Особливості організації робочого місця школяра

Основною структурною одиницею організованого навчального простору в школі та дома є робоче місце школяра. Це не тільки стілець, стіл чи парта, а й їх розміщення та обладнання відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дитини.

Робоче місце - частина простору, обладнана необхідними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність людини чи групи людей.

Щоб відповідати своєму призначенню, робоче місце має бути правильно організоване, його засоби та предмети праці - оптимально розташовані. Навчальне місце має бути зручним для роботи протягом робочого дня упродовж усіх років навчання. При його конструюванні та раціональному організуванні необхідно зважати на такі вимоги:

- антропометричні, тобто відповідність розмірів обладнання і функціонального простору розмірам тіла школяра в статиці та динаміці;

- біомеханічні, що передбачають дотримання біомеханічних умов рівноваги тіла учня,

фізіологічні, які передбачають забезпечення насамперед нормального зорового сприймання, вільного дихання, правильного кровообігу, оптимальних затрат енергії;

- естетичні, які передбачають естетично правильний добір форми і кольору обладнання, меблів, оформлення, відповідне інтер'єру приміщення, раціональне впорядкування предметів на робочому столі.

Відповідно до педагогічного принципу обладнання та інвентар за характеристиками та розташуванням мають сприяти проведенню навчально-виховного процесу. Гігієнічний принцип передбачає відповідність основних параметрів меблів, навчального обладнання та інструментів анатомо-фізіологічним можливостям учнів. Меблі повинні бути портативними, міцними, водостійкими, з малою теплопровідністю матеріалу. Світлі тони забарвлення, приємні, вишукані форми меблів, обладнання та інструментів забезпечать психологоестетичний принцип організації шкільного середовища.

Санітарні вимоги до шкільних меблів  У навчальних кабінетах парти (столи) розставляють залежно від їх розміру: нижчі —  ближче до дошки, вищі — далі від неї. Табуретки або лавки замість стільців не використовують.  Кожного учня слід забезпечити зручним робочим місцем за партою чи столом залежно  від його зросту, стану зору і слуху. Учні з пониженою гостротою зору мають сидіти за першими партами у першому ряду (від світлонесучої стіни). Учні з пониженим слухом розташовуються за першими і другими партами крайніх рядів.

Дітей, які часто хворіють на ГРВІ, ангіну, нежить, варто розсаджувати подалі від зовнішньої стіни.  Шкільні меблі мають бути промаркованими у різні кольори залежно від зросту учнів,  для яких вони призначені.

Конструкція меблів.

Парти.

В останні десятиліття випускаються роздільно парта й стілець до неї, що має свої плюси (більше легка перестановка, можливість індивідуального підбора стола й стільця, особливо для одномісних парт) і мінуси (можливість неправильної посадки) . Розміри парт і стільців представлені в Таб. 2 і таб. 3 додатка відповідно

Класні дошки

Розрізняють два основних типи класних дощок – настінні й пересувні. Основні гігієнічні вимоги, пропоновані до дошки – полегшення зорової роботи школярів. Колір покриття дощок – зелений, темно-коричневий, матово-чорний. Найбільше физиологичним є темно-зелений колір у сполученні з яскраво-жовтою крейдою. Для кабінетів креслення рекомендується використовувати дошки із чорним покриттям з використанням білої крейди. У перших 4-х класах дошку варто встановлювати так, щоб нижній край перебував на висоті 80-85 см., а в старших класах – на висоті 90-95 см. Пересувні дошки розміщають таким чином, щоб вони не відсвічували й бажано, щоб не загороджували основну дошку. Дошки протирають вологими ганчірками або губками, змоченими в теплій воді.

Меблі комп’ютерних класів

Використовуються спеціально переустатковані парти зі збільшеною поверхнею кришки стола, або особливі столи для комп’ютерів. Як сидіння рекомендується використовувати спеціально сконструйовані обертові крісла або стільці з більшим нахилом спинки а також валиком у поперековій області, тому що сама раціональна поза – це з нахилом небагато назад корпуса для меншого стомлення очей і спини.

Вимоги до навчального приміщення

Планування навчальних приміщень має відповідати їх функціональному призначенню, характеру і режиму навчального процесу. Розміри та форма цих приміщень визначаються загальними розмірами і формою навчального обладнання та потребами школярів, які тут навчатимуться. Крім того, при плануванні навчальних приміщень зважають на можливості зорових і слухових комунікацій. Найкращим є природне освітлення; якщо воно штучне, то оптимально освітлювати кожне робоче місце.

Для забезпечення нормального обміну повітря в приміщенні передбачають вентиляцію. Меблі та інше обладнання розташовують так, щоб учитель міг вільно підійти до кожного із робочих місць учнів. При цьому необхідно обов'язково зважати на стан здоров'я школярів - вади зору, слуху, наявність хронічних.

Обов'язкова наявність у навчальному кабінеті необхідних інструкцій та запобіжних знаків для роботи з технічними засобами навчання з метою грамотної їх експлуатації та дотримання правил безпеки.

Робоче місце учня за всіма параметрами, зокрема забарвленням, має повністю відповідати віковим особливостям дитячого організму та естетичним нормам. Меблі та інші елементи обладнання робочого місця слід виготовляти з екологічно безпечних матеріалів. Важливою складовою робочого місця школяра є навчальне приміщення, яке за мікрокліматичними та естетичними властивостями повинне повністю відповідати функціональному призначенню.