V . Висновок.

Вч. Вілла-Лобос умів мріяти та здійснювати свої мрії. Можливо тому його музика говорить з нами так пристрасно, а головне – щиро. А в Арії з «Бразильської Бахіани» звучить щось найголовніше, саме те, чого так прагне наша душа. Здійснюйте свої мрії, знаходьте свої фарби.

Урок 8.

ТЕМА: Відлуння та поєднання …

Мета уроку :

Навчальна : інтерпретація інтонаційно –образного змісту музичних творів ;

- засвоєння визначення понять полі стилістика, бард;

- закріплення визначення понять стиль, сюїта.

Виховна : Виховувати любов до класичної музики;

- виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча : Розвиток вокально – хорових навичок

( дихання, звукоутворення, унісоном, артикуляцією).

Корекційні завдання: корекція співочої постави;

• корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

• Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники: Портрет А.Шнітке , О.В.Волошина «Музичне мистецтво 8 клас»,Г.М.Макаренко «Музичне мистецтво»

Музичний матеріал: А.Шнітке «Сюїта в старовинному стилі»,І.Шамо «Києве мій»

Т.Н.З: Магнітофон.

Хід уроку.

Організація учнів до уроку .

Серед композиторів другої половини 20 ст. , чия музика прозвучала гостро і сучасно, ім’я Альфреда Шнітке стоїть у першому ряду. Шнітке – один зі славетних російських композиторів 20 ст., якого ще за життя називали генієм. Він мав незвичайний дар чути світ у безліч вимірів, у перетині часів і просторів. Феноменально органічно Шнітке робив повороти від авангардизму до попередньої традиції, від високого академічного стилю до доступного популярного. Головне, про що говорить музикою Альфред Шнітке, - це сенс буття, моральність змісту мистецтва і творчості, добро і зло …

Альфред генадійович Шнітке народився 24 листопада 1934 року в Саратовсьькій області. Музичні здібності хлопчика були помітними вже змалку, проте своєчасно навчати його музики не було можливості через воєнні події 40-х років 20 ст. Лише в 10 років у Альфреда зявився його перший музичний інструмент – акордеон, на якому він навчився грати самотужки. Відчуваючи потребу в музично- теоретичних знаннях та виконавських навичках, альфред сам знайшов для себе вчительку, яка мешкала в їх будинку. Величезне враження на майбутнього композитора справляло відвідування концертів та оперних вистав. У 14 років Альфред почав професійно навчатися музики на диригенсько-хоровому відділенні музичного училища. Під час навчаня батьки придбали для Альфреда перший у його житті рояль. Після закінчення училища Шнітке вступив на теоретико- композиторський факультет Моськовської консерваторії. Педагог консерваторії Євген Голубєв, передбачаючи геніальність Шнітке, зазначив: « …Історія не знає видатних композиторів, які мають вузький суспільний та загальнокультурний кругозір, і тому людина з обмеженим кругозором ніколи не стане видатним композитором». Коли вперше чуєш музику Шнітке, то вона вражає своєю емоційною напруженістю, загостреними контрастами, гармонією та дисгармонією. У своїй творчості він використовує авангардистські прийоми та звертається до академічних стилів та форм. Такий метод отримав назву полі стилістика.

Полістилістика – це обє’днання в одному творі елементів різних стилів та епох, розмаїття музичних цитат.

Перші музичні твори молодого Шнітке – ораторії, кантати на вірші різних авторів, Перший скрипковий концерт, у якому відчувалися ознакою стилю, що пізніше назвуть «шнітківським», Інструментальна музика домінуватиме у творчості композитора.

Серед популярних творів композитора – кантата «Історія доктора Фауста», балети «пер Гюнт», ораторія «Нагасакі». Альфред Шнітке є автором музики майже до 70 кінофільмів, мультфільмів, вистав.

1972 року композитор написав Сюїту у старовинному стилі, до якої належать три п’єси у стилі бароко – «Пастораль», «Балет», і «пантоміма», а також фрагменти з мультфільму «Спорт, спорт, спорт» - «Менует» і «Фуга»

Слухання фрагментів Сюїти у старовинному стилі А.Шнітке.

Виконання пісні І.Шамо «Києве мій»

Вч. Робота над піснею «Києве мій»

Є міста, в яких відчуваєш відлуння далеких епох і поєднання різноманітних стилів сучасності. З віршами Дмитра Луценка та музикою Ігоря Шамо лине до нас любов до мальовничого, старовинного і вічно юного Києва. «Як тебе не любити, Києве мій...». Повторимо перший куплет та приспів. Розучимо другий та третій куплети.

Караоке. «Києве мій»

Висновок.

Вч. Відлуння епох найкраще відчувається у творчості Альфреда Шнітке. Саме він, перебуваючи в обмежених рамках сучасності, мислив століттями і тисячоліттями…