Висновки

Написавши курсову роботу на тему «Конституційний Суд України», використавши та проаналізувавши необхідну літературу, ми намагались розкрити зміст питань роботи, пізнали багато цікавої та необхідної інформації.

Зокрема, визначились із поняттям Конституційного Суду України його структурою, завданням, повноваженнями, сферою діяльності.

Завданням Конституційного Суду України є виконання ролі чинника стримувань і противаг між різними гілками влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливлення протистояння між ними.

Функціям Конституційного Суду України цілком відповідає укорінена в свідомості народу формула «суд - розгляд спору». Проте якщо у цивільному і арбітражному судочинстві є позивач та відповідач, у кримінальному процесі - обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві є заявник - орган чи особа, яка подала до Конституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оскаржується.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та законом про Конституційний Суд України.

Наведене вище не дає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи судової влади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальної юрисдикції, він має й специфічні відмінності.

Конституційний Суд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної влади нарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

І ще б хотілося відзначити один практичний момент - виходячи з обов'язковості рішень Суду представницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їх об'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються на положеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, або на неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєї компетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного Суду України, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.

Взагалі питання, які стосуються Конституційного Суду України ще далеко не вичерпані і потребують свого розгляду, але вони мають стати предметом уваги не лише Конституційного Суду України, а й вчених-правознавців.

Список використаних джерел і література

1. Конституція України, від 28 червня 1996 р. зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222 ІV. – Х.: ФОП Співак Т.К., 2009. – 48с.

2. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.

3. Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р.

4. Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.

5. Бойко В.Ф., Євдокімов В.О., Юлдашев О.Х. Право людини на правосуддя: Навч. посіб. - К:Варта,-МАУП, 2003 р. – 256 с.

6. Годованець В.Ф., Конституційне Право України: Навч. посіб. – К.:МАУП, 2005 р. – 560 с.

7. Заєць А.П., Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламентське вид-во, 1999 р. – 372 с.

8. Конституційне право України; За ред. проф. В.Ф. Погорілка – К.: Наукова думка, 1999 р. – 216 с.

9. Кравченко В.В., Конституційне право України: навч. посіб. – К., 1998 р. – 276 с.

10. Правознавство: Підручник; за ред. В.В. Копєйчикова - К.: Хрінком Інтер, 2006 р. – 436 с.

11. Савчин М., Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України – 1992-№10 – с.35-38

12. Скомороха В., Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України – 1999 - №9 – с.8-13

13. Скомороха Л., Хто «сидить» у кріслі судді // Право України – 2008- №8 – с.135-143.

14. Тодика Ю.М., Конституційне право України: Хрестоматія: навч. посіб. – К, 2003 р. – 556 с.

15. Фрицький О.Ф., Конституційне право України: навіч.посіб. – К: Юрінком Інтер, 2002 р. – 364 с.