
- •Фізіологія еритроцитів
- •Форма еритроцитів
- •Структура гемоглобіну
- •Утворення еритроцитів (еритропоез)
- •Руйнування еритроцитів (гемоліз)
- •Поняття про аглютиногени, аглютиніни, аглютинацію
- •У системі резус виділяють 2 групи крові:
- •Лейкоцити Розподіл лейкоцитів в організмі
- •Функціональні властивості лейкоцитів
- •Лейкограма здорової дорослої людини:
- •Роль тромбоцитів у гемостазі
- •Функції тромбоцитів
Руйнування еритроцитів (гемоліз)
Зрілі еритроцити циркулюють у крові 100 - 120 днів. Після чого фагоцитуються клітинами ретикулоендотеліальної системи кісткового мозку, макрофагами печінки і селезінки. Невелика кількість може гемолізуватися в судинному руслі.
Основним місцем руйнування еритроцитів є селезінка. Але не тільки вона, а й будь-яка інша тканина здатна руйнувати еритроцити, про що свідчить поступове зникнення синців в будь-якій ділянці тіла.
Причиною руйнування (гемолізу) еритроцитів є старіння. При старінні знижується інтенсивність метаболічних процесів: зменшується активність ферментів гліколізу, пентозного циклу; як наслідок, зменшується кількість АТФ, НАД·Н та інших важливих продуктів.
Поняття про аглютиногени, аглютиніни, аглютинацію
Аглютиногени (гемаглютиногени) - специфічні антигени, які знаходяться на мембрані еритроцитів. За хімічною природою це глікопротеїди або гліколіпіди. У крові кожної людини міститься індивідуальний набір специфічних еритроцитарних аглютиногенів. Сьогодні їх відомо близько 400. Тридцять з яких трапляються досить часто і можуть бути причиною сильних реакцій при переливанні крові.
Аглютиніни (ізогемаглютиніни) - специфічні розчинені в плазмі крові антитіла, які належать до фракції гамма-глобулінів.
Аглютинація - склеювання еритроцитів, яке відбувається в результаті реакції антиген-антитіло. Як правило, аглютинація супроводжується гемолізом еритроцитів. Аглютинація відбувається при зустрічі однойменних аглютиногенів і аглютинінів. Вважають, що аглютинін має 2 активних центри, тому може зв'язати 2 еритроцити, утворивши з ними місток
У системі АВО виділяють 4 групи крові:
Група крові |
Аглютиногени (еритроцит)
|
Аглютиніни (плазма) |
І (О) |
– |
αβ |
ІІ (А) |
А |
β |
ІІІ (В) |
В |
α |
ІV (АВ) |
АВ |
– |
У системі резус виділяють 2 групи крові:
Rh+ - кров, яка містить Д-антиген;
Rh- - кров, яка не містить Д-антигену.
Відмінність системи резус від системи АВО:
1. Аглютиніни системи АВО з'являються на перших місяцях життя і знаходяться в крові протягом усього життя. Тоді як антирезус-антитіла з'являються тільки після сенсибілізації (контакту Rh- індивіда з Rh+-антигенами). Це має місце при переливанні крові і при вагітності (Резус-конфлікт)
2. Rh- аглютиніни є неповними антитілами класу IgG, що мають невеликі розміри і можуть проникати через плацентарний бар'єр. Тоді як аглютиніни α і β є повними антитілами переважно класу IgM, що мають великі розміри і через плаценту не проникають.
Лейкоцити Розподіл лейкоцитів в організмі
В організмі лейкоцити містяться в трьох "відсіках": червоний кістковий мозок (30%), периферична кров (20%) і периферичні тканини (50%).
І Червоний кістковий мозок. Тут лейкоцити складають 4 пули.
Пул стовбурових клітин, які знаходяться в стані спокою. Він незначний і є резервом кровотворення.
Мітотичний пул. Це клітини, які знаходяться в стані поділу.
Дозріваючий пул. Це клітини, які диференціюються, їх дозрівання продовжується 3-5 діб.
Резервний пул. Це зрілі лейкоцити, які здатні переходити в кров.
ІІ Периферична кров. Тут лейкоцити складають 2 пули:
Пул циркулюючих лейкоцитів (50%).
Пристінковий (маргінальний) пул (50%).
ІІІ Периферичні тканини містять:
Мігруючі лейкоцити.
Лейкоцити у стані спокою.