УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи

студентів денної і вечірньої форм навчання

напрямів підготовки:

6.030508 „Фінанси і кредит”;

6.030509 „Облік і аудит”;

6.030510 „Товарознавство і торговельне підприємництво”;

6.030401 „Право”;

6.030601 „Менеджмент”;

6.030504 „Економіка підприємств”;

6.030502 „Економічна кібернетика”;

6.030201 „Міжнародні відносини”

ЛЬВІВ

Видавництво Львівської комерційної академії

2010

Укладачі: д. іст. н., проф. Гелей С. Д.,

к. іст. н., доц. Михальський Ю. В.,

к. іст. н., доц. Прокіп А. В.,

к. іст. н., доц. Кухар В. М.,

к. філос. н., доц. Кендус О. З.,

к. іст. н., ас. Клок В. І.,

к. іст. н., ас. Сова А. О.

Відповідальний за випуск: д. іст. н., проф. Гелей С. Д.

Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету.

Протокол № 2 від 14.09.2010.

© Гелей С. Д.,

Михальський Ю. В.,

Прокіп А. В. Та ін.,

2010

ВСТУП

Курс історія української культури спрямований на збагачення і роз­ширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчості і актив­ності майбутніх фахівців. Ця навчальна дисципліна дає уявлення про етапи історичного розвитку культури, забезпечує розуміння зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх форм духовних цінностей, формує світогляд.

Завдання курсу – розвинути у студентів почуття патріотизму, націо­нальної свідомості, високий рівень духовності, адже саме навернення людей до культури у її глибокому розумінні сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей. При цьому не ставиться завдання зробити студентів про­фесіоналами у царині літератури, мистецтва, музики, моралі тощо. Однак фахівець не може бути кваліфікованим, якщо він не має поняття про справ­жню культуру.

Мета, завдання та результати вивчення дисципліни

Мета викладання дисципліни – формування системи знань про закономірності національного історико-культурного процесу, основні досяг­нення вітчизняної культури, засвоєння загальнолюдських та націо­нальних культурних цінностей, збагачення духовного світу, формування моральних і естетичних потреб та здатності зберігати і охороняти культурні здобутки України.

Завдання навчальної дисципліни:

• визначити передумови та засади культури, її виникнення, тен­денції розвитку та основні закономірності функціонування;

• розглянути багатовікову історію вітчизняної культури, розкрити основні етапи її розвитку;

• розкрити специфіку української культури, визначити її місце і роль у сучасному світовому культурному просторі;

• сприяти збагаченню духовного світу студентів, зростанню інтересу до самостійного творчого осмислення культурної спадщини, власній участі в культурному становленні України;

• визначити особливості та тенденції розвитку вітчизняної культури XXI ст., дати аналіз стану сучасних течій, молодіжних субкультур та контркультурних відгалужень.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

• на понятійному рівні – сутність, структуру, функції української культури, її місце в житті людини і суспільства, провідні тенденції розвитку культури та художні стилі, властиві куль­турним епохам, творчість провідних діячів української культу­ри і мистецтва;

• на фундаментальному рівні – сутність сучасного процесу розвитку української культури; її місце і роль у розмаїтті національних культур;

• на практичному рівні – взаємозв'язок вітчизняної культури та людини; зміст та особливості національної культури; окремі культурні артефакти, що розкривають ознаки та особливості кожної історико-культурної епохи, зміст основних (програмних) першо­джерел.

Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:

• на репродуктивному рівні – розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсякденному житті; змістовно і по­слідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-куль­турні пам'ятки.

• на евристичному рівні – аналізувати закономірності розвитку світової культури та особливості їх прояву / віддзеркалення в українській культурі;

• самостійно робити висновки й узагальнення культурологічних проблем; вміти застосовувати культурологічні знання для виз­начення особистої орієнтації в культурному просторі.

Критерії оцінювання знань

Оцінка „ВІДМІННО” ставиться студенту, який виявив різнобічні, систе­матизовані та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння на високому рівні виконувати завдання, передбачені програмою, засвоїв основну і додаткову літературу, рекомендовану програмою. Як правило, оцінку „відмінно” отримують студенти, які усвідомили взаємозв'язок основних понять комплексу дисциплін, виявили творчі здібності у розумінні, сприй­нятті та використанні навчально-програмного матеріалу.

Оцінку „ДОБРЕ” ставлять студенту, який продемонстрував знання нав­чально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. Зазвичай, оцінку „добре” отримують студенти, котрі частково засвоїли матеріал з комплексу дисциплін і здатні його самостійно поповнювати під час подальшого навчання та професійної діяльності.

Оцінка „ЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який виявив знання основ­ного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за фахом, справляється з виконанням завдань, що передбачені програмою, знає джерела основної літератури, рекомендованої програмою. Як правило, оцінка „задовільно” отримують студенти, які при­пустилися помилок під час виконання комплексних контрольних завдань, але володіють необхідними знаннями для усунення помилок під керівництвом викладача.

Оцінка „НЕЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, у якого є прогалини в знаннях навчально-програмного матеріалу та який припустився суттєвих помилок під час виконання комплексного контрольного завдання. Зазвичай, оцінку „незадовільно” отримують студенти, які не володіють необхідними знаннями і не можуть усунути допущені помилки без засвоєння додаткових знань з дисципліни.