Питання для самостійного вивчення

1.     Виникнення Internet.

2.     Створення першої версії ARPANET.

3.     Ріст і зміна ARPANET у 70-х роках.

4.     Розвиток Internet у 80-х роках.

5.     Зміни Internet у 90-х роках і пришестя WWW.

Інформаційні джерела

1.     Енгель П.С. та ін. Інформатика та комп’ютерна техніка – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2000. – 315 с.

2.     Хенсон Уорд Интернет-маркетинг – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 527 с.

3.     Успенский И.Интернет как инструмент маркетинга – С-Пб.: БХВ С-Петербург, 2000. – 256 с.

4.     Крупник А.Как продать товар и получить деньги в Интернет (введение в е-коммерцию) – М.: Москва, МикроАрт, 2000. – 240 с.

 

Тема 2. Web-сервери,web-сайти, адреси та протоколи системи Інтернет Алгоритм вивчення (ключові аспекти теми)

1.     Поняття та класифікація WEB-серверів.

2.     Сайти та їхня характеристика.

3.     Адреси та протоколи системи Інтернет

Термінологічний словник

WEB-сервери – містять всі інформаційні ресурси і реалізують сервіси Internet.

WEB-сервер – програмне забезпечення, що керує даними на WEB-вузлі, контролює доступ до цих даних і відповідає на запити WEB-браузерів.

Спайдери – програма, що відвідує Web-сервери, зчитує й індексує  цілком чи  частково їхній вміст і далі йде за посиланнями, знайденим на сервері.

Індекси системи – гігантське сховище інформації, де зберігаються копії текстової складової всіх сторінок, які відвідав і проіндексував Spider

Релевантність – визначає, наскільки повно той чи інший документ відповідає критеріям, зазначеним у запиті користувача.

Портали – це Web-вузли, що представляють собою сполучення інформаційного наповнення, користувальницького співтовариства і базових послуг, таких, наприклад, як електронна пошта.

Рекламний сервер – може складатися з однієї чи декількох Web-сторінок і містити різну рекламну інформацію.

Інформаційні сервери – забезпечують детальну інформацію про фір­му чи її пропозицію.

Інтерактивний магазин – магазин, що працює в режимі on-line, – це Web-сервер, що забезпечує продаж за допомогою Internet з використанням електронного  каталогу чи іншого виду представлення продукції.

Сайт (англ. site- місце) – вузол Iнтернет, тобто це комп'ютер, підключений до Інтернету.

Web-сторінка (Web page) – складова частина Web-сайта це НТМL-файл.

Хостинг – такий бізнес, коли за визначену плату надається місце на комп'ютері і ряд додаткових послуг.

Адреса (фр. Adresse) – це код, що вказує на місце розташування інформації в електронній обчислювальній машині.

Протокол – це набір правил, що зумовлюють усе, що пов'язано з роботою мережі.

Довідкова інформація

Протоколи

Протоколи управляють роботою мережі. Міжнародна організація стандартизації (ISO-International Standards Organization) для упорядкування системи протоколів створила семірівневу модель, що визначає основні функції мережі. Ця модель зветься «Еталонна модель взаємодії відкритих систем – OSI Reference Model»

Таблиця 1

Еталонна модель взаємодії відкритих систем (osi Reference Model)

Рівень	Функції  (тобто питання, на які дається відповідь)	Інформація, що передається	Протоколи TCP/IP
1.Прикладний	Які данні я повинен переслати своєму партнеру?	Повідомлення додатків	FTP, HTTP, SNMP, DNS
2.Представлен-ня даних	Як повинні виглядати дані?	Зашифровані чи стиснуті
3. Сеансовий	Хто мій партнер?	Повідомлення сеансу
4.Транспорт- ний	Де знаходиться мій партнер?	Серія пакетів	TCP, UDP
5. Мережний	Яким маршрутом потрібно іти, щоб до нього добратися?	Пакети	IP, ARP
6. Канальний	Які кроки я повинен зробити, щоб пройти по цьому маршруту?	Фрейми	Ethernet, PPP
7. Фізичні	Як використовуватисередовище передачі даних (ка­белі і т. д.)?	Біти	Устаткування мережі

Прикладні протоколи

Прикладні протоколи найбільш важливі при використанні  Інтернету для ділових операцій.

Усе з чого складається мережа нижче прикладного рівня, прозоро  для користувача комп'ютера (принаймні, доти поки не відбудеться який-небудь збій). На прикладному рівні з мережею працює користувач: наприклад, він посилає повідомлення електронною поштою, відвідує Web-вузол чи передає файл. Уся внутрішня мережна інфраструктура необхідна для роботи додатків, що відіграють основну роль при проведенні ділових операцій Інтернетом чи будь-якою іншою мережею.

FTP – це протокол передачі файлів

До найбільш важливих прикладних протоколів відносяться FTP (File Transfer Protocol), служить для передачі файлів, HTTP (Hypertext Transfer Protocol) для World Wide Web і SNMP (Simple Network Management Protocol) для управління мережними пристроями. Слід також зазначити службу DNS (Domain Naming Service), що відповідає за перетворення числових IP-адрес в імена, які значно легше запам'ятати користувачам. На прикладному рівні діють й інші протоколи, що регулюють окремі аспекти роботи додатків. У їх числі протоколи для електронної пошти: SMTP (Simple Mail Transport Protocol), POP (Post Office Protocol), IMAP (Internet Mail Access Protocol) і MIME (Multi­me­dia Internet Mail. Extensions).

