Тема 1.5.1. Орфографія. Історія українського правопису

ВИКОАНЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Повторіть основні принципи й основні правила української орфографії, зокрема:

• Правопис ненаголошених голосних у коренях слів.

• Правопис голосних е – и, о – а у дієслівних коренях.

• Правопис и, і, ї, е, є, и, в словах іншомовного походження.

• Правопис подвоєних та подовжених голосних.

• Спрощення в групах приголосних.

• Правила вживання апострофа, м’якого знака.

• Правопис частин мови.

• Вживання великої літери.

2. Законспектуйте: Огієнко І. Наочна таблиця милозвучності української мови / Іван Огієнко // Дивослово. − 1996. − № 5/6. − С. 16−23.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Розкрийте дужки в тексті, зробіть перелік основних орфограм, що наявні у тексті

Олюнька

(Від) того часу м(и/е)нуло вісім літ. Було це одного майового (по)ранку, ще за год(и/е)ну (перед) сходом (С/с)онця. День був зимний, як (часто)густо у нас бувають весня(н/нн)і (по)ранки. Ціле (З/з)аку(т/тт)я ще спало, (ні)де (не) видно було (ні) жи(тт/т)я, (ні) руху.

Ворота (А/а)ндрі(й/ї)ового обійстя отворилися, а (з) них почали одна за одною виход(и/е)ти чотири корови (і/й) (де)кілька т(е/и)л(ь)ят. За худібкою вийшла дівч(и/е)нка, може, дев('/ь)яти літ, боса, в одній сорочині й тонен(../ь)кій крамарс(../ь)кій спідниці, підперезана крайкою. На ро(з/с)куйовдженій голові мала драну хустку, зав('/ь)язану на шляхетс(../ь)кий лад під бородою, а в руці прутик, щоб заганяти худобу. На плечах несла верету. Дівча було (за)спане, кл(і/и)пало оч(и/е)ма (і/и) др(и/о)жало від холоду. (В/У) лівій руці тр(е/и)мало кусн(е/и)к чорного хліба й одну ц(е/и)булю та впихало (за) пазуху.

Це була Олюнька. Хоч (то) була дев'ят(е/и)літня д(и/е)тина, хоч осталося для неї гарне майно по родичах, вуйна (не) давала їй спокою, (й/і) вона мусила роб(е/и)ти (бо)дай те, що могла зроб(е/и)ти — пасти худобу.

Д(и/е)тина ступала обережно покал(и/і)ч(и/е)ними, потрісканими, як варе(нн/н)ий рак, ч(и/е)рвоними ноженятами по (при)мерзлім болоті, підганяюч(и/і) (перед) собою телята, що якось (не) мали охоти виход(е/и)ти з теплої стайні на пашу.

За Олюнькою ступав (під)тюпцем, задерши хвіст (у)гору, вірний її товар(и/е)ш — старий (Л/л)иско, пес, що ще її батькові вірно служив, а т(е/и)пер ні на крок (не) ві(д/т)ступав від д(и/е)тини своїх колишн(и/і)х добродіїв...

До (с/з)ходу (С/с)онця було ще геть далеко, (що)йно пробудилися жайворонки, а (в/у)се інше спало. На (С/З)ході небо ч(и/е)рвоніло чим(раз) більше (А. Чайковський).

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________