2. Інструменти

Вал голковий для ГКЛ

Призначений для створення викривлених поверхонь з гіпсокартону. З його допомогою виробляється перфорування ГКЛ з одного боку, а через отримані проколи глибиною 5 – 7 мм d 2 – 3 мм відбувається зволоження гіпсового сердечника ГКЛ, що дозволяє зменшити радіус згину.

Діаметр валика 45 мм. Основні деталі валика виконані зі сталі різних марок і пофарбовані порошковими фарбами, а голки виготовлені з нержавіючої сталі.

Рівень

призначиний для перевірки горизонтального положення лінії на площині, для вирівнювання будівельних конструкцій, а також для вимірювання невеликих кутів нахилу; одна із складових частин.

Ватерпас являє собою укладену в металеву оправу та запаяну скляну ампулу (циліндричної або круглої форми), наповнену сірчаним ефіром або спиртом так, щоб залишалася повітряна бульбашка. Внутрішня частина ампули має сферичну форму, зовні нанесена шкала. Дотична, проведена до сферичної поверхні ампули в центрі шкали, називається геометричною віссю рівня, а центр шкали – нуль-пунктом. Якщо бульбашка знаходиться в нуль-пункті – геометрична вісь рівня займає горизонтальне положення.

Перфора́тор 

1) Аппарат для пробивання отворів у якому-небудь матеріалі.

2) Те ж, що й бурильний молоток. Застосовується при проходці гірничих виробок, видобутку корисних копалин, інших буровибухових роботах. Для закріплення П., подачі його у вибій та зменшення шкідливого впливу вібрацій застосовують спеціальні пристрої пневматичної підтримки та подачі.

Шурупокрут

ручний електроінструмент з регульованим крутним моментом, призначений для закручування і відкручування шурупів, саморізів, гвинтів, дюбелів та інших видів кріпильних виробів, а також свердління отворів. Шурупокрути звичайно живляться від акумуляторної батареї, рідше — від мережі змінного струму.

Шурупокрут складається з пістолето-подібного корпуса, електричного двигуна, редуктора, тріщалки, патрона або тримача, кнопки управління, перемикача реверсу. Корпус виконується з ударо-стійкої пластмаси.

Електричний двигун створює обертовий момент, який для зниження частоти обертання та підвищення крутильного моменту передається напланетарний редуктор. Патрон або тримач забезпечує утримання магнітного біто-тримача, в патрон також можуть бути затиснуті свердла. Тріщалка забезпечує регулювання крутильного моменту — при його перевищенні відбувається зрив тріщалки і патрон з бітою зупиняється, що убезпечує біту та головку гвинта або шурупа від пошкодження. Перемикач реверсу дозволяє «в один дотик» змінити напрям обертання закручування-відкручування.

В шурупокрутах звичайно застосовуються швидко-зажимні патрони з пластмасовий корпусом, внутрішній механізм патрона — сталевий.

Ручні ножиці по металу.

Використовують для різання листового металу, на що вказує їхня назва.В основному їх використовують якщо потрібно порізати листовий метал не товстіше півтора міліметра. Ручні ножиці по металу бувають прямолінійні, фігурні й універсальні. З їх назви можна зрозуміти що за допомогою прямолінійних ріжуть метал прямо, за допомогою фігурних можна різати метал по заздалегідь розміченій криволінійній траєкторії, ну й універсальні використовуються в обох випадках. Фігурні ножиці мають маленьку різальну частину, що додає їм маневреності при різанні металу. Також для фігурного різання використовують фігурні ножиці зі скривленими лезами і з їхньою допомогою можна вирізати отвори невеликих розмірів. Самими зручними для різання являються так звані ножиці "пелікани", у яких верхня й нижня ручки знаходяться вище по відношенню ріжучих лез, чим вони й схожі на дзьоб пелікана. Під час різання такими ножицями немає необхідності відгинати метал нагору що дуже зручно.

Молоток

ручне знаряддя ударної дії – металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак. Застосовується для забивання цвяхів, биття предметів та інших робіт. Молоток — один з найдавніших інструментів, що використовуються людиною.

Основною частиною молотка є компактна маса з суцільного матеріалу, зазвичай металу, яка може використовуватися для удару по чому-небудь і при цьому не деформуватися. Для зручності виконання ударів і для більшого розмаху ударна частина молотка насаджується на ручку, яка може робитися також з металу, або з дерева або пластмаси. Передня (робоча) частина має назву — бойок, задня — хвостом.

Призначення армуючих стрічок – захистити поверхню від локальних тріщин. В основному, вони застосовуються для захисту від виникнення тріщин на міжпанельних стиках, на місцях примикання стін до стель і на стиках гіпсокартонних листів

За рахунок своїх властивостей своєї міцності вони вирішують дві основні задачі:

Захищають поверхні від утворення тріщин, внаслідок змін температури і вологості, механічних впливів, недотримання технології приготування будівельних складів тощо;

Збільшують механічну міцність армованої поверхні (в тому числі ударостійкість)

3. ПІДГОТОВКА ПОВЕРХНІ І МАТЕРІАЛУ

Обшивка стін і стель гіпсокартоном перед їх фінішною обробкою є сьогодні нормальною практикою при виконанні ремонтних робіт, оскільки без зайвих зусиль можуть бути отримані рівні й зручні для ремонту поверхні, повністю готові до будь-якого виду обробки. З даної статті ви дізнаєтеся в подробицях, як правильно виготовити стелі і стіни з гіпсокартону.