Іноді необхідно переписати якісь файли з віддаленого комп'ютера. В Інтернеті для обміну файлами між файл-сервером і комп'ютером-клієнтом (у цій ролі може виступати Ваш власний персональний комп'ютер), використовується протокол FTP. Залежно від установленого програмного забезпечення, Ви можете виділити файли по одному і «пе­рекачати» їх у будь-якому напрямі, або створити список файлів і переслати їх усі відразу.

SMTP, POP u IMAP – це протоколи електронної пошти

Хоч на зв'язаний з Web трафік приходиться основна частка активності, все-таки в Інтернеті більше користувачів електронної пошти (e-mail), ніж Web. Електронна пошта, імовірно, найпоширеніший засіб комунікації в Інтернеті. Головними протоколами електронної пошти в Інтернеті є SMTP (Simple Mail Transport Protocol) і POP (Post Office Protocol). SMTP використовується для обміну поштою між серверами, a POP і більш новий протокол IMAP (Іnternet Mail Access Protocol) — для обробки повідомлень.

MIME підтримує передачу різних видів інформації в повідомленнях електронної пошти

POP і IMAP спочатку розроблялися винятково для текстової пошти. Протокол MIME розширює можливості електронних послань. MIME-сумісне послання може складатися з декількох частин, містити графіку, відео- і аудіокліпи, а також інші типи мультимедійної інформації. Тип послань, реалізований на MIME, важливий для безпеки передачі по Інтернету комерційної інформації різного роду, наприклад даних у форматі EDI.

HTTP визначає, як переслати Web-сторінку від сервера клієнту

Безсумнівно, зараз найрозповсюдженішим інтерфейсом для Інтернету є Web, заснований на стандартній мові розмітки гіпертексту (Hyper Text Markup Language, HTML) і протоколі передачі гіпертексту (Hypertext Transfer Protocol, HTTP). Браузер, встановлений на комп'ютері користувача, використовує HTML для того, щоб вирішити, у якому вигляді виводити на екран текст і графіку. HTTP, у свою чергу, визначає, як переслати файл (наприклад, документ HTML) від сервера клієнту.

Протоколи TCP u UDP визначають розмір пакета даних

Для досягнення максимально можливого розміру пакета і настроювання параметрів передачі, крім IP використовуються протоколи TCP (transmission control protocol) і UDP (user datagram protocol). TCP застосовується, коли потрібна стовідсоткова надійність передачі, а UDP – при менш твердих вимогах.

ІР надає адресний простір і керує маршрутизацією, a ARP допомагає визначати IP-адреси

Мережний і транспортний рівні – ядро сімейства TCP/IP, де основний протокол – ІР (Internet Protocol). IP надає адресний простір для міжмережних взаємодій і керує маршрутизацією пакетів даних по мережах. ARP (Address Resolution Protocol) – ще один протокол мережного рівня, він допомагає мережним пристроям визначати IP-адреси.

РРР керує передачею даних через послідовний (модемний) порт

У TCP/IP використовуються багато існуючих протоколів, що визначають середовище передачі даних, наприклад Ethernet із кручений парою й іншими типами кабелю, а також оптоволоконний кабель (FDDI). PPP (Point-to-point protocol) – це один з деяких протоколів, розроблених спеціально для управління TCP/IP-з'єднаннями у визначеному середовищі, у даному випадку, з'єднаннями через послідовний (модемний) порт. 

Таким чином, ця тема допоможе вам одержати загальні уявлення про технічні ресурси вашого потенційного бізнес-проекту (сервери, сайти), а також про існуючі загальноприйняті правила поширення й одержання інформації в мережі Інтернет (адреси і протоколи).

План практичного заняття з теми

1.   Поняття та класифікація WEB-серверів.

2.   Сайти та їх характеристика.

3.   Адреси та протоколи системи Інтернет.

Перелік практичних завдань до теми

Практичні завдання до теми наведені в «Методичні рекомендації та завдання для лабораторних занять і самостійної роботи студентів спеціальностей: 7.0503.01 Товарознавство і комерційна діяльність; 8.0503.01 Товарознавство та експертиза в митній справі».

Питання для самостійного вивчення

1.   Поняття та класифікація WEB-серверів.

2.   Сайти та їх характеристика.

3.   Адреси та протоколи системи Інтернет.

Інформаційні джерела

1.   Енгель П.С. та ін. Інформатика та комп’ютерна техніка – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2000. – 315 с.

2.   Крупник А.Как продать товар и получить деньги в Интернет (введение в е-коммерцию) – М.: МикроАрт, 2000 – 240 с.

3.   Успенский И.Интернет как инструмент маркетинга – С-Пб.: БХВ С-Петербург, 2000. – 256 с.

4.   Хенсон Уорд Интернет-маркетинг – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 527 с.