширені травми, отримані в результаті нарізки ГКЛ. Ми рекомендуємо Вам використовувати ножі з гострим зубом, які відрізняються підвищеним ступенем безпеки, а також тримати закинутий інструмент в складеному стані. На другому місці за травматизмом знаходиться укручення саморізів: ніхто не застрахований від випадкових «проколів». Щоб уникнути серйозних пошкоджень, потрібно використовувати рукавички з прогумованими пальцями.
Розділ іі технологія фарбування дерев’яних поверхонь олійними сумішами
Матеріали
Неводною називають таку суміш, у якій в'яжучим матеріалом є висихаючі масла (оліфи) або смоли, розведені у розчинниках. До робочої в'язкості такі суміші доводять оліфою або розчинниками.
До неводних сумішей належать олійні, олійно-емульсійні, емалеві, смолянолеткі фарби, а також лаки.
Олійними фарбувальними сумішами покривають внутрішні і зовнішні обштукатурені, дерев'яні і металеві поверхні.
Олійна фарбова плівка міцна, водо - і атмосферостійка. Вона захищає дерев'яні поверхні від гниття, металеві — від корозії, а обштукатурені — від незначних механічних пошкоджень та атмосферних впливів.
Виділяють глянцеві і матові олійні фарбування.
Найчастіше у малярних роботах застосовують глянцеве фарбування, а у високоякісних декоративних — матове.
Склад олійно-емульсійної фарбувальної суміші
Густотерта олійна фарба - 1 кг
Емульсія типу ВО - 400-600 г
Спосіб приготування. До густотертої олійної фарби, перемішуючи її, добавляють емульсію типу ВО до робочої в'язкості. Суміш для механізованого нанесення повинна бути рідшою, тому в неї добавляють 50—150 г леткого розчинника.
Пошкоджені місця після прооліфлення підмазують сумішами, приготовленими на оліфі або спеціальних підмазувальних лаках.
Склад підмазки під олійне фарбування
Оліфа -1 кг
Клей тваринний (10%-й розчин) -0,1 л
Крейда мелена просіяна - до робочої в'язкості
Спосіб п р и г о т у в а н н я. Розчин клею вливають в оліфу, перемішуючи суміш. На приготовленій емульсії затирають крейду доти, доки не утвориться пластична паста. Замість оліфи можна використати таку саму кількість підмазувального лаку. Підмазка, приготовлена на лаці, швидше сохне і дешевше коштує.
Після висихання підмазані місця шліфують, очищають від пилу, прооліфлюють і всю поверхню ґрунтують. Суміш для ґрунтування приготовляють з олійної фарби, яку розводять до робочої в'язкості оліфою Ґрунтувальна суміш має бути рідшою, ніж для остаточного фарбування.
Склад олійної ґрунтовки
Оліфа - 1 кг
Густотерта олійна фарба - 0,5—1,0 кг
Спосіб приготування. До густо тертої олійної фарби добавляють оліфу і всю суміш добре перемішують.