Методи вимірювання продукції промислових підприємств

При обліку обсягу продукції існують три основних методи його вимірювання: в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках.

Основним методом обліку продукції є її облік за окремими видами в натуральних показниках (шт., м, кг, т, т.км). Метод потрібен для керування пропорціями в економіці, для складання балансів основних засобів видів промислової продукції тощо.

Різні, але однотипні види продукції можна переводити в умовно-натуральні показники (умовна одиниця виміру вуглеводнів, одна умовна одиниця хімреагентів тощо), виходячи із головної споживчої якості продукту. У методі одна з різновидностей продукції приймається за умовну одиницю, а інші приводяться до основного вимірника за допомогою відповідних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти для перерахування у взятий за еталон продукт визначаються співвідношенням споживчої вартості даного продукту та продукту, взятого за умовну одиницю.

Натуральний метод обліку продукції (в натуральних та умовно-натуральних показниках) охоплює готові вироби та напівфабрикати.

Основним методом обліку різних видів продукції є вартісний метод, який є практично єдиним, що дозволяє привести різні види продукції до грошового виміру і тим самим підсумувати усіляку продукцію. Вартісний метод обліку продукції охоплює роботи промислового характеру, готові вироби, напівфабрикати. Обсяг промислової продукції у вартісному вираженні визначається:

а)         у діючих оптових цінах підприємства без податку на

додану вартість і акцизного збору;

б)         у порівнянних цінах.

Вартісними показниками обсягу промислової продукції промислового підприємства є:

•          валовий оборот;

•          валова продукція;

•          валовий виробничий оборот;

•          товарна продукція;

•          відвантажена продукція;

•          реалізована продукція;

•          чиста продукція.

2 Поняття «номенклатура та асортимент продукції, що виробляється та вартісні показники виміру

У процесі розробки плану виробництва і продажу продукції всі розрахунки ведуться для кожної номенклатурної позиції. Під номенклатурою розуміють перелік або склад виробленої продукції за видами, типами, сортами, розмірами та іншими ознаками. Уся вироблена на підприємстві продукція за видами або призначенням класифікується на основні вироби, комплектувальні та запасні частини, напівфабрикати, роботи, послуги і т.п. За стадіями виробництва і обігу продукція буває незакінченою, готовою або товарною, реалізованою, валовою.

Товарна продукція – це вартість вироблених в плановому періоді і призначених до відпуску на сторону готових виробів, напівфабрикатів і робіт промислового характеру. Продукція, яка не відповідає вимогам якості (стандартам, технічним умовам), а також усі види невиробничих послуг до складу товарної продукції не включаються. Обсяг товарної продукції планують у вартісному виразі за діючими цінами для кожної номенклатурної позиції.

ТП_t =  N_i*Ц_i + ВВП, (4.1)

де n – номенклатура виробів;

N_i- обсяг виробництва і-го найменування продукції;

Ц_і- ціна і-го виду продукції;

ВВП- вартість виробничих послуг.

Обсяг реалізованої продукції – це вартість готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, а також послуг промислового характеру, які оплачені споживачами в плановому періоді. При розрахунку обсягу реалізації враховують залишки продукції на складі та обсяги відвантаженої продукції на початок (ЗТПп) та кінець планового періоду (ЗТПк).

РП = ЗТПп +ТП - ЗТПк , (4.2)

де ЗОПк , ЗОПп – залишки відвантаженої та оплаченої продукції відповідно на кінець і початок періоду.

Склад і обсяги товарної і реалізованої продукції за один і той же період відрізняються, так як остання не враховує зміни складських залишків і продукції, яка знаходиться в стадії реалізації (товаропросуванні, транспортуванні та в розрахунках).

Валовою називається вся продукція, яка вироблена підприємством за плановий період незалежно від ступеню її готовності. До складу валової продукції включається товарна продукція і зміна залишку незакінченого виробництва.

ВП = ТП + (ЗНВк - ЗНВп), (4.3)

де ЗНВк i ЗНВп - залишок незакінченого виробництва на кінець та початок планового періоду. Незакінчене виробництво включається в обсяг валової продукції в одиничному виробництві, коли цикл виготовлення продукції більше місяця.

Показник чистої продукції розраховують як різниця між товарною продукцією та матеріальними і прирівняними до них витратами (МВ).

ЧП = ТП-МВ, (4.4)

У ході внутрішньофірмового планування прийнято визначати валовий та внутрішньогосподарський обіг продукції. Валовий обіг – це обсяг виробництва продукції, виконання робіт та надання ринкових послуг, запланованих цехам і службам підприємства у вартісному вимірі. Внутрішньофірмовий обіг характеризує частину загального обсягу виробництва підприємства, яка обертається між його цехами і підрозділами. Валова продукція визначається різницею між валовим і внутрішньофірмовим обігом.

Валовий оборот підприємства ( ) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, в межах підприємства, чи поза ним.

Валовий виробничий оборот (ВВО), що розраховується за формулою:

ВВО = ВЗО + ТП ,    (4.5)

де ТП - товарна продукція, яка відповідає вартості продукції

ВЗО - внутрізаводський оборот, що показує вартість напівфабрикатів своєї виробки

Відвантажена продукція (ВДП) – це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові доку-менти на відвантаження і яка розраховується за формулою:

ВДП =ЗТПп + ТП - ЗТПк,             (4.6)

де ЗТПк, ЗТПп – залишки продукції відвантаженої оплаченої та неоплаченої.

Внутрішньозаводський оборот підприємства ( ) – це та кількість продукції, яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.