  Підготовка поверхонь до обшивки Якщо гіпсокартон планується монтувати і на стіни, і на стелю, як правило, спочатку виготовляють профільний каркас, починаючи зі стін і закінчуючи стелею, а слідом за цим виконують обшивку в аналогічній послідовності.

  Розмітка поверхонь Підготовчі роботи здійснюють згідно з такими правилами: • Незалежно від того, наскільки рівні стіни і стеля в приміщенні, перед монтажем гіпсокартонної системи необхідно ще раз все переміряти і зробити установку всіх елементів згідно перевіреним горизонталях, вертикалях і прямим кутам. • Починають перевірку зі стін і стелі, які тестують рівнем на відхилення від вертикалей і горизонталей відповідно, після чого перевіряють стики стін на наявність між ними прямих кутів.

 Всі відхилення фіксуються і усуваються при нанесенні розмітки. Вирівнювання дозволить не тільки усунути часто видимі неозброєним оком перекоси, але й уникнути проблем при обшивці поверхонь суворо прямокутними листами гіпсокартону.

 Оброблення гіпсокартонних листів.

Гіпсокартонні листи і плити всіх типів легко обробляються, особливо за наявності спеціальних інструментів Кнауф для різання, шліфування, стругання кромок і випалювання отворів.

Залежно від вимог до точності виконання робіт із розкроювання і обрізання ГКЛ здійснюють такі роботи:

1) Просте розкроювання за допомогою лінійки; метра, металевого трикутника і різання ГКЛ на столі з рівною поверхнею ножем для різання ГКЛ або за допомогою спеціальних пристроїв – різака малого (для відрізування смуг до 120 мм завширшки) або різака великого (для відрізування смуг більшої ширини – до 630 мм) ;

2) Точне розкроювання ГКЛ, наприклад при різанні перфорованих, шліцьова них або комбінованих гіпсокартонних панелей з використанням ножівки, що має вузьке полотно з дрібними зубцями, або ручною дисковою електропилкою.

При простому розкроюванні картону ГКЛ різання здійснюють з лицьового боку спеціальним (шевським) ножем (рис. 19.12, а). надрізаний ГКЛ укладають на край столу і роблять надлом нерозрізаного гіпсового осердя. Після цього ножем для різання м розрізають картон на зворотному боці листа. Утворену кромку обробляють обтиральним рубанком так, щоб кромка була рівною і не мала зламів.

Якщо обрізні кромки мають утворити шов, то їх слід підготувати до шпаклювання одним із таких двох способів:

а) для шпаклювання з армуючою стрічкою (шпаклівкою “Фугенфюллер”) кромковим рубаком знімають фаску під кутом 45º на 1/3 товщини ГКЛ і видаляють картон уздовж кромки в місцях укладання стрічки;

б) для шпаклювання без армуючої стрічки з використанням шпаклівки “Уніфлот” рубаком знімають фаску під кутом 22,50 на 2/3 товщини ГКЛ. Після зняття фасок краї картону зачищають шліфувальним рашпілем або наждачним папером.

Обшиваючи стіни і перегородки з віконними і дверними прорізами, ГКЛ попередньо розміщають на столі з рівною поверхнею. Потім їх розкроюють ножем, ножівкою або дисковою пилкою з утворенням прорізів потрібних розмірів. Канти прорізів обробляють шліфувальним рашпілем або наждачним папером. Якщо використовують ГКЛ то в зоні дверної коробки не слід розміщувати обтиснену, стоншену кромку. Її треба обрізати, оскільки вона щільно не перекриється наличником дверної коробки, що призведе до погіршення звукоізоляції приміщення.

Для вимикачів, розподільних коробок і розеток прихованої електропроводки в м вирізують круглі отвори за допомогою дриля із змінною насадкою .

Криволінійні поверхні отримають так. Опуклі та ввігнуті криволінійні поверхні малого радіуса обшивають спеціально обробленими ГКЛ потрібних розмірів. Для цього в картонній оболонці ГКЛ роблять поперечні надрізи з кроком 2 .3 (для опуклої поверхні з лицьового боку, для ввігнутої зі зворотного).

Заготовку з надрізаною картонною оболонкою або V – подібними прорізами загинають у потрібному напрямку, внаслідок чого отримують гіпсокартонний елемент потрібної форми.

Криволінійну поверхню радіусом 150 .200 мм можна отримати іншим способом (без поперечних надрізів), наприклад попереднім замочуванням ГКЛ (завтовшки 9,5 .12,5 мм). Для цього заготовку ГКЛ укладають на кружала, накривають її мокрим рядном на 10 .12 год, після чого вона деформується так, як належить. Цей процес відбувається активніше, якщо майбутню ввігнуту поверхню попередньо обробити валиком із шипами для утворення на ній макропор. Потім цей бік ГКЛ обробляють губкою, змоченою у воді. Кінці заготовки можна закріпити для отримання бажаної конфігурації.